Ухвала суду № 14849271, 08.02.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р.Справа № 2а-12906/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «БЕЛ-ГЕР»до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «БЕЛ-ГЕР» (Далі ТОВ «Компанія «БЕЛ-ГЕР») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області (Далі Купянська ОДПІ), яким з урахуванням уточнення позовних вимог просить, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000031800/0 від 06.10.2010 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 14550.88 грн. ( за основним платежем-4171,25.00 грн., за штрафними санкціями 10 379,63 грн.), податкове повідомлення-рішення №0000041800/0 від 06.10.2010р. в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 193585.88 грн. ( за основним платежем 13 261.00 грн., за штрафними санкціями 6124.88 грн.)

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11 .2010 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Купянської ОДПІ №0000031800/0 від 06.10.2010р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 14550.88 грн. №0000041800/0 від 06.10.2010р. в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 18885.55 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ТОВ «Компанія «БЕЛ-ГЕР» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Купянської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «БЕЛ-ГЕР» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт від 24.09.2010 року №1170/18-00383001.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/9-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями, що діяв на час вчинення спірних правовідносин), підприємство неправильно визначало витрати сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції ( реєстрація витрат віднесено витрати не повязані з господарською діяльністю підприємства в І кварталі 2010 року в сумі 16819 грн., а саме: по перерахованій попередній оплаті за послуги від Українського державного інституту по проектуванню важкого машинобудування «Укрдіпроважмаш» код за ЄДРПОУ 00212630 по розробці робочого проекту технічного переоснащення ділянки по переробці круп на частині вільної площі цеха розливу. Встановлено, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. до складу валових витрат на придбання товарів, робіт (послуг) віднесло витрати, які повинні відображатися в ряд.4.13 Декларації (інші витрати) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. розбіжність в сумі 6099 грн.- проценти, сплачені (нараховані) позичальником - ЗАТ «Бел-Гер» за укладеним договором позики від 18.06.2007р. за №СК102 з компанією з управління активами (КУА)-ТОВ «Спагія», код. ЄДРПОУ 32947491 на користь венчурного інвестиційного фонду (пайового і корпоративного ІСІ), активами якого вона управляє, в результаті порушення завищені валові витрати по ряд.04.1 Декларації в І кварталі 2010 року на суму 6099 грн. (за даними бухгалтерського обліку відображено по Д-ту рахунка 951 «Проценти за кредит» та К-ту рахунку 684 «Розрахунки по нараховани процентам» в сумі 6099 грн.);

- п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст7 Закону України від 03.04.1997 року ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями, що діяв на час вчинення спірних правовідносин), підприємство до складу податкового кредиту віднесло ПДВ із вартості отриманих послуг від Українського державного інституту по проектуванню важкого машинобудування «Укрдіпроважмаш» код за ЄДРПОУ 00212630 по розробці робочого проекту технічного переоснащення ділянки по переробці круп на частині вільної площі цеха розливу, витрати на проведення яких не можуть бути такими, що здійснені в межах господарської діяльності в лютому 2010р.;

- п.п.7.2.3 п.7.2,пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», підприємство до складу податкового кредиту віднесло ПДВ із вартості отриманих послуг по ремонту обжарювально-охолоджуючої установки згідно податкової накладної від 30.06.2010 року №404 від ТОВ «Східсервіс» в сумі 58 583,33 грн.

На підставі акту перевірки Купянською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення від 06.10.2010р. №0000041800/0 та №0000031800/0 у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання на суму 18570.88 грн.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що інститут спільного інвестування (ІСІ) - це інвестиційний фонд, який проводить діяльність зі спільного інвестування обєднання (залучення) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість, діяльність якого регулюється Законом України 15 березня 2001 року N 2299-ІІІ "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" с наступним змінами та доповненнями (в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон N 2299-ІІІ).

Відповідно ст. 3 Закону N 2299-ІІІ, компанія з управління активами (КУА) це господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії, що видається Комісією.

Пунктом 2 Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 листопада 2006 року № 1227 з наступними змінами та доповненнями, визначено, що особами, що провадять діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), зокрема, є компанія з управління активами (далі - КУА).

