Ухвала суду № 14847767, 11.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року справа №2а-273/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання

Стеблєві О.Л.

за участю представників:

від позивача:Чернова С.К. за дов. від 1 лютого 2011-04-11

Чумас Г.Г. за дов. від 21 січня 2011 року

від відповідача:Лесницького Р.О. за дов від 25 січня 2011 року

Головіної Н.В. за дов. від 10 січня 2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «КХП Айдар Борошно»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 3 лютого 2011 року (повний текст складений та підписаний 7 лютого 2011 року)

по адміністративній справі№ 2а-273/11/1270 (суддя Смішлива Т.В.)

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «КХП Айдар Борошно»

до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області

про

скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КХП Айдар Борошно» (надалі товариство, позивач) 6 січня 2011 року звернулось до суду з позовом до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області (надалі відповідач, податковий орган) про часткове скасування повідомлення-рішення відповідача № 0000222300/0 від 29 грудня 2010 року, предметом якого визначенні податкові зобовязання з податку на додану вартість, та застосовані штрафні (фінансові) санкції (арк. справи 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у задоволенні позовних вимог товариству відмовлено у повному обсязі (арк. справи 246-250).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати його та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги (арк. справи 255-258).

Апелянт наполягає на тому, що господарські стосунки з ПП «КФ «Парадігма» носили реальний характер, про що свідчать договір № 2707-05 від 27 липня 2010 року на постачання пшениці, банківські виписки і підтвердження факту оплати вартості пшениці, податкові накладні, податкова декларація за липень 2009 року.

Вказує, що на час здійснення господарських операцій продавець включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав статус платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КХП Айдар-Борошно» є юридичною особою, зареєстроване 4 липня 2008 року, має ідентифікаційний код 35785431 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 357041 (арк. справи 8).

Позивач перебуває на податковому обліку податкового органу, зареєстрований платником податку на додану вартість з 7 серпня 2008 року відповідно свідоцтва № 100313429 серії НБ № 166336 виданого Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією (арк. справи 10).

З 11 листопада 2010 року по 22 грудня 2010 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року наслідки якої викладені в акті перевірки від 28 грудня 2010 року №578\2300-35785431 (надалі акт перевірки, арк. справи 12-80).

На підставі акту перевірки керівником податкового органу (відповідачем по справі) 29 грудня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000222300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 196624,50 грн., у тому числі штрафні санкцій у розмірі 65541,50 грн. (арк. справи 124).

При цьому, сума донарахованого податку на додану вартість у розмірі 196624,50 грн. складається з 3200 грн. податку на додану вартість від приватного підприємства «Світ», включених до складу податкового кредиту у жовтні 2009 року без підтвердження їх податковою накладною, 27883 грн. податку на додану вартість від товариства з обмеженою відповідальністю «НЗК», включених до складу податкового кредиту у грудні 2009 року без підтвердження їх податковою накладною (зазначені донарахування позивач не оскаржує), та 100000 грн. податок на додану вартість, включений до складу податкового кредиту у липні 2009 року, за взаємовідносинами з ПП «КФ «Парадігма» (спірна операція).

Висновок про завищення податкового кредиту у липні 2009 року на 100000,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «КФ «Парадігма» відповідач обґрунтовує наявністю вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21 жовтня 2010 року у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні злочинів направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування.

Вирок на день розгляду справи набрав законної сили та підлягає виконанню. Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_9 директор ПП «КФ «Парадігма» не здійснював господарської діяльності від імені вказаного підприємства, бухгалтерські документи та документи податкової звітності, у тому числі податкові накладні, не підписував.

