Постанова № 14761796, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

24 січня 2011 року 19:56 № 2а-16408/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,

за участю представників: позивача – Грабійчук Л.Б., відповідача – Кравцової Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (далі – УПФ) до Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (далі – ВАТ "УкрНДІСВД") про стягнення заборгованості в сумі 27550,77 грн.,

в с т а н о в и в:

УПФ звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ВАТ "УкрНДІСВД" заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій колишнім 52 науковим співробітникам установи, призначених згідно Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у загальному розмірі 27550,77 грн. за період з 1 серпня по 30 вересня 2010 року

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Відповідач заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що відшкодування 50 % різниці пенсії для державних не бюджетних установ ставить їх у нерівне становище із державними бюджетними установами; порядок планування науково-дослідних робіт за кошти Державного бюджету України не передбачає планування прибутку і відрахувань на виплату різниці пенсій науковим співробітникам; у 2001 і 2002 роках у процесі корпоратизації відбулася заміна власника ВАТ "УкрНДІСВД" та до теперішнього часу 100 % акцій товариства належить ДАК "Укрвидавполіграфія"; крім того, у законі не передбачено право на звернення до адміністративного суду з таким адміністративним позовом.

Під час розгляду справи представник відповідача не визнала позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ВАТ "УкрНДІСВД", правонаступником якого на момент роз-гляду справи є Приватне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", є не бюджетною державної установою та зареєстрований в УПФ як платник страхових внесків.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 1998 року № 1870 "Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" та наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України від 22 січня 2002 року № 16 Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку був перетворений у відкрите акціонерне товариство, а 100 % акцій передано до статутного фонду ДАК "Укрвидавполіграфія".

У вересні 2010 року УПФ проведено перевірку ВАТ "УкрНДІСВД" на предмет пра-вильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" за період з 3 липня по 28 вересня 2010 року, про що складено акт від 28 вересня 2010 року № 5.

Перевіркою встановлено, що сума для відшкодування за повідомленнями за період з 1 серпня до 30 вересня 2010 року згідно листа від 24 вересня 2010 року № 3609/04 становить 27550,77 грн. Залишок несплачених коштів несплачених коштів на початок перевірки стано-вить 494628,67 грн., за період з 3 липня по 28 вересня 2010 року відшкодовано 174049,14 грн., сума невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій станом на 28 ве-ресня 2010 року становить 348130,30 грн.

Акт перевірки підписаний перевіряючим та від імені ВАТ "УкрНДІСВД" – Федосен-ко Т.І. із зауваженнями про те, що зазначена сума різниці фактичних витрат на виплату пенсій повинна бути сплачена із державного бюджету.

Відомості щодо осіб, фактичні витрати на виплату різниці пенсій яким слід відшко-дувати, суми такої різниці, рік призначення пенсії та звітні періоди (серпень-вересень 2010 року) наведено у додатку до акта, який підписано перевіряючим та головним бухгалтером ВАТ "УкрНДІСВД" Федосенко Т.І.

Встановлені і зазначені у Акті перевірки від 28 вересня 2010 року № 5 обставини представником відповідача не заперечуються і підтверджуються наявними у справі копіями листа УПФ від 24 вересня 2010 року № 3609/04 та додатками до нього, а саме повідом-леннями про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчис-леною відповідно до інших законодавчих актів, на 2010 рік, повідомленням про вручення цього поштового відправлення.

Дії чи інші рішення УПФ пов'язані із нарахуванням і повідомленням про необхідність профінансувати (відшкодувати) фактичні витрати на виплату різниці між сумами наукових пенсій і сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 27550,77 грн., ВАТ "УкрНДІСВД" не оскаржувалися в судовому порядку, однак вказана сума відшкодована не була, у зв'язку з чим рахується як заборгованість.

На момент вирішення справи заборгованість у розмірі 27550,77 грн. сплачена не була.

Відповідно до абз. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Згідно із ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогіч-ним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначено однойменним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі – Постанова КМ № 372).

Згідно із п. 2 цього Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 4 цього ж Порядку встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Згідно із п. 8 вказаного Порядку в разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством

На момент зміни власника ВАТ "УкрНДІСВД" у 2001, 2002 роках чинною була постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1826 "Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі - Постанова КМ № 1826), у п. 3 якого визначено, що фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних небюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці.

Таким чином, і на час зміни власника, на що посилається відповідач, і на час виникнення спірних правовідносин чинним національним законодавством на відповідача покладався обов'язок щодо фінансування (відшкодування органам Пенсійного фонду, які проводять виплату пенсій) різниці у розмірі пенсій, а тому зміна власника не звільняє ВАТ "УкрНДІСВД" від сплати такої різниці чи погашення заборгованості у разі її наявності.

Дійсно, Постанова КМ № 1826, яка втратила чинність одночасно з набуттями чинності Постановою КМ № 372, не містила положень щодо стягнення заборгованості з відшкоду-вання різниці у розмірі пенсій, на відміну від останньої, однак до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови КМ № 372 щодо стягнення заборгованості (п. 8), оскільки порядок фінансування різниці у розмірі пенсій не є тотожним наслідку невиконання цього обов'язку, зокрема, стягненню заборгованості.

Посилання відповідача на те, що спрямування коштів на виплату різниці у розмірі пенсій є нецільовим використанням коштів є безпідставними і не беруться судом до уваги, оскільки таке фінансування (відшкодування) прямо передбачено чинним законодавством – абз. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", положеннями Постанов КМ № 1826 та № 372.

Не приймаються судом і посилання відповідача на те, що порядок планування науково-дослідних робіт за кошти Державного бюджету України не передбачає планування прибутку і відрахування на виплату різниці у розмірі пенсій, оскільки названий порядок не відносить до пенсійного забезпечення наукових працівників та не є складовою механізму його фінансування. Також чинним законодавством України порядок фінансування (відшко-дування) державними не бюджетними підприємствами, організаціями та установами різниці у розмірах пенсій не ставиться в залежність від наявності/відсутності прибутку таких підприємств, організацій, установ чи наявності рішення власника (керівника, акціонера) щодо розподілу прибутку, яке є внутрішнім управлінським актом.

Висновок відповідача про те, що різниця у розмірі пенсій має фінансуватися виключно за рахунок коштів Державного бюджету України не ґрунтується на законі та спростовується вищенаведеними положеннями чинного національного законодавства.

Суд зауважує, що розмір призначених пенсій, а також частка різниці у розмірі пенсії, що фінансується за рахунок відповідача не є предметом даного спору.

Стосовно твердження відповідача про відсутність у законі посилання на можливість звернення органів Пенсійного фонду до суду з таким позовом, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 17 КАС (у редакції, чинній на момент надходження адміністративного позову і вирішення справи судом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

У частині 2 цієї статті встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як зазначено судом раніше, п. 8 Порядку, затвердженого Постановою КМ № 372, передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством, а відповідно до ст. 23 Закону № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку. При цьому суд зауважує, що Постанова КМ № 372 прийнята у зв'язку із прямою вказівкою про це у ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", тобто у випадку, встановленому законом, і свою чинність не втратила.

Таким чином, враховуючи, що стягнення органами Пенсійного фонду витрат на від-шкодування різниці у розмірі пенсій передбачено рішенням уряду України, яке прийнято в межах, у спосіб та в порядку, встановленому законом, зважаючи на положення ст. 23 Закону № 1058-IV, а також, беручи до уваги, що спірні правовідносини пов'язані із здійсненням органом Пенсійного фонду своїх управлінських функцій, суд доходить висновку, що можливість звернення органу Пенсійного фонду до суду про стягнення такої заборгованості в судовому порядку підтверджено, а тому дана справа відноситься до юрисдикції адміністра-тивних судів.

Слід відмітити, що ні Цивільний процесуальний, ні Господарський процесуальний кодекси не відносять даний спір до юрисдикції цивільних та господарських судів відповідно, водночас справи даної категорії розглядаються як Вищим адміністративним судом України так і Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України, на що не можна не зважати.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення суми заборгованості чи спростували її наявність, а також зважаючи на положення ст. 19 Конституції України, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.

2. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (ідентифікаційний код 02426463) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (р/р 256003012604, МФО 322669, код 26063541 в ОПЕРУ ГУ Ощадбанку по Києву та Київській області) заборгованість у розмірі 27550,77 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 77 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко