Ухвала суду № 14847411, 29.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року справа №2а-29056/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В.

суддів Чумака С.Ю. , Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю представників:

від позивача: Головін О.В. за дов. від 04.01.2011 р.;

від відповідача: Домашенко Т.Г. за дов. № 27429/10/10-013-5 від 12.07.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року (повний текст постанови виготовлений 09 лютого 2011 року) по справі № 2а-29056/10/0570 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Курсрезинотехніка-Україна» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецьку «про скасування податкового повідомлення-рішення»,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Курсрезинотехніка-Україна» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2010 року № 000001102341/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 443732 грн., з яких 295821 грн. основний платіж та 147911 грн. штрафна санкція.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГладісКомгрупп» та посилається на неправомірність висновку відповідача щодо нікчемності правочину із даним контрагентом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме судом першої інстанції скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецьку від 22.12.2010 року № 000001102341/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 443732 грн., з яких 295821 грн. основний платіж та 147911 грн. штрафна санкція та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Курсрезинотехніка - Україна» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36103268, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька, зареєстроване платником податку на додану вартість і відповідно до свідоцтва № 100136335 від 29.08.2008 року, індивідуальний податковий номер 361032605671.

Відповідачем, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотриманні вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «ГладісКомгруппи за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., наслідки якої викладені в акті перевірки від 16 липня 2010 року № 3283/23-3/36103268 (надалі акт перевірки).

Згідно акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 пункту 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон № 168).

За наслідками встановлених порушень відповідачем згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі Закон України № 2181) було прийнято податкове повідомлення - рішення від 22 грудня 2010 року № 000001102341/0 про нарахуванні податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 443732 грн., з яких 295821 грн. основний платіж та 147911 грн. штрафна санкція, яке оскаржується у межах цієї адміністративній справі.

Правовою підставою визначення податку на додану вартість спірним податковий повідомленням-рішенням наведені норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон № 168).

Як вбачається з акту перевірки (пункт 3), перевіркою встановлено завищенні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у червні 2009 року внаслідок укладених нікчемних правочинів між позивачем та ТОВ «ГладісКомгрупп» на суму ПДВ у розмірі 295821,90 грн., в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону № 168. Зазначене порушення встановлено відповідачем при перевірці взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «ГладісКомгрупп». З викладеного в акті перевірки вбачається, що відповідачем здійснений висновок про відсутність реального товарного характеру у вчиненому правочині між позивачем і зазначеним контрагентом, перерахування позивачем коштів без мети настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплат податків, та позивачем порушений встановлений порядок формування валових витрат податкового зобов'язання та податкового кредиту. Відповідач зазначає про нікчемність вчиненого між позивачем та його контрагентом правочину з огляду на відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності ТОВ «ГладісКомгрупп» відсутність у останнього основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також не знаходження ТО «ГладісКомгрупп» за юридичною адресою. Підставою для зазначеного висновку відповідач вважає інформацію ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 14.06.2010 року № 2511/7/23-113 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ГладісКомгрупп».

Як встановлено судом, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ГладісКомгрупп» (надалі ТОВ «ГладісКомгрупп») був укладений договір від 01 червня 2009 року № 1809 т/л, відповідно до якого ТОВ «ГладісКомгрупп» зобов'язується передати у власність позивачу товар резино технічні вироби, а позивач зобов'язаний прийняти зазначений товар та оплатити його.

З червня 2009 року відповідно до видаткової накладної № 03060 постачальну ТОВ «ГладісКомгрупп» передав у власність позивача стрічку конвеєрну резинотканеву ТУ 2561-216-00149245-96 2ШТС(ТГ)-1000-5-ЕР-200-4,5-3,5-ТСО-РБ-У у кількості 1000 шт. за ціною 599000,00 грн. без ПДВ, всього 718800,00 грн. з ПДВ. Зазначений товар був отриманий особою позивача за довіреністю від 01.06.2009 року № 42. Факт транспортування зазначеного товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 03 червня 2009 року ААК № 214313 (автомобіль КАМАЗ АНІ 165АК), в якій зазначені відомості про вантаж: стрічка 2ШТС-1000-5-ЕР-200-4,5-3,5 у кількості 1000 шт. на загальну суму 718800,00 грн. З червня 2009 року ТОВ «ГладісКомгрупп» була видана позивачу податкова накладна № 03060 на загальну суму 718800 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ у сумі 119800,00 грн. Саме за даною податковою накладною позивачем сформований податковий кредит у червні 2009 року. 22 червня 2009 року позивачем було сплачено у повному обсязі грошові кошти за отриманий товар у сумі 718800,00 грн. згідно банківської виписки філії акціонерного банку «Південний» за 22 червня 2009 року, яка долучена до матеріалів справи.

