Постанова № 14873767, 07.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р. справа № 2а-23438/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріПронін Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запчасть трейдинг»

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецьку

про визнання недійсним та скасування податкове повідомлення рішення від 30.09.10 №0002911501/0/13356/15-013/36252869/10

за участю представників сторін

від позивача:Дубович Н.М.

від відповідача: Дорохова О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запчасть трейдинг» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкове повідомлення рішення від 30.09.10 №0002911501/0/13356/15-013/36252869/10.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

В декларації за 2009 рік. По показник якого переноситься за правилами складання декларації, до рядку 04.9 декларації наступного року, не був заповнений. Але цей показник було віднесено до р.05.2 декларації за 1 квартал 2010 року, і суто помилково показник було відображено не в р.05.2 декларації за півріччя 2010 (наростаючим підсумком), як самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів), а в р.04.09 декларації, як відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового року. Загальна сума валових витрат визначена цілком достовірно і обєкт оподаткування (рядок 08 декларації), з якого визначається нарахована сума податку (рядок 11 декларації) визначені достовірно. Тобто віднесення показників валових витрат в іншій рядок не призвело до перекручення загальної суми валових витрат і не відобразилось на кінцевий сумі обєкту оподаткування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення у яких зазначив, що у податковій декларації про прибуток за 1 півріччя 2010 року в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у рядку 04.09 задекларовано збитки у розмірі 263350 грн., які фактично не декларувались платником податку у попередньому податковому році, у звязку з чим, позивачем завищено збитки за 1 півріччя 2010 року на суму 263350грн., занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню, на суму 25941 грн., та занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2010 року на суму 6485 грн.. На підставі викладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запчасть трейдинг» є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (т. 5 а.с. 85 ).

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 13.09.10 №2830/15-011/36252869 (т.1 а.с. 8).

У висновках акту перевірки вказано порушення п.6.1 ст. 6, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон про прибуток), п.1.5, п.п.1.6,п.1, п.п. 2.3 п.2, п.п3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 №143 (далі Порядок), підприємством завищено збитки за 1 півріччя 2010 року на суму 263350,00грн., занижено податок на прибуток за перше півріччя 2010 року на суму 6485,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 30 вересня 2010 року №0002911501/0/13356/15-013/36252869/10 яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 7134,00 грн.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2008 2010 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Судом встановлено, що позивачем до відповідача було надано декларацію з податку на прибуток за 2009 рік, у якій у стр. 04.9 «відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового періоду» не заповнена (т.1 а.с. 10).

В декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року у стр. 05 «коригування валових витрат» вказана сума 295035,00грн., у стр. 05.2 «самостійно виявленні помилки за результатами минулих податкових періодів» вказана сума 295035,00 грн. (т.1 а.с. 11).

Відповідно до п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Пунктом 2 Порядку встановлено, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону N 2181, не застосовуються.

Таким чином, позивач виправив самостійно встановлені помилки при поданні декларації з податку на прибуток за 2009 рік, в декларації за 1 квартал 2010 року, в порядку встановленому законодавством. Помилка виникла в результаті не включення до декларації за 2009 рік позивачем до складу валових витрат сума 295035,00 з придбання тмц від ТОВ «Юридична компанія «Рост», у звязку з чим за 2009 рік занижено відємне значення обєкту оподаткування. У звязку з чим, позивач обґрунтовано відобразив показники в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року.

В акті перевірки вказано, що перевірка проведена на підставі даних, зазначених у декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010та декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, вказане свідчить, що декларацію за 1 квартал 2010 року відповідач при проведенні перевірки не враховував, та не прийняв до уваги самостійно виправлені позивачем помилки.

Під час судового розгляду, у справі призначалась судовоекономічна експертиза, у висновку експерта від 18.01.11 №216 (т. 1 а.с.74), вказано, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки акту перевірки про порушення Закону про прибуток, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення рішення експертом не підтверджується.

Суд не приймає посилання відповідача, що позивачем не було надано документи для проведення перевірки, оскільки в матеріалах справи міститься лист позивача від 22.02.10 №074, відповідно до якого на запит відповідача вже надавались документи, у тому числі і копії накладної наданої ТОВ « Юридична компанія «Рост». На листі мається відмітка про прийняття відповідачем цих документів 22.02.10. (т.1 а.с.18). Пояснення, та повідомлення про те, що документи вже раніше надавались позивачу, у відділ справляння ПДВ, позивачем надавались у листі від 17.09.10 б/н. (т.1 а.с. 16). Тобто відповідач мав можливість для ознайомлення з документами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення рішення, оскільки рішення субєкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позовні вимоги, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запчасть трейдінг» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкове повідомлення рішення від 30.09.10 №0002911501/0/13356/15-013/36252869/10, задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 30.09.10 №0002911501/0/13356/15-013/36252869/10.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 07 квітня 2011 року в присутності представників сторін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запчасть трейдінг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

Постанову у повному обсязі складено 12 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.