Ухвала суду № 14849080, 01.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р.Справа № 2а-6487/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року по справі за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про стягнення бюджетної заборгованості, -

Встановила:

У травні 2010 року Державне підприємство завод "Електроважмаш" (далі ДПЗ "Електроважмаш") звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі СДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про стягнення з Державного бюджету України заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у деклараціях за вересень, жовтень, листопад 2009 року у розмірі 7.625.035,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ДПЗ "Електроважмаш" задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДПЗ "Електроважмаш" бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 243.409,17 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства заводу "Електроважмаш" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 50 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, СДПІ в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ДПЗ "Електроважмаш" з прийняттям нового рішення про відмову в їх задоволенні.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу СДПІ без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СДПІ задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року виходячи з приписів ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Судом встановлено, що ДПЗ "Електроважмаш" є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію №420686 серії А01), є платником податку на додану вартість з 15.07.1997 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100230619 від 20.06.2009 року).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики (далі - заява) на суму 32.712.681,83 грн. Із розшифровки до даної заяви вбачається, що суми заборгованості, стягнення яких є предметом спору, у повному обсязі увійшли до вищевказаної заяви (а.с. 88-89).

У відповідності до Порядку випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 року № 368 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування податку на додану вартість" ДПЗ "Електроважмаш" набуло облігації внутрішньої державної позики на загальну суму 32.712.681,83 грн., в тому числі за вересень, листопад та жовтень 2009 року.

Зазначене підтверджується листами УДК у м. Харкові від 03.09.2010 року № 3.1-29/3495 та від 09.09.2010 року № 3.1-29/3560. Виключенням стала лише частина суми, а саме 243.409,17 грн.

Листом СДПІ № 8517/10/19-077 від 17.06.2010 року всі висновки були відкликані згідно Методичних рекомендацій щодо відображення в обліковій інформаційній системі органів державної податкової служби сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 року № 368 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку додану вартість", направлених листом ДПА України від 10.06.2010 року № 11423/7/19- 0117/267.

В декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) за жовтень 2009 року від 20.11.2009 року № 25494 позивачем задекларовано до відшкодування ПДВ суму у розмірі 846.754,00 грн. СДПІ проведено документальна невиїзна (камеральна) перевірка ДПЗ "Електроважмаш" достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року на рахунок платника у банку. За результатами перевірки складено Довідку №3965/40-027/00213121 від 30.11.2009 року, якою підтверджена вся сума, що була заявлена підприємством до відшкодування.

Однак, до Реєстру про відшкодування ПДВ та до висновку про суми бюджетного відшкодування № 0000002664 від 02.12.2009 року включено суму відшкодування ПДВ у розмірі 603.344,83 грн. з урахуванням Акта про результати документальної невиїзної перевірки ДПЗ "Електроважмаш" № 3885/40-027/00213121 від 23.11.2009 року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0000390840/0 від 07.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1.258.555,5 грн.

Таким чином, сума 243.409,17 грн. є складовою частиною податкового повідомлення-рішення № 0000390840/0 від 07.12.2009 року.

В зв'язку з пропуском строку на оскарження рішення податкового органу, скарга позивача залишена без розгляду.

Таким чином податкове повідомлення-рішення № 0000390840/0 від 07.12.2009 року проведено в КОР платника у терміни, передбачені Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, тобто до звернення Підприємства до суду.

Отже, після такого проведення залишок невідшкодованої суми ПДВ за жовтень 2009 року відсутній.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.7 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п. 3.1.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року по справі № 2-а-593/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року, визнано дії СДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту за березень 2009 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень та травень 2009 року протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000390840/0 від 07.12.2009 року.

Таким чином, СДПІ безпідставно зменшило суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2009 року у розмірі 243.409,17 грн.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування сум, зазначених в податкових деклараціях з податку на додану вартість, повинно бути здійснено в наступні строки: за вересень 2009 року - не пізніше 09.11.2009 року; за жовтень 2009 року - не пізніше 10.12.2009 року; за листопад 2009 року - не пізніше 09.01.2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог ДПЗ "Електроважмаш" про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з бюджетного відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 243.409,17 грн.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються матеріалами справи, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.