Постанова № 14833146, 23.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.11Справа №2а-53/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: Судді Майсак О.І.,

при секретарі: Маненкової А.І.,

за участю: представника позивача Риженюк О.С. (довіреність № 877/08 від 02.03.2010 року); представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 11.02.2011 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 4196,41 грн.,

в с т а н о в и в:

Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 4196,41 грн. Вказує, що ОСОБА_3 Севастопольським міським центром зайнятості за періоди з 09.12.2005 року по 27.02.2006 року та з 09.03.2007 року 30.09.2007 року було виплачено безпідставно забезпечення та вартість соціальних послуг в сумі 4183,86 грн., в тому числі витрати, повязані з послугами СФ КБ «Приватбанк»в сумі 12,55 грн., загальною сумою 4196,41 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 4196,41 грн.

Ухвалою від 24 січня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 24 січня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити. Вказує, що ОСОБА_3 перебувала у Севастопольському міському центру зайнятості, в періоди з 09.12.2005 року по 27.02.2006 року та з 09.03.2007 року по 30.09.2007 року, як безробітна та допомоги по отримувала допомогу по безробіттю, але з 17.09.1999 року по 02.04.2009 року була зареєстрована у Балаклавській районній державній адміністрації м. Севастополя, як субєкт підприємницької діяльності. За вказані періоди ОСОБА_3 Севастопольським міським центром зайнятості безпідставно за періоди з 09.12.2005 року по 27.02.2006 року та з 09.03.2007 року 30.09.2007 року було виплачено забезпечення та вартість соціальних послуг в сумі 4183,86 грн., в тому числі витрати, повязані з послугами СФ КБ «Приватбанк»в сумі 12,55 грн., загальною сумою 4196,41 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просить у задоволенні відмовити, але письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 18 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»містить спеціальні норми щодо порядку сплати, стягнення та застосування фінансових санкцій за порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, і загальні, що стосуються вирішення у суді спорів, що виникають із правовідносин за цим Законом.

Згідно з п. 2 Положення про Севастопольський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 15.10.1998 року, основним завданням позивача є реалізація державної політики зайнятості населення. Здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

Враховуючи субєктивний склад сторін, вимоги ст. 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір є справою адміністративної юрисдикції та повинен розглядатися Окружним адміністративним судом міста Севастополя.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-XII (далі Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію. Не можуть бути визнані безробітними громадяни: а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату); б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру яка не потребує професійної підготовки; в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; г) які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

02.12.2005 року ОСОБА_3 звернулась до Севастопольського міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання її працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.8). Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 051209 від 09.12.2005 року (а.с.10) відповідачу надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 09.12.2005 року. Наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 0060228 від 28.02.2006 року (а.с.11) ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку із поданням нею письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (а.с.16) відповідно до п.п. 10 п. 1 ст. 31 Закону України № 1533 та знято її з обліку з 28.02.2006 року відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.02.2007 року № 219.

12.03.2007 року ОСОБА_3 повторно звернулась до Севастопольського міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання її працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.17). Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 070312 від 12.03.2007 року (а.с.20) відповідачу надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 12.03.2007 року. Наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 071004 від 04.10.2007 року (а.с.19) ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку із поданням нею письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості відповідно до п.п. 10 п. 1 ст. 31 Закону України № 1533 та знято її з обліку з 04.10.2007 року відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.02.2007 року № 219.

Таким чином, виплата відповідачу допомоги по безробіттю фактично здійснювалась за періоди з 09.12.2005 року по 27.02.2006 року та з 09.03.2007 року по 30.09.2007 року. За вказаний період ОСОБА_3 позивачем нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 4183,86 грн., в тому числі витрати, повязані з послугами СФ КБ «Приватбанк»в сумі 12,55 грн.

Севастопольським міським центром занятості 19.08.2010 року за вих. № 3515/03 на адресу державного реєстратора Балаклавської районної державної адміністрації у м. Севастополі був направлений лист з проханням повідомити, чи зареєстрована ОСОБА_3, як субєкт підприємницької діяльності (а.с.35). 01.09.2010 року з Балаклавської районної державної адміністрації у м. Севастополі надійшла відповідь на вказаний запит, відповідно до якої ОСОБА_3 на момент звернення до позивача із заявою про вирішення питання її працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю була зареєстрована як фізична особа підприємець. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 була проведена 02.04.2009 року за ініціативою підприємця (зворотній а.с.27).

Судом досліджено довідки Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя за вих. № 474 від 06.12.2005 року (а.с.80) та за вих. № 216 від 07.06.2007 року (а.с.81), що були надані Севастопольському центру зайнятості ОСОБА_3 в період отримання соціальних виплат по безробіттю. Зі змісту вказаних довідок вбачається, що на дату надання довідок ОСОБА_3 не була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності. Зміст довідок спростовується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2011 року, у якому зазначено, що ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 17.09.1999 року (а.с.60).

Відповідно до пункту пятого частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III (далі Закон № 1533) розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Представником відповідача у судовому засіданні було надано заяву про залишення позову без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом (а.с.73). Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З акту розслідування страхового випадку та обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 5 від 28.09.2010 року (а.с.29) вбачається, що позивачу стало відомо про порушення свого права саме 01.09.2010 року, з відповіді Балаклавської районної державної адміністрації у м. Севастополі на запит, зі змісту якого позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 на момент звернення до позивача із заявою про вирішення питання її працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю була зареєстрована як фізична особа підприємець. У звязку з чим, посилання представника відповідач на той факт, що Севастопольським міським центром зайнятості було пропущено строк звернення до суду з відповідним позовом, судом не приймається до уваги, та спростовується матеріалами справи. Підстав щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на викладене не вбачається, тому справу розглянуто по суті позовних вимог.

Відповідачем, при реєстрації в Севастопольському міському центрі зайнятості у якості шукаючого роботу, не повідомлено про її реєстрацію у якості фізичної особи підприємця в Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003 року № 755-ІV (далі Закон № 755) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону № 755 фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, на момент звернення ОСОБА_3 до позивача із заявою про вирішення питання її працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю вона була зареєстрована у якості фізичної особи підприємця Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя. У відповідності зі ст. 1 Закону України № 803 особи які самостійно забезпечують себе роботою, у тому числі підприємців, відносяться до зайнятого населення і не підлягають реєстрації в службі зайнятості у якості шукаючих роботу.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 36 Закону № 803 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з вищевикладеного, допомога по безробіттю за періоди з 09.12.2005 року по 27.02.2006 року та з 09.03.2007 року по 30.09.2007 року одержана відповідачем неправомірно та підлягає поверненню.

Севастопольським міським центром зайнятості був виданий наказ № 228 від 29.09.2010 року «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_3.». 01.10.2010 року за вих. № 4040/05 на адресу відповідача був направлений лист (а.с.32) з копією наказу № 228 від 29.09.2010 року та пропозицією добровільно повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих їй соціальних послуг, але відповідь на вказаний лист не надходила. Вказане рішення на час розгляду справи ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не було оскаржено, сума коштів, неправомірно виплачених відповідачеві, як допомога по безробіттю у розмірі 4196,41 грн. не сплачена.

Сума заборгованості судом встановлена, та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Постанова складена у повному обсязі 28 березня 2011 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_3 (99000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Севастопольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду України про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 40, код. ЄДРПОУ 03491145) суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг на загальну суму 4196,41 грн. (чотири тисячі сто девяносто шість грн. 41 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.І. Майсак