Ухвала суду № 14849274, 09.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 р.Справа № 2а-12419/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсіті" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Артсіті" (далі -ТОВ "Артсіті") звернулося до суду з адміністративним позовом, яким, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) № 0003792305/0 від 29.09.2010 року та № 0003792305/1 від 11.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 773.800 грн., у тому числі 566.000 грн. - основний платіж та 207.800 грн. - штрафні санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року позовні вимоги ТОВ "Артсіті" задоволені.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Артсіті" в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року слід залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 16.08.2010 року по 30.08.2010 року уповноваженими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Артсіті" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої 09.09.2010 року складено акт № 9138/2305/36032807, яким зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, подалі Закон № 168/97-ВР), а саме: п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, в результаті чого, на думку відповідача, товариством було занижено податок на додану вартість на загальну суму 566.000,00 грн., за місяцями:

- квітень 2010 р. на загальну суму 30.000,00 грн.;

- травень 2010 р. на загальну суму 320.000,00 грн.;

- червень 2010 р. на загальну суму 216.000,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки визначено про те, що згідно проведеного контролюючим органом аналізу поданих підприємством декларації з ПДВ за квітень, травень та червень 2010 року встановлено, що постачальниками підприємства є ТОВ “ЮМФ Консалтінг” (квітень 2010 року) та ТОВ “АСТРО-ІНФОРМ” (травень, червень 2010 року). Наявність у підприємства податкових накладних, отриманих від ТОВ “ЮМФ Консалтінг” та ТОВ “АСТРО-ІНФОРМ”, є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. В даному випадку право на податковий кредит у ТОВ “Артсіті” не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права виникнення обєкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3, п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Оскільки у контрагентів позивача ТОВ “ЮМФ Консалтінг” та ТОВ “АСТРО-ІНФОРМ” відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального характеру, й, таким чином, угоди, укладені між позивачем та його контрагентами мають відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України ознаки нікчемності.

В результаті співставлення (виконання наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266) виявлені розбіжності між даними задекларованого податкового кредиту ТОВ “Артсіті” та даними податкових зобовязань ТОВ “ЮМФ Консалтінг” на загальну суму ПДВ 30.000 грн. та ТОВ “АСТРО-ІНФОРМ” на загальну суму ПДВ 536.000 грн., оскільки даними підприємствами не задекларовано обєкт оподаткування. Факт неподання ТОВ “ЮМФ Консалтінг” та ТОВ “АСТРО-ІНФОРМ” податкових декларацій за період: квітень-червень 2010 року, свідчить про відсутність обєкта оподаткування який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово-господарської діяльності.

На підставі висновків акта перевірки та відхилення скарг позивача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003792305/0 від 29.09.2010 року та № 0003792305/1 від 11.11.2010 року, згідно з якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 773.800,00 грн.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованності позовних вимог ТОВ “Артсіті” , колегія суддів зазначає, що згідно поданої ТОВ "Артсіті" податкової декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) за квітень, травень та червень 2010 року, постачальниками підприємства є: ТОВ "ЮМФ рсалтинг" (код за ЄДРПОУ 36843525).(квітень 2010), ТОВ "АСТРО-ІНФОРМ" (код за ЄДРПОУ 36844995) (травень 2010, червень 2010).

Відповідно до електронного реєстру платників ПДВ, який ведеться Державною податковою адміністрацією України ТОВ "ЮМФ Консалтинг" та ТОВ "АСТРО-ІНФОРМ" на момент складання податкових накладних під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Артсіті" були платниками ПДВ, зареєстрованими в порядку передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", та мали відповідні свідоцтва платників ПДВ.

Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Сума податку на додану вартість у розмірі 566.000,00 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за квітень - червень 2010 року, підтверджена податковими накладними, складеними ТОВ "ЮМФ Консалтинг" та ТОВ "АСТРО-ІНФОРМ", у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім у власній господарській діяльності.

В акті перевірки відповідач робить висновок, що факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних вищевказаними контрагентами, у сукупності свідчать про відсутність правових підстав формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися, оскільки на думку податкового органу в даному випадку позивачем не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

При цьому, акт перевірки не містить посилань на те, які порушення були допущені самим ТОВ "Артсіті".

Слід звернути увагу, що законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Доводи відповідача, що податкові декларації, надані позивачем за вказаний період часу суперечать законодавству, а тому є недійсними, колегія суддів вваж є необґрунтованими.

Так, у відповідності до абз. 5 п.п. - 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Як вбачається з матеріалів справи, то усі податкові декларації подані контрагентами позивача у відповідності до вимог діючого законодавства України. Контролюючим органом не було надіслано жодних письмових пропозицій щодо надання нової податкової декларації з виправними показниками, як це передбачено зазначеним законом.

Твердження відповідача, що у результаті порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним спростовуються матеріалами справи. Інших доказів в підтвердження даного факту судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Проведені ТОВ "Артсіті" господарські операції узгоджуються з поняттям господарської діяльності, яке закріплене у чинному законодавстві, що не спростовується податковим органом.

За таких обставинах, оскаржувані рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ "Артсіті".

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення,а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14 березня 2011 року.

Згідно з оригіналом

Суддя Л.В. Мельнікова