Вирок № 14822455, 23.03.2011, Недригайлівський районний суд Сумської області

Справа № 1-18/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2011 р., Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Бібіка О. В

за участю прокурора Подолінного Л.А.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Недригайлів, кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черепівка Буринського району Сумської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого, АДРЕСА_1, судимого Недригайлівським районним судом Сумської області 09.11.2010 року за ч.1 ст.162 КК України до одного року обмеження волі,

за ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

02 грудня 2010 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на вулиці Зарічній в селі Засулля Недригайлівського району вирішив здійснити крадіжку речей із будь-якого домоволодіння, де немає господарів. З цією метою він проник на територію господарства по АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3, та помітивши, що двері будинку не замкнуті проник до житлового будинку. В коридорі будинку він виявив та таємно викрав шкіряні ботинки «SALOMON», які належать неповнолітньому сину господаря ОСОБА_4. Викрадені ботинки ОСОБА_2 приніс до нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_3.

04 грудня 2010 року під час огляду приміщення нежитлового будинку АДРЕСА_3 працівниками міліції були виявлені та вилучені шкіряні ботинки «SALOMON».

Крадіжкою шкіряних ботинок «SALOMON» ОСОБА_4, згідно висновку експерта № 318 від 05.01.2011 року завдано матеріальної шкоди на суму 428 гривен.

Враховуючи, що фактичні обставини скоєних суспільно-небезпечних діяння та доведеність вини ОСОБА_2 у їх вчиненні учасниками процесу не оспорювалась і вони не наполягали на дослідженні всіх доказів, що є у справі, суд знаходить недоцільним їх дослідження і прийшов до висновку, обмежитись допитом підсудного, та дослідженням доказів, які характеризують особу підсудного у відповідності до ч.3 ст. 299 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні вищеописаних суспільно-небезпечного діяння в повному обсязі, та підтвердив свої показання, дані в ході досудового слідства. В скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву в якій зазначив, що претензій до підсудного не має, але наполягає на суворості покарання.

Вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні вище вказаного злочину доказана в повному обсязі і підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи та підсудним не оспорювались.

Дії підсудного ОСОБА_2, які виразились у таємному викраденні чужого майна, з проникненням у житло, повторно суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.

При вирішенні питання відносно виду та міри покарання ОСОБА_2, суд враховує щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, що у відповідності до ст.66 КК України визнається судом як обставини, які пом»якшують покарання.

Обставин відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає рецидив злочинів.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2., суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, наслідки які наступили, дані про особу підсудного.

За наведених обставин справи, з урахуванням обставин які пом»якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі у межах мінімальної санкції даної статі.

Враховуючи факт скоєння ОСОБА_2. злочину після постановлення вироку Недригайлівським районним судом від 09 листопада 2010 року за яким його було засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.1, ст.162 КК України до одного року обмеження волі, суд прийшов до висновку про необхідність призначення покарання за сукупністю вироків.

Відповідно до правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув»язнення, передбачених статтею 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю вироківм менш суворий вид покарання переводиться в більш в більш суворий, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

З урахуванням того факту, що ОСОБА_2 було затримано 27 грудня 2010 року та доставлено в СІЗО м. Суми, звідки 23 січня 2011 року його доставили до установи виконання покарань Конотопського виправного центру № 130 (а.с.177). Таким чином, на час початку строку відбування покарання у відповідності до статті 58 КВК України, а саме на 23 січня 2011 року ОСОБА_2 відбув 54 дні виправних робіт, що становить один місяць і 23 дні. Невідбута частина покарання ОСОБА_2 за попереднім вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 09.11.2010 року на час постановлення цього вироку складає 365-112=253 дні, або 8 місяців і 43 дні.

Відповідно до статті 73 КК України при заміні, або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув»язнення допускається обчислення стоків покарання у днях.

З огляду на викладене, невідбуте покарання ОСОБА_2 за попереднім вироком, відповідно до правил складання покарань в перерахунку із обмеження волі на позбавлення волі на певний строк становить 4 місяці і 21 день.

Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення підсудного та недопущення вчинення ним нових злочинів з урахуванням принципів індивідуалізації, гуманності та справедливості, призначити покарання за сукупністю вироків з приєднанням частини невідбутого покарання за попереднім вироком у перерахунку із обмеження волі на позбавлення волі.

Речовий доказ по справі, а саме: шкіряні ботинки «SALOMON», передані на зберігання ОСОБА_3 дозволити використовувати за призначенням їх власнику ОСОБА_4.

Судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи № 318 від 05.01. 2011 року у розмірі 258 гривен 00 коп. стягнути з підсудного.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст..71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 09 листопада 2010 року і за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і один місяць.

Початком строку відбування покарання слід вважати 27 грудня 2010 року.

Речовий доказ по справі: шкіряні ботинки «SALOMON», передані на зберігання ОСОБА_3 дозволити використовувати за призначенням їх власнику ОСОБА_4.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 318 від 05.01.2011 року у розмірі 258 (двісті п»ятдесят вісім) гривен 00 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІНН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області на протязі 15 діб з моменту проголошення.

Суддя:О. В. Бібік