Наведене на думку податкового органу свідчить про те, що податкові накладні від імені ПП «КФ «Парадігма» складені у порушення вимог чинного законодавства, невідомою особою та не є документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, внаслідок чого товариством допущено порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Між товариством та ПП «КФ «Парадигма» укладено договір поставки № 2707-05 від 27 липня 2009 року, згідно якого ПП «КФ «Парадігма» взяло на себе зобовязання про постачання зернових, кількість та ціна тони поставленого товару визначається згідно накладних. Можлива передача товару рівновеликими партіями. У договорі не зазначено відомості про кількість, ціну та найменування зернових, що доводить відсутність суттєвих умов договору притаманним договорам даного виду, як в розумінні господарського так і цивільного законодавства (арк. справи 172)

Згідно наданих позивачем документів факт виконання вказаного договору з боку ПП «КФ «Парадігма» щодо поставки на адресу товариства пшениці на загальну суму 600000 грн. в т.ч. податок на додану вартість 100000 грн. підтверджено податковими накладними, а саме:

- податкова накладна № НН-28-07-09-03 від 28 липня 2009 року, кількість пшениці 80 тон на суму 83333,33 грн., ПДВ 16666,67 грн. на загальну суму 100000 грн. (арк. справи 213);

- податкова накладна № НН-30-07-09-01 від 30 липня 2009 року, кількість пшениці 120 тон на суму 130000 грн., ПДВ 26000 грн. на загальну суму 156000 грн. (арк. справи 214);

- податкова накладна № НН-30-07-09-02 від 30 липня 2009 року, кількість пшениці 144,615 тон на суму 156666,67 грн., ПДВ 31333,33 грн. на загальну суму 188000 грн. (арк. справи 215);

- податкова накладна № НН-30-07-09-03 від 30 липня 2009 року, кількість пшениці 120 тон на суму 130000 грн., ПДВ 26000 грн. на загальну суму 156000 грн. (арк. справи 216);

Всього загальна сума отриманого товару складає 600000 грн. у т.ч. ПДВ 100000 грн. Дані податкові накладні стали підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до виписок банку за 28 липня 2009 року, 31 липня 2009 року та 3 серпня 2009 року вартість пшениці, зазначеної у вищевказаних податкових накладних, оплачена товариством на користь ПП «КФ «Парадігма» у повному обсязі, у тому числі податок на додану вартість у сумі 100000,00 грн. (арк. справи 201-212).

Здійснюючи оцінку спірних відносин суд апеляційної інстанції виходить з наявності підстав які звільнені від доказування.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулювався впродовж спірного періоду статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 даного закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Приписи статті 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного закону забороняють включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до абзацу третього підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку, ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні злочину, який передбачений частиною 1 статті 358, частиною 3 статті 358, частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України.

Згідно з частиною 1 статті 205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідно до частини 1 статті 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Як слідує зі змісту статті 205 КК України, передбачений нею злочин є злочином з формальним (усіченим) складом, об'єктивна сторона якого вичерпується діянням і не включає як обов'язковий елемент суспільно небезпечні наслідки. Він вважається закінченим з моменту вчинення передбаченої диспозицією норми дії - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Такий злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього також зазначено у пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності». У пункті 20 тієї самої постанови вказано, що у разі, коли створений чи придбаний суб'єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за статтею 205 КК і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

З урахуванням цього вирок за вчинення злочину, передбаченого статті 205 КК України, може свідчити тільки про те, чи мала місце в момент створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) протиправна дія, ким вона вчинена, проте не може встановлювати наслідки цієї дії.

Стаття 358 КК України встановлює кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21 жовтня 2010 року у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_9 встановлено, що дана особа зареєстрована директором та головним бухгалтером підприємства (контрагента позивача), при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ПП «КФ «Парадигма» не складав та не підписував.

Як вбачається з матеріалів справи всі податкові накладні прийняті позивачем до обліку, на підставі яких сформований податковий кредит у звітних податкових періодах підписані ОСОБА_9, у той час коли встановлено вироком, що жодного документу він не підписував. Зазначене доводить відсутність у податкових накладних виданих ПП «КФ «Парадигма» ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (статті 1 та 9), і як наслідок цього безпідставне формування позивачем податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних в порушення норм податкового законодавства.

З огляду на зазначене відповідач довів правомірність визначення податку у розмірі 100000 грн. за спірною господарською операцією, правомірність визначення податку обумовлює правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій, підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 71, 73, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КХП Айдар-Борошно» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року по справі № 2а-273/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року по справі № 2а-273/10/1270 залишити без змін.

Ухвала складена, вступна та резолютивна частини проголошені у нарадчій кімнаті 11 квітня 2011 року. Повний текст складений та підписаний 11 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко