Ухвала суду № 14849300, 29.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р.Справа № 2а-14437/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анграм-Спецбуд»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Анграм-Спецбуд» (далі ТОВ «Анграм-Спецбуд») звернулось до суду з адміністративним позовом, яким з урахування уточнення позовних вимог просить, скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкові (далі ДПІ у Дхержинському районі м. Харкова) щодо надання декларацій з податку на додану вартість за вересень 2010 року ТОВ «Анграм-Спецбуд» статусу «не визнано як податкова звітність» та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007021502/0 від 04.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 170.0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня січня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Порядок подання платниками податку та приймання органами державної податкової служби податкових декларації встановлено ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

При цьому форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (пп. "ї" пп. 4.4.2 ст. 4 Закону N 2181).

Коло платників ПДВ, порядок обліку ПДВ, звітування та внесення ПДВ до бюджету визначено Законом України від 03.04.1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168) в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Форма податкової декларації з ПДВ, узгоджена з Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (рішення від 14.03.2008 року), та Порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ (далі - Порядок), затверджені наказом Державної податкової служби України від 30.05.1997 року N 166, що зареєстрований у Мін'юсті України 09.07.1997 року за N 250/2054.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку N 166 декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригінали декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Згідно з підпунктом 3.4 пункту 3 Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.

Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (підпункт 3.3 Порядку).

Крім того, одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено Порядком (пункт 4.2 Порядку).

Частиною 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 218, п. 4.3 Порядку передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу.

Судом встановлено, що ТОВ «Анграм-Спецбуд» знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ Дзержинському району м. Харкова, зареєстрований як платник податку на додану вартість.

20.10.2010 року відповідно вимог діючого законодавства до ДПІ Дзержинському району м. Харкова позивачем надіслана декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року, яка отримана відповідачем 21.10.2010р. (а.с. 15-16).

Листом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 04.11.2010 року №25019/10/15-222 податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнана як податкова звітність, зазначено, що податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року №135785 від 21.10.2010 року присвоєно статус «не визнано як податкова звітність» (а.с 18).

27.10.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові проведено невиїзну перевірку з питання порушення податкового законодавства, за результатами якої складено акт №11173/1502/33291659.

Перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства - не надання податкової декларації за серпень 2010 року з порушенням граничного терміну, а саме, підприємство не надало декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року-20.09.2010р., внаслідок чого було порушено п.п.4.1.4, п.4.1., ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.1200р., п.п.2.6.1., п.п.2.6.1 п.2.6 Порядком заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість №213 від 15.06.2005п., який зареєстровано Міністерством Юстиції 30.06.2005р. №702/10982.

На підставі акту перевірки №11173/1502/33291659 від 27.10.2010р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові винесено податкове повідомлення - рішення від 04.11.2010 року №0007021502/0, яким нараховане позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 170 грн. (а.с.8).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.200р. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю ( у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.10.2010 року ТОВ «Анграм-Спецбуд» здано до установи поштового звязку для надіслання до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, що підтверджується описом вкладення до рекомендованого листа (а.с.17), тобто в межах строку, встановленого законом.

Відтак, оскільки вимоги законів N 2181 та N 168 містять вичерпний перелік підстав, за яких документ у формі податкової декларації з ПДВ може бути не визнаний як податкова декларація з ПДВ, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій відповідача, необґрунтованості його апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Григоров А.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04 квітня 2011р.