На виконання умов вказаного вище договору 22 червня 2009 року відповідно до видаткової накладної № 6224 постачальник ТОВ «ГладісКомгрупп» передав у власність позивача стрічку конвеєрну резинотканеву ТУ 2561-216-00149245-96 2ШТС(ТГ)-1000-5-ЕР-200-4-2-ТСО-РБ-У у кількості 1619,30 шт. за ціною 880105,74 грн. без ПДВ, всього 1056126,89 грн. з ПДВ. Зазначений товар був отриманий особою позивача за довіреністю від 22.06.2009 року № 47. Факт транспортування зазначеного товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 22 червня 2009 року ААК № 214314 (автомобіль КАМАЗ АНІ 165АК), в якій зазначені відомості про вантаж: стрічка 2ШТС-1000-5-ЕР-200-4-2 у кількості 806,4 шт. на загальну суму 525943,16 грн. та товарно-транспортною накладною від 22 червня 2009 року ААК № 214315 (автомобіль КАМАЗ АН1165АК), в якій зазначені відомості про вантаж: стрічка 2ШТС-1000-5-ЕР-200-4-2-ТСО у кількості 812,90 шт. на загальну суму 530183,13 грн. 22 червня 2009 року ТОВ «ГладісКомгрупп» була видана позивачу податкова накладна № 6224 на загальну суму 1056126 грн. 89 коп., у тому числі ПДВ у сумі 176021,15 грн. Саме за даною податковою накладною позивачем сформований податковий кредит у червні 2009 року. 22 та 23 червня 2009 року позивачем було сплачено у повному обсязі грошові кошти за отриманий товар у сумі 600000,00 грн. та 456126,89 грн. відповідно, згідно банківської виписки філії акціонерного банку «Південний» за 22 та 23 червня 2009 року, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, суд зазначає, що господарські операції за договором між позивачем та ТОВ «Гладіскомгруп» виконані обома сторонами договору у повному обсязі, оформлені належними первинними документами та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (надалі Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який» містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Спірна господарська операція відображена в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, які видані позивачу ТОВ "ГладісКомгруп", належне відображення цієї господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку фіксують факт здійснення господарської операції, а саме факт придбання позивачем стрічки конвеєрної резинотканевої.

Окрім того, позивачем надано договір поставки продукції стрічки конвеєрної резинотканевої від 25 травня 2009 року № КВ-52 з ТОВ «Кватроком», відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання на постачання продукції згідно накладних. На виконання умов цього договору, позивачем видано видаткова накладна від 06 червня 2009 № РН-0000099 з найменуванням продукції - стрічка конвеєрна резинотканева ТУ 2561 216-00149245-96 2ШТС(ТГ)-1000-5-ЕР-200-4,5-3,5-ТСО-РБ-У у кількості 1000 шт. за ціною 608910,00 грн. без ПДВ, всього 730692,00 грн. з ПДВ. За даною господарською операцією позивачем було виписано податкову накладну від 06 червня 2009 року № 108 ні адресу ТОВ «Кватроком» на вищезазначений товар. Одночасно позивачем надано підтвердження транспортування зазначеного товару товарно-транспортні накладні та докази виписки довіреності на працівника ТОВ «Кватроком» - ОСОБА_4, які долучені судом до матеріалів справи.

Також позивачем надано договір поставки продукції з ТОВ «Павлоградвугілля» від 05 вересня 2008 року, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання на постачання продукції виробничо-технічного призначення. На виконання умов цього договору, позивачем видана видаткова накладна від 22 червня 2009 № РН-00000116 з найменуванням продукції стрічка конвеєрна резинотканева ТУ 2561-216-00149245-96 2ШТС(ТГ)-1000-5-ЕР-200-4-2-ТСО-РБ-У у кількості 600,4 шт. за ціною 329619,60 грн. без ПДВ, всього 395543,52 грн. з ПДВ. За даною господарською операцією позивачем буж виписано податкову накладну від 22 червня 2009 року № 125 на адресу ТОВ «Павлоградвугілля» на вищезазначений товар. Одночасно позивачем надано підтвердження транспортування зазначеного товару товарно-транспортні накладні та докази виписки довіреності на працівника ТОВ «Павлоградвугілля» ОСОБА_5, які долучені судом до матеріалів справи. Також на виконання умов зазначеного договору позивачем видана видаткова накладна від 23 червня 2009 р. № РН-00000120 з найменуванням продукції стрічка конвеєрна резинотканева ТУ 2561-216-00149245-96 2ШТС(ТГ)-1000-5-ЕР-200-4-2-ТСО-РБ-У у кількості 1018,9 шт. за ціною 559376,10 грн. без ПДВ, всього 671251,32 грн. з ПДВ. За даною господарською операцією позивачем було виписано податкову накладну від 23 червня 2009 року № 128 на адресу ТОВ «Павлоградвугілля» на вищезазначений товар. Також надано підтвердження транспортування зазначеного товару товарно-транспортні накладні докази виписки довіреності на працівника ТОВ «Павлоградвугілля» ОСОБА_5, які долучені судом до матеріалів справи

Вказані документи спростовують висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях при придбанні стрічки конвеєрної позивачем у його контрагента.

Суд зазначає, що поклавши в основу донарахування податку на додану вартість припущення щодо можливості здійснення певних господарських операцій по факту придбання товару податковий орган не врахував, що цей же товар був предметом продажу у цих же податкових періодах. За наслідками зазначеного продажу були сформовані податкові зобов'язання.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Долучені до матеріалів справи податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, підтверджують право позивача та на формування ним податкового кредиту за спірний період червень 2009 року відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Судова колегія зазначає, що висновок відповідача про нікчемність правочину мають характер припущень і вони повністю спростовуються зібраними по справі обєктивними доказами.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Курсрезинотехніка-Україна» про податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року по справі № 2а-29056/10/0570 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Курсрезинотехніка-Україна» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецьку «про скасування податкового повідомлення-рішення» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 березня 2011 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 30 березня 2011 року.

Колегія суддів: