Постанова № 14873623, 22.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2717/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю:

представника позивача Мірошниченко О.М. (за довіреністю від 10.03.2011 року);

відповідач не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 3563,01 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року Макіївський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 3563,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю за період з 21.12.2004 року по 18.11.2005 року, з 16.12.2005 року по 10.01.2006 року та з 01.01.2007 року по 02.04.2007 року. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідач був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності з 11.09.2003 року. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 21.12.2004 року по 18.11.2005 року, з 16.12.2005 року по 10.01.2006 року та з 01.01.2007 року по 02.04.2007 року в розмірі 3563,01 грн.

Також, з метою досудового урегулювання спору Макіївським міським центром зайнятості відповідачу був направлений лист №04-11/7448 від 22.09.2010 року, в якому був встановлений термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 3563,01 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 21 грудня 2004 року ОСОБА_2 звернувся до Макіївського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Макіївського міського центру зайнятості від 21.12.2004 року №НТ041221 відповідачу з 21.12.2004 року надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю.

Наказом від 21.11.2005 року №НТ051121 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у звязку з працевлаштуванням безробітного відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 18.11.2005 року.

16 грудня 2005 року ОСОБА_2 знову звернувся до Макіївського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом від 16.12.2005 року №НТ051216 відповідачу з 16.12.2005 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 16.12.2005 року.

Наказом від 13.02.2006 року №НТ060213 припинено виплату допомоги по безробіттю, у звязку із закінченням строку виплати відповідно до п.п.12 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 13.01.2006 року.

09 січня 2007 року ОСОБА_2 втретє звернувся до Макіївського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом від 09.01.2007 року №НТ070109 відповідачу з 01.01.2007 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом від 06.04.2007 року №НТ070406 припинено виплату допомоги по безробіттю, у звязку з працевлаштуванням безробітного відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 03.04.2007 року.

За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт №105 від 15.09.2010 року про перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.08.2010 року встановлено, що відповідач з 11.09.2003 року зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. При реєстрації в Макіївському міському центру зайнятості був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, про що не повідомив позивача. У період перебування на обліку, як безробітний за період з 21.12.2004 року по 18.11.2005 року, з 16.12.2005 року по 10.01.2006 року та з 01.01.2007 року по 02.04.2007 року отримав допомогу по безробіттю у сумі розміром 3563,01 грн.

На адресу відповідача направлено лист №04-11/7448 від 22.09.2010 року, в якому був встановлений термін для повернення сплаченої допомоги по безробіттю у сумі 3563,01 грн., як незаконно отриману.

Однак на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої їй допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписані заяви, що на цей час він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Таким чином, на момент звернень до Макіївського міського центру зайнятості, ОСОБА_2 мав статус субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи. З реєстру виключений не був.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Макіївському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

Відповідач своєчасно не подав до Макіївського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності.

Внаслідок цього йому було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 21.12.2004 року по 18.11.2005 року, з 16.12.2005 року по 10.01.2006 року та з 01.01.2007 року по 02.04.2007 року в розмірі 3563,01 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 21.12.2004 року по 18.11.2005 року, з 16.12.2005 року по 10.01.2006 року та з 01.01.2007 року по 02.04.2007 року складає 3563,01 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Макіївського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Макіївського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 3563,01 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Макіївського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37179300901064, МФО 834016, ЄДРПОУ 13543682) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі розміром 3563 (три тисячі пятсот шістдесят три) грн. 01 (одна) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2011 року.

Суддя Фещук А.В.