Постанова № 14758292, 05.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2011                                                                                           № 14/027-10/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сухового В.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача: Євстігнєєв А.С., довіреність б/н від 03.02.2010 року;

відповідача: Яковіцька І.П., довіреність №КАМ-2010/10/27 від 27.10.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

на рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2011

у справі № 14/027-10/16 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго»

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

про                                                   стягнення 101665,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - відповідач) про стягнення 101665, 80 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.03.2010року у справі № 14/027-10 позовні вимоги задоволено частково – стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго» 101665,80 грн. заборгованості, 3863,30 грн. інфляційних збитків, 1122,40 грн. 3% річних, 1066,51 грн. державного мита, 233, 64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9702, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.06.2010року зазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2010 року рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.06.2010 року в частині стягнення витрат на послуги адвоката скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Київської області, в іншій частині – залишено без змін.

01-08.02.2011 року господарський суд Київської області прийняв рішення у справі №14/027-10/16, яким позов в частині стягнення витрат на послуги адвоката задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго» 9702, 00 грн. за послуги адвоката. В частині стягнення 98, 00 грн. за послуги адвоката в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що суб‘єктом надання юридичних послуг у справі № 14/027-10 є саме Адвокатське об‘єднання “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв”, кошти сплачені позивачем саме Адвокатському об‘єднанню “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв”, а в процесі надання юридичних послуг позивачу приймали участь як адвокати, так і юрист Адвокатського об‘єднання “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв”, що передбачено умовами Договору, укладеного між Адвокатським об‘єднанням “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв” та позивачем, а отже відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України, Закону України “Про адвокатуру” та оскільки позивачем заявлялось до стягнення всього 106698,35 грн., господарським судом Київської області позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача всього 106651,50 грн., то відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати, в т.ч. й витрати на послуги адвоката, покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, а саме 9702,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 01-08.02.2011 року у справі №14/027-10/16 в частині стягнення витрат за послуги адвоката з ТОВ «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрЕнерго» в сумі 9702, 00. та прийняти нове, в якому в задоволенні позовних вимог ТОВ «РосУкрЕнерго» відмовити повністю. Стягнути з ТОВ «РосУкрЕнерго» на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 51, 00 грн. Скаржник зазначає, що приписами ст. 44 ГПК України передбачено відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, пов’язаних з розглядом справи та лише адвокатам, а не будь-яким представникам чи юристам. В оскаржуваному рішенні встановлено, що участь в судових засіданнях як представник позивача брав юрист Паньковський С. І., що підтверджується протоколом судових засідань 10.03.2010 року та 24.03.2010 року у справі № 14/027-10. Також відповідач зазначає, що згідно з наказом № 1ПСІ від 15.09.2007 року про прийняття Паньковського С. І. на посаду юриста, Паньковський І. С. є юристом. Доказів того, що Паньковський С. І. є адвокатом, позивачем суду не було надано. Інший адвокат в судовому засіданні в господарському суді Київської області участі не брав. Доказів участі в судовому процесі адвоката та його свідоцтво позивачем суду не надано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.04.2011 року.

В судовому засіданні 05.04.2011 року представники сторін з’явились. Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву позивача на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між ТОВ „РосУкрЕнерго” (“Замовник”) та Адвокатським об‘єднанням “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв” (свідоцтво про реєстрацію адвокатського об‘єднання № 550 від 09.08.2007 р., видане Міністерством юстиції України) укладено Договір № РУЕ-1/10-ап від 01.02.2010р. про надання юридичної допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач в порядку та на умовах, визначених Договором, доручає, а Адвокатське об‘єднання “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв” зобов‘язується надати йому за плату юридичні послуги з приводу стягнення в судовому порядку з ТОВ “Комплекс “Агромарс” заборгованості за поставлене згідно видаткової накладної № РУ-2541 від 10.10.2009 р. дизпаливо в кількості 16860 літрів, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору, відповідно до умов Договору юридичні послуги Адвокатського об‘єднання “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв” полягають у наступному: - підготовка Адвокатським об‘єднанням “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв” судових документів (у разі необхідності): позовної заяви та інших процесуальних документів, необхідних для повноцінного представлення інтересів позивача по справі в господарському суді Київської області; представництво позивача, як сторони в процесі, на підставі виданої ними довіреності на вказаних в п. 1.3 цього Договору осіб, в господарському суді Київської області під час розгляду справи.

Відповідно до п. 1.3 Договору, на виконання цього Договору представниками позивача можуть бути як адвокати Адвокатського об‘єднання “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв”, так і інші юристи, що перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах із Адвокатським об‘єднанням “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв” на підставі виданої позивачем на виконання цього Договору довіреності.

Згідно п. 3.1 Договору, загальна вартість юридичних послуг Адвокатського об‘єднання “Адвокатська контора “Василик і Євстігнєєв” за Договором становить 9800,00 грн.

В судових засіданнях господарського суду Київської області у даній справі від позивача приймав участь представник за довіреністю Паньковський С.І. (а.с. 52, 59, т.1), який згідно з наказом від 15.09.2007 року № 1ПСІ (а.с. 66, т.2) працює на посаді юриста Адвокатського об’єднання «Адвокатська контора «Василик і Євстігнєєв» і не є адвокатом.

Платіжним дорученням № 3211 від 01.02.2010 року позивач перерахував на рахунок Адвокатського об’єднання «Василик і Євстігнєєв» 9800 грн. з призначенням платежу: «Оплата за юридичні послуги зг договору № РУЕ-1/10-ап від 01.02.2010р. Без ПДВ» (а.с. 64, т.1).

Згідно з Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг від 31.03.2010 року (а.с. 65, т.2) замовником (позивач) прийнято юридичні послуги, надані Конторою (Адвокатське об’єднання «Адвокатська контора «Василик і Євстігнєєв») за договором від 01.02.2010 року

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно д ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за послуги адвоката у розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об’єднанню (фірмі, компанії тощо) стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Зі змісту Договору № РУЕ-1/10-ап про надання юридичної допомоги від 01.02.2010р. (а.с. 62, т.1) вбачається, що предметом цього договору (п. 1.1.) є надання юридичних послуг, які не є тотожними поняттю «послуги адвоката» в розумінні ст. 44 ГПК України. Отже, за договором надавалися не лише послуги адвоката, а й інші послуги іншими особами, які не є адвокатами.

Такий висновок підтверджується, у тому числі змістом п. 1.3 договору, де зазначено, що на виконання цього договору представниками Замовника (в суді) можуть бути як адвокати Контори, так і інші юристи.

Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг також підтверджує надання саме юридичних послуг, а не виключно послуг адвоката.

Платіжне доручення також не може бути належним доказом того, що перераховані позивачем кошти в сумі 9800 грн. (хоча й адвокатському об’єднанню) було сплачено саме за послуги адвоката, оскільки в призначенні платежу чітко зазначено: «за юридичні послуги».

Таким чином, оскільки послуги за договором надавалися не лише адвокатом, а також іншими юристами, які не є адвокатами, доказів оплати позивачем послуг саме адвоката матеріали справи не містять, а умови договору та платіжні документи не передбачають виокремлення вартості послуг адвоката із загальної суми вартості сплачених позивачем юридичних послуг, колегія суддів не вбачає підстав вважати ці витрати позивача судовими, як витрати на оплату послуг адвоката, та покладати їх на відповідача.

Судові витрати, у тому числі на оплату послуг адвоката, за своєю правовою природою не є позовними вимогами, про задоволення яких чи відмову у їх задоволенні суд зазначає у резолютивній частині рішення.

У зв’язку з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зазначаючи в резолютивній частині рішення про задоволення частково позову в сумі 9702 грн. за послуги адвоката та про відмову в позові в частині стягнення 98 грн. за послуги адвоката, помилково ототожнив витрати позивача з позовними вимогами.

Згідно з приписами ст.ст. 49 і 84 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл (стягнення) відповідних судових витрат лише у разі їх обґрунтованості (доведеності) стороною спору. У випадку, коли витрати сторін не належать до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПК України, відсутні підстави зазначати про їх розподіл (у тому числі про відмову у покладенні таких витрат на іншу сторону) в резолютивній частині рішення.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустився помилки у застосуванні норм процесуального права, а саме ст.ст. 44, 48, 49 і 84 ГПК України щодо покладення витрат позивача за юридичні послуги на відповідача та їх розподілу між сторонами, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню.

Враховуючи викладене та відповідно до ст. 49 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду покладає на позивача судові витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 44, 48, 49, 84, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення господарського суду Київської області від 01-08.02.2011року у справі № 14/027-10/16 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 01-08.02.2011року у справі № 14/027-10/16 скасувати. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрЕнерго”, що знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 25402952, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс “Агромарс”, що знаходиться за адресою: 07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, код 30160757, 51,00 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Київської області.

5. Справу № 14/027-10/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.04.11 (відправлено)