Ухвала суду № 14835114, 10.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2011 р.                               м. Київ                                        К-15935/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Островича С.Е., Степашка О.І.

при секретарі                     Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2008 у справі №7/270А Господарського суду Донецької області

за позовом відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі

треті особи: 1. Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області

2. Державна екологічна інспекція Азовського моря

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 03.06.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2008, позов задоволений, податкові повідомлення-рішення від 08.08.2006 № 000110234/0 та від 05.09.2006 № 000110234/1 визнані недійсними та такими, що не підлягають виконанню.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Маріуполі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами ст.ст. 3, 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 № 1264-XII (далі –Закон № 1264-XII), ст.ст. 33, 39 Закону України «Про відходи»від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі – Закон № 187/98-ВР), пунктів 2, 4 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218 (далі –Порядок від 03.08.1998), пункту 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 (далі –Порядок від 01.03.1999), пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 № 162/379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 № 544/3837) (далі –Інструкція № 162/379), ст. 11, 70, 71 КАС України.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Маріуполі проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складений акт перевірки від 27.07.2006 № 39/23/00191158 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 № 000110234/0 про визначення податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 821361,09 грн. (в т.ч. 678303,26 грн. –основний платіж та 143057,83 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Згідно з актом перевірки позивач в порушення пункту 8 Порядку від 01.03.1999, підпункту 5.4 пункту 5.4, підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції № 162/379 задекларував податкові зобов’язання із збору за розміщення відходів за 2005 рік та І квартал 2006 рік, визначивши їх лише з урахуванням обсягів відходів по класах небезпеки; у розрахунках суми податкового зобов’язання із цього збору за 2005 рік із загальних обсягів відходів не виділив обсяги відходів, по яких встановлено понадлімітне розміщення, внаслідок чого сума податкових зобов’язань із збору за понадлімітне розміщення відходів за 2005 рік була занижена на 75963,58 грн. Крім того, в порушення пунктів 4, 8 Порядку від 01.03.1999, підпункту 5.5 пункту 5 Інструкції № 162/379 по окремих видах відходів ліміти на розміщення відходів позивачем не були отримані, у зв’язку з чим його податкові зобов’язання із збору за понадлімітне розміщення відходів за податкові звітні періоди в 2005 році занижені на 8,17 грн., а за І квартал 2006 року на 602331,51 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення від 05.09.2006 № 000110234/1 про визначення ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»»податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 821361,09 грн. (в т.ч. 678303,26 грн. –основний платіж та 143057,83 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Ліміти на утворення та розміщення відходів визначені Порядком від 03.08.1998, відповідно до якого ліміт на розміщення відходів –це обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях, а понадлімітне розміщення відходів - виявлений у власника обсяг відходів, на які у нього немає дозволу на розміщення і які підлягають обов'язковому розміщенню за окремим дозволом органів Мінекоресурсів на місцях.

Ліміт на утворення відходів розраховується на підставі нормативів утворення для кожного виду відходів за класами їх небезпеки і має дорівнювати сумарному обсягу відходів, розміщених господарюючим суб’єктом на своїй території та переданих іншому власнику (пункт 4 цього Порядку).

Пунктом 5.4 Інструкції № 162/379 та пунктом 8 Порядку від 01.03.1999 встановлено, що за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що ліміти на утворення відходів розраховуються для кожного виду відходів за класами їх небезпеки, а відтак понадлімітне розміщення відходів обчислюється виходячи із певного класу, а не з виду відходів, відповідає наведеним правовим нормам.

В судовому процесі встановлений факт наявності у позивача лімітів на утворення та розміщення відходів в 2005 році –І кварталі 2006 року та розміщення відходів у межах цих лімітів.

Частинами другою та третьою ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1524(з наступними змінами і доповненнями), це Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно з пунктом 21 Порядку від 03.08.1998 контроль за правильністю визначення лімітів на утворення та розміщення відходів, їх дотриманням здійснюють органи Мінекоресурсів на місцях.

Повноваження ж відповідача, як це встановлено пунктом 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», полягають у здійсненні контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. Стосовно збору за забруднення навколишнього природного середовища такий контроль поширюється на правильність визначення платником збору податкових зобов’язань відповідно до встановлених у визначеному нормативно-правовими актами лімітів на утворення та розміщення відходів.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 03.06.2008, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2008 - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписЛ.В.Ланченко

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко № К-15935/08 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.02.2011                                                                                                    м. Київ Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Островича С.Е., Степашка О.І. при секретарі                     Патюк А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ястремського Володимира Петровича на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2008 та постанову Господарського суду Донецької області від 03.06.2008 у справі №7/270А Господарського суду Донецької області за позовом відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі треті особи: 1. Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області 2. Державна екологічна інспекція Азовського моря про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Громадянин Ястремський В.П. звернувся з касаційною скаргою на постанову Господарського суду Донецької області від 03.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2008 у справі № 7/270 А.

Згідно з частиною першою ст.211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи наявність права на оскарження в касаційному порядку зазначених судових рішень, громадянин Ястремський В.П. посилається на те, що ці рішення стосуються його права на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище, санітарно-епідеміологічне благополуччя території, на якій він проживає, безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку.

Спір, з приводу якого ухвалені зазначені судові рішення, є податковим спором, який виник з приводу виконання ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»»податкового обов’язку щодо сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. Цей обов’язок визначає зміст податкового відношення, суб’єктами якого є ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»»(платник збору) та ДПІ у м. Маріуполі, як державний орган спеціальної компетенції у сфері оподаткування, що здійснює представництво держави і її інтересів в цьому відношенні. Рішення суду у спорі стосується прав та обов’язків вказаних суб’єктів, коло яких є визначеним в силу змісту самого податкового відношення. Громадянин Ястремський В.П. не входить до кола суб’єктів цього відношення, а тому підстави вважати, що суд при вирішенні спору вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов’язки, відсутні.

З огляду на це касаційне провадження за касаційною скаргою громадянина Ястремського В.П. повинно бути закрите як таке, що порушене безпідставно.

Керуючись ст.ст. 211, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою громадянина Ястремського Володимира Петровича на постанову Господарського суду Донецької області від 03.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2008 у справі № 7/270 А закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписЛ.В.Ланченко

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко