Ухвала суду № 14847442, 31.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року справа №2а/0570/228/11 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Малашкевича С.А. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 0003532340/0 від 20 вересня 2010 року, № 0003532340/1 від 01 грудня 2010 року -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року задоволено позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 0003532340/0 від 20 вересня 2010 року, № 0003532340/1 від 01 грудня 2010 року, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0003532340/0 від 20 вересня 2010 року, № 0003532340/1 від 01 грудня 2010 року, якими визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 281175,00 грн., з яких за основним платежем 187450,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 93725,00 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт зазначає, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Сплінт» укладено угоди, що мають ознаки нікчемності, оскільки згідно отриманої інформації від державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, проведення перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сплінт» неможливо у звязку із незнаходженням за юридичною адресою. Згідно акту № 2268/23-213/36061047 від 15 липня 2010 року основні засоби в ТОВ «Авто-Сплінт» відсутні, декларація з податку на прибуток за 1-й квартал 2010 року не надавалася. Згідно довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 1-му кварталі 2010 року склала 1 особу, що враховуючи обсяг задекларованих доходів, свідчить про неможливість здійснення такого обсягу роботи.

В судовому засіданні представники відповідача наполягали на задоволені апеляційної скарги, представники позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12 жовтня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Сплінт» укладено договір № 7569 на постачання вугільної продукції на суму 1124700,58 грн., у тому числі ПДВ в сумі 187450,03 грн. За умовами договору поставка вугілля повинна була здійснюватись до виробничих підрозділів позивача ПЕ Дружківкатепломережа, ПЕ Словянськотепловмережа. За результатами виконання договору позивач включив до складу податкового кредиту звітного періоду - січня 2010 року суму сплаченого податку на додану вартість в сумі 187450,00 грн.

Відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин із ТОВ «Авто-Сплінт» за січень 2010 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 1494/23-3/03337119 від 02 вересня 2010 року на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003532340/0 від 20 вересня 2010 року, про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 281175,00 грн., з яких за основним платежем 187450,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 93725,00 грн. в звязку з порушенням п.п.7.4.1 п.7.4 п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168. Рішення прийнято згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 статті 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181.

Після проведення процедури адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003532340/1 від 01 грудня 2010 року.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ТОВ «Авто-Сплинт» укладено договір № 7569 від 12.10.2009 року купівлі-продажу вугілля, визначеного в специфікаціях. Строк дії договору до 31.12.2010 року. (а.с.155 том 1)

В акті перевірки суть порушення зазначена в тому, що згідно отриманої відповіді від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька проведення перевірки ТОВ «Авто-Сплінт» є неможливим через незнаходження останнього за юридичною адресою, основні засоби у контрагента відсутні, декларація з податку на прибуток не надавалася. Відповідно до довідки 1-ДФ кількість працюючих на підприємстві за 1-й квартал 2010 року складала 1 особу, яка враховуючи обсяг реалізації фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи. Крім того, відсутні складські приміщення та трудові ресурси, що свідчить про проведення фінансових транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру, а укладений договір має ознаки нікчемності. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що через ненадання позивачем первинних документів щодо місця зберігання товарно-матеріальних цінностей, передачу перевізникові та умов транспортування до місця призначення позивач не довів фактичне виконання умов укладеного із ТОВ «Авто-Сплінт» договору. Таким чином, на розсуд відповідача, позивачем порушено п.п. 7.4.1. пункту 7.4., 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 187450,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу є протиправними та спростовуються наявними доказами в їх сукупності.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 - 7.4.1. - Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 цього Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідачем не оспорюється, що придбання вугілля необхідно позивачу для здійснення основної господарської діяльності, оскільки Статутом позивача визначено, що підприємство створено з метою виробництва та постачання теплової енергії. (а.с.31 том 1)

22 лютого 2010 року позивачем надано декларацію з податку на додану вартість за січень 2010, відповідно до рядка 17 якої сума податкового кредиту звітного періоду складає 14 318 738,00 грн. Згідно рядка 20 - позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 154249,00 грн. До складу податкового кредиту також включено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Авто-Сплінт» в сумі 187450,05 грн. Підставою для визначення податкового кредиту стали податкові накладні, що не оспорюється відповідачем. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відповідність зазначених накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року. Наявними видатковими накладними та актами прийому передачі продукції підтверджується фактична передача товару.

Крім того, на вимогу суду першої інстанції були надані товаро-транспортні накладні перевезення вугілля. Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, що фактичне надходження вугілля до виробничих одиниць позивача підтверджується наданими позивачем витягами з журналів обліку постачання вугілля, журналів реєстрації виданих довіреностей на отримання матеріальних цінностей, картками складського обліку, складеними безпосередньо на структурних підрозділах підприємства позивача та даними матеріальних звітів про використання палива.

Всі зібрані докази в їх сукупності та логічній послідовності спростовують висновки податкового органу, що спірний договір є нікчемним та не мав реального характеру. Наявність помилок в заповнені первинних документів не може розцінюватись як відсутність цих документів.

Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо відсутності складських приміщень та трудових ресурсів. Контрагент не є виробником продукції, а тому доводи про неможливість організації здійснення продажу вугільної продукції саме цим товариством нічим не підтверджуються та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу. Доводи про відсутність складських приміщень також не свідчать про нікчемність угоди, оскільки податковий орган не проводив перевірку товариства.

Доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 05 квітня 2011 року.

Колегія суддів: В.П.Юрченко

С.А.Малашкевич

О.О.Чебанов