Постанова № 14757380, 06.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 квітня 2011 р. № 18/262-10(33/8-10 (8/68-09) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,

суддів:Владимиренко С.В. –доповідач

Мележик Н.І.,

розглянув

касаційну скаргу Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р.

та рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р.

у справі№18/262-10(33/8-10(8/68-09)) господарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Олькор"

доЕрастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського

простягнення 125385,75грн., За участю представників:

-          позивача: Разумовський М.Г., дов. від 28.02.2011р. б/н;

-          відповідача: Холодько А.С., дов. від 04.04.2011р. б/н;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Олькор" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського про стягнення збитків у вигляді втрат від інфляції за період з жовтня 2002р. по січень 2009р. у розмірі 108192,92грн., а також 3% річних за той же період у розмірі 17192,83грн. внаслідок невиконання відповідачем рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002р. у справі № 21/359.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №18/262-10(33/8-10(8/68-09)) (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Олькор" 8151,41грн. 3% річних, 72366,56грн. інфляційних збитків, 805,18грн. державного мита та 75,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. у справі №18/262-10(33/8-10(8/68-09)) (колегія суддів у складі головуючого судді ТемкіжеваІ.Х., суддів Логвиненко А.О., Білецької Л.М.) апеляційну скаргу Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського, в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №18/262-10(33/8-10(8/68-09)) задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №18/262-10(33/8-10(8/68-09)) змінено, викладено абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути з Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського, в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського (52150, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, смт.Вишневе, вул. Мічуріна, 6, код ЄДРПОУ 00727860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Олькор" (52209, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Будьонного 24/27, ЄДРПОУ 20202817, р/р 26003439210300 у Дніпропетровській філії Райффайзенбанк "Аваль", МФО 305363) 6784,99грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 99коп.) 3% річних, 45500,61грн. (сорок п'ять тисяч п'ятсот грн. 61коп.) інфляційних збитків та судові витрати у розмірі 522,85грн. (п'ятсот двадцять дві грн. 85коп.) державного мита та 76,62грн. (сімдесят шість грн. 62коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу". В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №18/262-10(33/8-10(8/68-09)) залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Ерастівський державний аграрний технікум ім.Е.К.Бродського в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №18/262-10(33/8-10(8/68-09)) і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Врахував зазначене, невиконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002р. у справі №21/359 на момент розгляду даної справи, приписи ст.ст.257, 625 ЦК України, ст.11112 ГПК України, вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 29.09.2010р., щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати інфляційних та 3% річних у зв’язку з невиконанням рішення господарського суду від 09.10.2002р., із застосуванням строку позовної давності щодо стягнення інфляційних та 3% річних, нарахованих позивачем за період з жовтня 2002р. по січень 2009р., місцевий господарський суд, врахував положення, визначені ст.257 ЦК України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8151,41грн. 3% річних та 72366,56грн. інфляційних нарахувань за період нарахування 2006р. - 2008р.

Суд апеляційної інстанції, врахував приписи п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ч.1 ст.11, ст.ст.509, 599, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, вказав, що оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002р. у справі №21/359, яке набрало законної сили, грошове зобов‘язання за договором не було змінено на негрошове, змінений лише порядок стягнення грошового зобов'язання шляхом погашення боргу за рахунок продажу майна боржника, грошове зобов‘язання не було погашено за рахунок реалізації майна, позивач має право у межах строку позовної давності вимагати від відповідача відшкодування витрат, пов‘язаних з інфляцією та нарахування трьох процентів річних на суму основного боргу, про що зазначено в постановах Вищого господарського суду України від 21.10.2009р. та від 29.09.2010р. у даній справі.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, 13.04.2009р. Ерастівським державним аграрним технікумом ім. Е.К. Бродського, в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського були подані до суду заяви про застосування при вирішенні спору позовної давності до вимог позивача про нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних.

Пославшись на приписи, запроваджені ст.257, ч.2 ст.264, ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що строк позовної давності за основним зобов’язанням був перерваним у 2002р. з моменту звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, відхиливши доводи відповідача про сплив строку позовної давності на вимоги щодо нарахування індексу інфляції та 3% річних як додаткової вимоги до основного зобов’язання.

Водночас доводи Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського, в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського про відмову у позові внаслідок ліквідації відповідача, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, із зазначенням, що діюче законодавство України не містить обмежень щодо нарахування інфляційних та процентів річних щодо боржника, який знаходиться в стані самоліквідації, а не ліквідується в порядку процедури банкрутства.

Врахував вищевикладене, вказав, що за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002р. у справі №21/359 відповідач має перед позивачем грошову заборгованість на загальну суму 79407,7грн., з яких 78395,75грн. –основний борг, 1011,95грн. –судові витрати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з урахуванням строку позовної давності, позовні вимоги про стягнення збитків, заподіяних інфляційними процесами внаслідок невиконання відповідачем судового рішення та 3% річних підлягають задоволенню частково за період з лютого 2006р. по грудень 2008р. включно.

На підставі зазначеного, перевірив розрахунок інфляційних та 3% річних, суд апеляційної інстанції правильно змінив прийняте у даній справі рішення в частині нарахування інфляційних та 3% річних, стягнувши з відповідача на користь позивача інфляційні втрати за період з лютого 2006р. по грудень 2008р. на суму 45500,61грн. та 3% річних за період з 13.02.2006р. по 31.12.2008р. на суму 6784,99грн., з залишенням без змін в решті рішення суду.

У відповідності до ст.1117 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського в особі ліквідаційної комісії Ерастівського державного аграрного технікуму ім.Е.К.Бродського залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. у справі №18/262-10(33/8-10(8/68-09)) - без змін.

Головуючий суддя:Н. Дунаєвська

Судді: С. Владимиренко

Н. Мележик