Абзацами 6 і 10 ч. 2 ст. 30 Закону N 2299-ІІІ передбачено, що компанія з управління активами під час провадження нею діяльності з управління активами ІСІ не має права, зокрема, надавати позику або кредит за рахунок активів ІСІ та укладати договори купівлі-продажу, позики або кредиту з повязаними особами, крім договорів з торговцями цінними паперами щодо розміщення та викупу цінних паперів ІСІ.

Норма аналогічного змісту мається в п.п. 1.10, п. 1, розділу У "Обмеження діяльності компанії з управління активами або особи, яка здійснює діяльність з управління активами" Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 листопада 2006 року № 1227.

Термін "повязана особа" розкритий в ст. 3 Закону № 2299-III і визначений, зокрема, таким чином, - а) юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною юридичною особою, або контролюється відповідною юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою.

Частини 5 і 6 ст. 34 Закону N 2299-ІІІ визначають, що до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобовязання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Такі зобовязання можуть бути оформлені векселями, облігаціями (у тому числі конвертованими) та договорами позики. Надання позик третім особам за рахунок грошових коштів венчурного фонду не дозволяється.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664 "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" із змінами та доповненнями, - фінансовими, зокрема, вважаються і послуги з довірчого управління фінансовими активами й послуги з надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до вимог ч.5 ст.34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди») позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватись тільки юридичним особам, учасниками яких є такий венчурний фонд.

Таким чином, на підставі ст. 30 Закону N 2299-ІІІ та предмета своєї статутної діяльності КУА має право надавати за рахунок активів венчурного ІСІ (пайового чи корпоративного інвестиційного фонду) позики за умови дотримання вимог, встановлених ст. 34 Закону N 2299 щодо особи-позичальника, та за наявності у КУА відповідної ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку, і знаходження цієї КУА у державному реєстрі фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

Тобто надання коштів у позику вважається фінансовою послугою, право надавати яку дозволено й компаніям з управління активами - фінансовим установами в розумінні ст. 1 Закону N 2664.

Відповідно до змісту п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у звязку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 1.11.1 ст. 1 Закону N 334 фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Зважаючи на те, що компанії з управління активами (КУА) з числа резидентів мають статус небанківських фінансових установ, а під час надання ними позик під певний процент одночасно у договорі зазначається мета надання такої позики, така позика є фінансовим кредитом відповідно до Закону N 334 і призводить до виникнення боргових зобовязань у сторін договору.

ТОВ КУА «Спагія» володіє 0,0876 % статутного капіталу, тобто вона є учасником позивача, вимоги щодо особи-позичальника дотримані, і відповідно до ч.5 ст. 34 вказаного Закону ТОВ КУА “Спагія” мало право надавати позику позивачу.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат відсотки по договору позики, укладеного з ТОВ КУА “Спагія”.

Згідно п.п.7.4.5.п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними.

Щодо формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по договору підряду №54/12-04 від 12.04.2010 року на виконання робіт з ремонту обсмажувально-охолоджувальної установки, колегія суддів зазначає, що факт виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником підтверджується відповідним актом здачі-приймання робіт від 30.06.2010 року, який підписано повноважними представниками сторін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, що підтверджується податковою накладною №404 від 30.06.2010 р. на суму 70300,00 грн, у тому числі ПДВ 11716,67 грн, виданою ТОВ “Східсервіс” та податковою накладною №33 від 26.02.2010 р. на суму 9864,00 грн, в т.ч. ПДВ 1644,00 грн., виданою УДІ по ПВМ “Укрдіпроважмаш”.

Факт виконання підрядником ТОВ “Східсервіс” робіт та їх прийняття позивачем також підстверджується актом здачі-приймання робіт від 30.06.2010 р., який підписаний повноважними представниками сторін. Крім того, в матеріалах справи міститься податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ “Східсервіс” з відміткою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про її отримання 28.07.2010 р., пунктом 17 розділу 1 “Податкові зобов'язання” визначено зобов'язання в сумі 11716,67 грн. по відносинам з позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постанову судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Григоров А.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.02.2011 р.