Постанова № 14757186, 24.02.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 р. № 42/85б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:Мирошниченка С.В. (доповідач),

Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк"

на постановугосподарського суду Донецької області від 21.07.2009 р.

у справі№ 42/85Б господарського суду Донецької області

за заявоюТОВ "ДОНВУГЛЕСТІЛ"

доЗАТ "Фінансово промисловий Альянс"

проБанкрутство

за участю представників сторін:

позивача Біназон-Дзіарра І.О.,

відповідача

скаржникаНе зявилися,

Пенський А.В., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 14.07.2009 р. господарський суд за заявою ТОВ „ДОНВУГЛЕСТІЛ” порушив справу про банкрутство відсутнього боржника ЗАТ "Фінансово-Промисловий Альянс".

Постановою господарського суду Донецької області від 21.07.2009 р. (суддя Попов О.В.) визнано банкрутом відсутнього боржника: ЗАТ „Фінансово Промисловий Альянс” (код ЄДРПОУ 32329335), зареєстрованого за адресою: м.Донецьк, бул. Шевченка, 27, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці - до 21.10.2009 р. Ліквідатором призначено - ТОВ „ДОНВУГЛЕСТІЛ”. Ліквідатора зобовязано провести ліквідаційну процедуру.

Не погоджуючись з вказаною постановою господарського суду, Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив постанову у даній справі скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм права.

Заявник касаційної скарги подав до Вищого господарського суду України клопотання про розгляд справи у складі 5 суддів у звязку зі складністю справи. Перевіривши обставини щодо складності справи, з огляду на положення ст. 46 ГПК України, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для слухання справи колегією у складі 5 суддів.

Заслухавши пояснення представника кредитора (позивача) та скаржника, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство відсутнього боржника порушується незалежно від розміру вимог кредитора та строку виконання зобов`язань у разі, якщо громадянин підприємець боржник, або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

За змістом вказаної норми наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника передбачених ч. 1 ст. 52 закону, є достатньою для порушення та подальшого провадження у справі. Зазначений висновок збігається з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 17.02.2004 у справі № 02-2-24/12669.

Крім того, пунктом 4.7. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 також передбачено, що при вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі ст. 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених ч.1 ст. 52 Закону є достатньою для порушення провадження у справі.

Відповідно до п.4 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Згідно п. 1 ст.18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак, суд повинен досліджувати наявність відповідного запису у реєстрі як належного доказу обставин відсутності боржника за місцем знаходження. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.11.2007 року у справі № 43/427.

Господарському суду наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців станом на 30.06.2009 р. із відомостями щодо відсутності підтвердження відомостей щодо юридичної особи боржника та її відсутності за місцезнаходженням.

За таких обставин, господарський суд правомірно визнав надані кредитором відомості з реєстру належним та достатнім доказом обставин щодо відсутності юридичної особи боржника за місцезнаходженням.

Окрім того, місцевий господарський суд взяв до уваги обставини щодо неможливості стягнення з боржника суми боргу у виконавчому провадженні внаслідок відсутності виявлених майнових активів боржника (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.07.2009 р.), що свідчить про його неплатоспроможність.

Відтак, оскаржувана постанова місцевого господарського суду є законною та обгрунтованою.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неврахування судом обставин щодо надання керівником боржника до Донецького міського центру зайнятості звітності підприємства за 2 квартал 2009 р. та проведення переговорів ПАТ "Родовід Банк" з керівництвом боржника ЗАТ "Фінансово-промисловий Альянс" стосовно обслуговування кредиту, оскільки ці обставини не спростовують вищевикладені висновки суду першої інстанції.

Водночас, факт здійснення чи нездійснення ліквідатором публікації у офіційних засобах масової інформації у межах ліквідаційної процедури не впливає на законність оскаржуваної постанови, оскільки ці дії здійснювались ліквідатором після її прийняття.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" залишити без задоволення. Постанову господарського суду Донецької області від 21.07.2009 р. у справі №42/85Б залишити без змін.

Головуючий С. Мирошниченко

СуддіТ. Барицька

Н. Губенко