Ухвала суду № 14756128, 23.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 р.Справа № 2а-14697/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2011р. по справі№2а-14697/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ-трейд"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року позовні вимоги ТОВ «РТІ-Трейд»” (далі позивач) задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000071504/0 від 10.06.2010 року, № 0000071504/1 від 03.12.2010 року, № 0000071504/2 від 08.12.2010 року.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить, скасувати постанову суду від 13.01.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на положення п.п.4.5.1 п.4.5. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», стверджуючи про не доведення позивачем наявності методологічної помилки, та про зайве відкогирування позивачем податкових зобов'язань по задекларованим податковим накладеним, виписаних на користь ТОВ « Внеторімпорт», що привело до заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги , просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши докази, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін , виходячи з таких підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що на підставі акту документальної невиїзної перевірки від 10.06.2010р. за № 2929/15-408/32136019 з питань встановлення причин розбіжності даних, що містяться в поданих податкових деклараціях з ПДВ та Додатку 5 до них виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000071504/0 від 21.06. 2010 року, відповідно до якого позивачу донараховано податку на додану вартість всього 20403, 00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податковим органом скарги позивача залишені без задоволення, та прийняті податкові повідомлення- рішення № 0000071504/1 від 03.12.2010р.№ 0000071504/2 від 08.12.2010р.

Актом перевірки зазначено про порушення позивачем пп.4.5.1 п.4.5 Закону України « Про податок на додану вартість», а саме , що ТОВ « РТІ-Трейд» в травні 2009р. зайво скориговано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ « Внеторгімпорт» відповідно до податкових накладних № 104 від 15.04.2009р. та № 115 від 27.04.2009р. щодо зменшення суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 13601,74 грн. та в червні 2009р. на суму податку на додану вартість в розмірі 0,01 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем проведено коригування податкових зобов'язань внаслідок часткового повернення авансових платежів сума коригувань податкових зобов'язань відповідає сумі фактично повернутих авансів, допущена позивачем помилка не призвела до заниження або завищення податкового зобов'язання позивача за квітень 2009р., а тому відповідач не мав законних підстав для самостійного визначення суми податкового зобов'язання позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на їх відповідність вимогам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Згідно з п. 4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” чинним на момент виникнення спірних правовідносин, якщо після поставки товарів ( послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх наддала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню..

Згідно п.п.4.5.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку- постачальника, то:

А) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

Б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів(послуг).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що нарахування податкових зобов'язань позивачем здійснювалося внаслідок отримання авансових платежів від покупця ТОВ « Внеторгімпорт» за поставку конвеєрних смуг за договором 1/07-08 від 01.07.2008р, а коригування податкових зобов'язань відбувалося внаслідок часткового повернення таких авансів. Отримані позивачем грошові суми відокремленої вартості не містили, що унеможливлювало їх співставлення між грошовими операціями та вартістю товарів, за які зазначені кошти сплачувалися або поверталися.

Сума ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ « Внеторгімпорт» в розмірі 326000,00 грн. віднесена позивачем до складу податкових зобов'язань квітня 2009р.

Позивачем по операціям з ТОВ « Внеторгімпорт» по податковій декларації з ПДВ за квітень 2009р. по податковій накладній від 15.04.2009р.№ 104 здійснив коригування податкових зобов'язань на суму ПДВ у розмірі 435,08 грн., та по податковій декларації за травень 2009р. по цій же податковій накладній проведено коригування податкових зобов'язань до зменшення на суму ПДВ 29833,33 грн., в зв'язку з поверненням суми передплати, що підтверджується розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації за травень 2009р., банківськими виписками. (т.1 а.с.58,109)

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що сума коригувань податкових зобов'язань позивачем відповідача сумі фактично повернутих авансів.

До податкового органу позивачем були надані податкова декларація з податку на додану вартість з додатками1,5 за період з квітня по липень 2009р., податкові накладні від 02.04.2009р. № 95/1 , від 08.04.2009р. № 97, від 10.06.2009р. № 101/1, від 28.04.2009р. № 120, від 27.04.2009р. № 115, від 23.04.2009р. № 113, від 21.04.2009р. № 111. В наданих деклараціях була допущена методологічна помилка, яка стала причиною розбіжності даних, що містяться у поданих податкових деклараціях з ПДВ та Додатку 5. Зазначення податкової накладної № 104 в розрахунку коригування податкових зобов'язань за травень на загальний обсяг податку не вплинуло.

Відповідно до п.4.2.2 в п.4.2 ст.4 Закону України « про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо він внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідачем не доведено, що допущена позивачем помилка призвела до заниження податкового зобов'язання позивача за квітень 2009р., а отже у відповідача не було законних підстав для самостійного визначення сум податкового зобов'язання за спірним рішення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2011р. по справі№2а-14697/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 28.03.2011 р.