Ухвала суду № 14847402, 28.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року справа №2а-9296/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Малого колективного підприємства «Іскра»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 31 січня 2011 року (повний текст складений та підписаний 7 лютого 2011року)

по адміністративній справі№ 2а-9296/10/1270 (суддя Лагутін А.А.)

за позовом управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області

до Малого колективного підприємства «Іскра»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області (надалі управління, позивач) 30 листопада 2010 року звернулось до суду з адміністративним позовом до малого колективного підприємства «Іскра» (надалі підприємство, відповідач) про стягнення з відповідача 4410 грн. 31 коп. сум сплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 1 липня 2010 по 30 листопада 2010 року, як пенсії призначеної на пільгових умовах відповідно до підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року (арк. справи 2-3).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року позовні вимоги управління задоволені повністю (арк. справи 43-51).Задовольняючи позов суд виходив з факту призначення, та виплати управлінням пільгової пенсії обовязок відшкодування якої лежить на відповідачеві.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. справи 55 -56). Апелянт доводить, що виплачена громадянину ОСОБА_2 пенсія не підлягає відшкодуванню з посиланням на приписи статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з того, що право на пільгову пенсію ним до 1 січня 1992 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Мале колективне підприємство «Іскра» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Кремінської районної державної адміністрації Луганської області 22 лютого 1993 року, має ідентифікаційний код 00912729, зареєстроване управлінням, як платник внесків на обовязкове державне пенсійне страхування (арк. справи 7).

Колегія суддів зазначає, що обовязок відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4 та пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Суть спору полягає в наявності, чи відсутності підстав для стягнення заявлених сум.

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України 1058, Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року №400\97-ВР.

З огляду на зазначене колегія суддів спростовує доводи апелянта щодо відсутності будь-яких правових підстав для відшкодування заявлених сум.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції № 21-1.

Пунктом 6.4. зазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, згідно додатків 6 та 7 до Інструкції.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи відповідні Розрахунки скеровані управлінням підприємству, як платнику внесків з липня 2010 року, та з жовтня 2010 року. Зазначені Розрахунки відповідачем не оскаржені та сплата наведених ними сум не здійснена.

Надані позивачем розрахунки утримують в собі відповідно до встановлених додатками до Інструкції № 6 та № 7 вимоги, та відповідно до частини 4 статті 70 КАС України доводять обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування

Пунктом 6.8 Інструкції передбачена щомісячна до 25-го числа сплата (внесення) коштів зазначених в повідомлені.

Долучені до матеріалів справи розрахунки є належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування, внаслідок їх неналежного підписання та не скерування позивачу.

Щодо складу доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

До складу заявлених витрат за доводами апелянта заявлені витрати по пенсії за віком сплаченій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 1 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року у загальній сумі 4410 грн. 31 коп., призначеній управлінням 11 грудня 2008 року за списком №2. Зазначене підтверджується довідками управління від 23 листопада 2010 року (арк. справи 10-11).

За думкою апелянта, ОСОБА_2 мав повний стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на момент введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», (1 січня 1992 року) внаслідок зазначеного підстави для відшкодування виплачених пенсій відсутні.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що запроваджений абзацом 2 статті 100 порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію вищезазначеного закону, з огляду на те, що дані норми жодним чином не стосуються предмету спору. Фактично пенсія призначена 11 грудня 2008 року, Закон України 1058 (набрав чинності з 1 січня 2004 року) зберіг порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абзац 3 підпункту 1 пункту 2 Розділу 15 «Прикінцеві положення»). Такий порядок запроваджений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року, № 400/97-ВР.

Колегія суддів, зазначає, що має місце невідповідність доводів апелянту фактичним обставинам справи, норми статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не регулюють спірні відносини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 71, 73, 160, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу малого колективного підприємства «Іскра» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі № 2а-9296/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі № 2а-9296/10/1270 залишити без змін.

Ухвала складена та підписана 28 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко