Постанова № 14839370, 04.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1746/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача відповідача Гармаш Л.М. ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, - ВСТАНОВИВ: 03.02.2011 року Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та з урахування заяви про зменшення суми позовних вимог у звязку із частковою сплатою боргу просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 заборгованості по орендній платі за землю в сумі 9901,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фізична особа підприємець ОСОБА_4 не сплатила орендну плату за землю у встановлені законом стоки, що призвело до виникнення заборгованості, яка на момент подачі адміністративного позову відповідачем не погашена.

Представник позивача в судове засідання зявився, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також, у судове засідання зявився відповідач, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній, суд встановив.

Фізична особа підприємець ОСОБА_4 зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності, 16.11.2005 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 15.03.2007 року №150-08/V їй надано у землекористування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1099 га, для фактичного розміщення обєкта торгівлі (магазин) в охоронній зоні залізниці, в тому числі: під будівлями 0,0259 га, під проходами, проїздами, площадками 0,0840 га.

Договором оренди земельної ділянки №06057 від 24.05.2007 року підписаного Дніпродзержинською міською радою та підприємцем ОСОБА_4 передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,1099 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Таким чином відповідач, як користувач земельною ділянкою розташованою у м. Дніпродзержинську, площею 0,1099 га є платником орендної плати за землю і зазначена сплата є його обов'язком.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю» визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до п.2.2 додаткової угоди грошова оцінка земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складає 355188,50 грн.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 4.1. Договору оренди земельної ділянки №06057 від 31.05.2007р. встановлено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 8640,00 грн. без податку на додану вартість на рік, що становить 720,00 грн. без податку на додану вартість на місяць і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

19.01.2009 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 була заповнена податкова декларація орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності за 2009 рік, згідно якої нараховано орендну плату 20458,83 грн.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було сформовано першу податкову вимогу №1/317 №1/317 на суму 1702,47 грн. та направлено поштовим відправлення на адресу відповідачу. До податкового органу повернулось поштове повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі 29.05.2009 року.

У звязку з несплатою податкового зобовязання відповідачу направлено другу податкову вимогу №2/417 від 30.06.2009 року №2/417 на суму 3407,37 грн. На адресу податкового органу повернулось поштове повідомлення з відміткою про вручення 14.07.2009 року.

Отже, у звязку із непогашення податкового зобовязання, у фізичної особи підприємця ОСОБА_4 виник податковий борг на суму 9901,10 грн., який на час розгляду справи не погашений.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобовязання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 33214815700013 код платежу 13050500, одержувач платежу: відділення держказначейства у м. Дніпродзержинську, код отримувача 24232324, банк отримувача: УДК у Дніпропетровській області, МФО банка: 805012) заборгованість по орендній платі за землю в сумі 9901,10 грн. (девять тисяч девятсот одна грн. 10 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 29.03.2011 року.

Суддя В.В. Горбалінський