Ухвала суду № 14849305, 30.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 р.Справа № 2а-4200/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2010р. по справі№2а-4200/10/1670

за позовом Приватного підприємства "Солінг"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Солінг" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області та просила суд постановити рішення. згідно якого визнати протиправними податкові повідомлення-рішення № 0006102301/0/1832 від 14 червня 2010 року, № 0006102301/1/2656 від 19 серпня 2010 року, якими визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 110011 грн 50 коп., в тому числі за основним платежем - 73341 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 36670 грн 50 коп.; та податкові повідомлення-рішення № 0006092301/0/1831 від 14 червня 2010 року, № 0006092301/1/2655 від 19 серпня 2010 року, які встановлюють зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 237395 грн 90 коп., в тому числі за основним платежем - 180946 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 56449 грн 90 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0006092301/0/1831 від 14.06.2010 року, № 0006092301/1/2655 від 19.08.2010 року, № 0006102301/0/1832 від 14.06.2010 року та № 0006102301/1/2656 від 19.08.2010 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме ст.ст. 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Позивач, подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в в період з 05 травня 2010 року по 27 травня 2010 року посадовими особами Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції згідно направлень від 05 травня 2010 року № 1171/001171, від 19 травня 2010 року № 1256/001256 було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Солінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року.

Як вбачається із акту від 01 червня 2010 року по № 2408/23-209/30385712, складеного за її наслідками, перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 73 341 грн за січень 2009 року; та порушення п. 5.1., пп. 5.2.1 п.5.2, п. 5.9 ст. 5, пп 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 180 946 грн, в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 24 881 грн, за 2 квартал 2009 року в сумі 63982 грн, за 4 квартал 2009 року в сумі 92083 грн.

На підставі акту перевірки винесені податкове повідомлення - рішення № 0006102301/0/1832 від 14 червня 2010 року, яким визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 110011 грн 50 коп. (за основним платежем - 73341 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 36670 грн 50 коп.); та податкове повідомлення - рішення № 0006092301/0/1831 від 14 червня 2010 року, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 237395 грн 90 коп. (за основним платежем - 180946, за штрафними (фінансовими) санкціями 56449 грн 90 коп.)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам та рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. статті 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1. цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги до первинного документа встановлені статтею 9 цього Закону, в якій встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, 24 грудня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріал Інвест" укладений договір № 36 на поставку товару, відповідно до умов якого продавець (ТОВ "Тріал Інвест") продає, а покупець (ПП "Солінг") покупає продукцію (товар) найменування, марка, кількість, ціна і строк поставки якої обумовлюються сторонами, шляхом підписання Специфікацій, які будуть вважатися невід`ємною частиною цього договору, на кожну партію товару окремо. Відповідно до пункту 3.2 зазначеного Договору кожне відвантаження товару підтверджується відповідним супровідним комплектом документів.

В грудні 2009 року позивач здійснив попередню оплату ТОВ "Тріал Інвест" за поставку паливно-мастильних матерілів сумі 442000 грн (в тому числі податок на додану вартість у розмірі 73666 грн 67 коп.).

ТОВ "Тріал Інвест" виписав податкову накладну № 180 від 29 грудня 2009 року на зазначену суму. Оплата позивачем підтверджується платіжним дорученням № 213 від 29 грудня 2009 року.

Реальність господарської операції підтверджується первиними бухгалетрським документами, видаковими накладними, спецификаціями на поставку товару, товаротранспортними накладними.

Крім того, як вбачається з наданої податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Тріал Інвест" за грудень 2009 року, суму податку на додану вартість в розмірі 73666 грн 67 коп., ТОВ "Тріал Інвест" поставив собі в податкове зобов`язання.

Таким чином, суд першої інстанції надійшов вірного висновку, що Приватним підприємством "Солінг" не порушувались вимоги пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та висновок акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковим.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в сумі 180 946 грн мало місце в 1 кварталі 2009 року в сумі 24 881 грн, в 2 кварталі 2009 року в сумі 63 982 грн, в 4 кварталі в сумі 92083 грн.

Заниження податку на прибуток у 1 та 2 кварталах 2009 року встановлено під час перевірки договору купівлі - продажу № 2 від 23 лютого 2009 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рондо Трейд", у 4 кварталі 2009 року - під час перевірки договору № 36 від 24 грудня 2009 року на поставку товару, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріал Інвест".

05 січня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремгок" укладено договір № 5 на поставку паливно-мастильних матеріалів.

16 лютого 2009 року договір на поставку павилно-мастильних матеріалів № 29 укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Солінг Плюс".

Відповідно до умов цих договорів продавець продає, а покупець (Приватне підприємство "Солінг") купує продукцію в асортименті, кожне відвантаження товару підтверджується відповідним комплектом документів на відвантаження (рахунком, накладною, податковою накладною, платіжним дорученням, специфікацією, довіреністю) та за ціною, узгодженою сторонами шляхом підписання специфікацій, які рахуються невід`єдною частиною даного договору.

Витрати на покупку бензину у ТОВ "Кремгок" в сумі 132881 грн 98 коп. позивачем віднесені до складу валових витрат. Зазначені витрати підтверджується договором № 5 від 05 січня 2009 року, специфікацією, податковою накладною № 101 від 05 червня 2009 року, товарно - транспортною накладною № 10 від 05 червня 2010 року. В свою чергу ТОВ "Кремгок" паливно-мастильні матеріали купував у АТ "Укртатнафта", що підтверджується накладною на відпуск товару, а також товарно-транспортною накладною від 05 червня 2009 року на перевезення такого товару.

До складу валових витрат позивач відніс витрати на покупку паливно - мастильних матеріалів у ТОВ "Солінг Плюс" в розмірі 222 568 грн 85 коп. Правомірність такого віднесення підтверджується договором № 29 від 16 лютого 2009 року, специфікаціями до нього, видатковими накладними № РН-27/02-7 від 27 лютого 2009 року, № РН-24/03-3 від 24 березня 2009 року, № РН- 10/04-2 від 10 квітня 2009 року, № РН-21/05-2 від 21 травня 2009 року, податковими накладними № 219 від 27 лютого 2009 року, № 347 від 24 березня 2009 року, № 435 від 10 квітня 2009 року, № 597 від 21 травня 2009 року, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0031 від 27 лютого 2009 року, № 000 59 від 24 березня 2009 року, № 00009 від 10 квітня 2009 року, № 00087 від 21 травня 2009 року.

Закуплені у ТОВ "Кремгок", ТОВ "Солінг Плюс" павивно-мастильні матеріали, в подальшому (в день їх покупки) реалізовувались Товариству з обмеженою відповідальністю "Рондо Трейд" відповідно до укладеного договору купівлі - продажу № 2 від 23 лютого 2009 року.

Реальність виконання зазначеного договору № 2 підтверджується наданою позивачем первинною документацією, а саме: податковими накладними, рахунками фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними в яких міститься інформація про переадресацію придбаного у ТОВ "Кремгок", ТОВ "Солінг Плюс" товару ТОВ "Рондо Трейд".

Вся вищезазначена первинна документація в період перевірки позивачем надавалась перевіряючим, про що зазначено в акті перевірки (стр. 10 акту).

Перевіркою встановлено, що позивач не має складських приміщень, умов зберігання пливно - мастильних матеріалів, з іншими підприємствами договорів зберігання такого товару не укладав в 1 та 2 кварталах 2009 року, а тому придбані у ТОВ "Кремгок", ТОВ "Солінг Плюс" павивно-мастильні матеріали, в день придбання продавав ТОВ "Рондо Трейд". Це підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за 1 та 2 квартали 2009 року, з яких вбачається, що ні на початок кварталу, ні на кінець звітного періоду на підприємстві не було залишків товару. Весь придбаний товар був реалізований в день придбання.

Суми виручки, отриманої від ТОВ "Рондо Трейд" віднесено до валового доходу позивача та відображено у податкових деклараціях.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції надійшов вірного висновку, що Приватним підприємством "Солінг" не порушувались вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у період, що перевірявся, та висновок акту перевірки по заниження податок на прибуток є помилковим.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2010р. по справі№2а-4200/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.04.2011 р.