Ухвала суду № 14833537, 08.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року справа №2а-28463/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-28463/10/0570 за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позову зазналило, що відповідачем проведена перевірка особового рахунку позивача з податку на додану вартість та складено акт № 423/15-2/03337119 від 03.06.2010 р., яким встановлено порушення пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004321542/0 від 10.06.2010 р. на суму 224427,59 грн. Позивач оскаржив рішення у встановленому порядку, проте відповідач скарги не задовольнив та прийняв податкові повідомлення-рішення № 0004321542/1 від 12.07.2010 р., № 0004321542/2 від 14.09.2010 р., № 0004321542/3 від 29.11.2010 р.

Постановою Донецького окружного суду від 10.02.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення № 0004321542/0, № 0004321542/1, № 0004321542/2, № 0004321542/3, прийняті ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, про визначення Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» суми штрафних санкцій в розмірі 224427,59 грн.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В апеляції зауважує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме п.1.3 ст.1, п.7.7. ст..7, пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.11, 86,159 КАС України. Суд, задовольняючи позов, не врахував що кошти, які надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того ж самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстровано в якості субєкта господарювання рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради, державна реєстрація проведена 23.02.2001 р. (а.с. 34), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 03337119 (а.с. 27), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (а.с. 36), діє на підставі статуту (а.с. 28-33).

Відповідач Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

03 червня 2010 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірки своєчасності сплати податків і зборів до бюджету Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», про що складено акт № 423/15-2/03337119 (а.с. 9).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення п.п 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме у декларації № 12013 від 22 лютого 2010 р. за січень 2010 р., визначений податок на додану вартість на загальну суму 154249 грн. по строку сплати 2 березня 2010 р. погашено частками шляхом зарахування за особовим рахунком: 26.04.2010 р. платіжним дорученням № 8452 в сумі 22729,90 грн., 05.05.2010 р. платіжним дорученням № 529 в сумі 20564,67 грн., 14.05.2010 р. платіжним дорученням № 104 в сумі 20561,20 грн., 14.05.2010 р. платіжним дорученням № 104 в сумі 20557,16 грн., 31.05.2010 р. (відємне значення податку на додану вартість згідно уточнюючому розрахунку № 9001958001) в сумі 69836,07 грн., тобто з затримкою від 31 до 90 календарних днів включно.

У декларації № 36184 від 20 квітня 2010 р. за березень 2010 р. в загальній сумі 967889 грн. по строку сплати 30 квітня 2010 р., погашено шляхом зарахування за особовим рахунком 31.05.2010 р. відємного значення податку на додану вартість в сумі 967889 грн. згідно до уточнюючого розрахунку № 9001958001, тобто з затримкою сплати від 31 до 90 календарних днів включно.

В уточнюючому розрахунку № 51222 від 20 травня 2010 р. щодо збільшення узгодженої суми податкового зобовязання за березень 2010 р. на 200000 грн. по строку сплати 20 травня 2010 р. зараховано 31 травня 2010 р. згідно з уточнюючим розрахунком № 9001958001 від 31 травня 2010 р. щодо зменшення суми податкового зобовязання, що підлягає сплаті за квітень 2010 р., тобто з порушенням граничних строків сплати до 30 календарних днів, наступних за основним днем граничних строків сплати.

Відповідно до акту перевірки №423/15-2/03337119 від 3 червня 2010 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004321542/0 від 10 червня 2010 р., відповідно до якого за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1122138 грн. до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20% на суму 224427,59 грн. (а.с. 5).

Згідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, штрафна санкція в розмірі 4545,98 грн. нарахована податковим органом 26.04.2010 р. за затримку сплати на 55 календарних днів, штрафна санкція в сумі 4112,93 грн. нарахована податковим органом 05.05.2010 р. за затримку сплати на 64 календарних дня, штрафна санкція в сумі 4111,43 грн. нарахована 14.05.2010 р. за затримку сплати на 73 календарних дня, штрафна санкція в сумі 4112,24 грн. нарахована 14.05.2010 р. за затримку сплати на 73 календарних дня, штрафна санкція в розмірі 13967,21 грн. нарахована 31.05.2010 р. за затримку на 90 календарних дня (а.с. 10).

Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, у звязку з чим податковим органом були прийняті рішення № 0004321542/1 від 12.07.2010 р. на суму 224427,59 грн. (а.с. 6), № 0004321542/2 від 14.09.2010 р. на суму 224427,59 грн. (а.с. 7) та № 0004321542/3 від 29.11.2010 р. на суму 224427,59 грн. (а.с. 8).

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як передбачено пп. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій передбачені ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобовязання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивач у відповідності до вимог Закону самостійно сплачував суми узгоджених податкових зобовязань за наданими податковому органу податковим деклараціям з податку на додану вартість № 12013 від 22 лютого 2010 р. за січень 2010 р. Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 154249 грн. (а.с. 25-26).

Також, 20 квітня 2010 р. позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 35750, якою визначена сума податку на додану вартість в розмірі 967889 грн. (а.с. 23-24).

Відповідно до банківської виписки, 26 квітня 2010 р. позивачем проведено сплату платіжним дорученням № 8452 на суму 150000 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість по декларації за березень 2010 р. строк сплати 30.04.2010 р.(а.с. 61), 5 травня 2010 р. позивачем проведено сплату зобовязань з податку на додану вартість платіжним дорученням № 529 на суму 50000 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість за квітень 2010 р., строк сплати 30.05.2010 р. (а.с. 46), 14 травня 2010 р. позивачем проведено сплату зобовязань платіжними дорученнями № 103 на суму 50000 грн. та № 104 на суму 50000 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість по декларації за квітень 2010 р. строк сплати 30.05.2010 р. (а.с. 47).

На підставі зазначеного судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що сума податкових зобовязань, яка виникла згідно поданих позивачем декларацій, була сплачена без порушень строків сплати.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» 31 травня 2010 р. було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за травень 2010 р., яким зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 200000 грн., а тому податковий орган спрямував кошти зі сплати зазначених вище податкових зобовязань на погашення податкового боргу за зазначеними уточнюючими розрахунками.

Проте платник податків самостійно не проводив погашення податкового боргу, а сплачував поточні податкові зобовязання. Відповідач використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Такі дії відповідача суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними з наступних підстав.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» не сплачував податковий борг, а самостійно сплачував узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за поточні періоди, тому у податкового органу не було передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Судова колегія вважає за необхідним зазначити, що у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті. Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суму ПДВ, а також вказавши напрямок бюджетного відшкодування з цього податку, виконав своє зобовязання зі сплати ПДВ за визначиними ним періодами, що виключало застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій , передбачених пп.17.17 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що відповідач не довів законність оскаржуваних рішень про застосування штрафних санкцій, а, приймаючи податкові повідомлення-рішення, діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують.

З огляну на викладене апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-28463/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-28463/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: І.Д.Компанієць

Т.Г.Гаврищук

С.В.Білак