Постанова № 14756114, 10.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 р. Справа № 2а-14843/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.,

в присутності представників позивача: Курило М.М., Слюсаревої К.М., представника відповідача

Линник І.М., представника третьої особи Удовіченка К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, Державна податкова адміністрація в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011р. по справі№2а-14843/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Три А"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова третя особа Державна податкова адміністрація в Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ТРИ А", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова та просив скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.11.2010р. № 0006582303.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова № 0006582303 від 12.11.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2710,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТРИ А" витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 1 грн. 70 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова, Державною податковою адміністрацією в Харківській області подані апеляційні скарги, в якій вони просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 3, 8, 9, 10, п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.1, 2, 12, 13 ст.3, ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.2.6 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 11.10.05 за№441, п.1 Наказу ДПА у Харківській області від 29.12.2005року за №409 "Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю", ч.3 ст.2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.08 р. №543, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова адміністрація в Харківській області посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.12 ст.3, ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПА у Харківській області проведено планову перевірку позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині, що розташований за адресою: м.Харків, вул.. Халтуріна, буд. 1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.

Перевіркою встановлено не проведення позивачем розрахункової операції через РРО при продажу товару на суму 12,00 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі готівкових коштів, що вказана у денному звіті РРО у розмірі 115,29 грн., не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та на складах на суму 1355,25 грн., чим порушено п.1, 2, 12, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2010р. № 738/20/34/23/22680461.

На підставі розгляду зазначеного акту відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення, згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3346,95 грн..

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова № 0006582303 від 12.11.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2710,50 грн., суд першої інстанції виходив з того, законодавством України не передбачено обовязку субєктів підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування щодо ведення обліку товарних запасів та не встановлено порядку такого обліку, позивач не зобовязаний був здійснювати такий облік.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в ході проведення перевірки позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині, що розташований за адресою: м.Харків, вул.. Халтуріна, буд. 1 Державною податковою інстанцією у Московському районі м. Харкова встановлено серед іншого не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 1355,25 грн., чим було порушено п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавець чітко визначає та зобов'язує суб'єкта господарювання вести облік товарних запасів безпосередньо за місцем їх реалізації та забороняє реалізовувати товар без попереднього належного їх обліку.

Статтею 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що облік товарних запасів юридичною особою ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Враховуючи вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ТРИ А" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з 13.10.2010 року та є юридичною особою.

Згідно довідки № 518 від 18.10.2010 року позивач перебуває на обліку платників податків в ДПІ Московського району м. Харкова з 29.008.1995 року, № 139 (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, на час перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова, накладні на товар на загальну суму 1355,25 грн., на підставі яких оприбутковується товар на місті реалізації товарів, у позивача були відсутні, що підтверджується актом перевірки №9044/20/40/23/22680461 від 25.10.10, підписаним продавцем без зауважень та відомостями про результати повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 22.10.10, підписаною продавцем ОСОБА_6

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що законодавством України на даний час не передбачено обовязку субєктів підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування щодо ведення обліку товарних запасів, оскільки позивач ТОВ Фірма "ТРИ А" є юридичною особою, та на нього відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” покладено обов'язок ведення обліку товарних запасів безпосередньо за місцем їх реалізації, в порядку, передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що підставами для застосування до суб'єкта господарювання заходів відповідальності (фінансових санкцій), передбачених Законом Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є недотримання суб'єктами господарювання приписів такого закону, незалежно від причин, з яких це сталося (відсутність певних повноважень у продавця у господарчій одиниці, наявність необхідних документів за іншою адресою чи інших).

Статтею 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості пеоблікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо скасування рішення штрафних(фінансових) санкцій за не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та на складах на суму 1355,25 грн. недоведеними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України апеляційний суд розглядає справу в межах апеляційної скарги.

Щодо оскарження рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за не проведення позивачем розрахункової операції через РРО при продажу товару на суму 12,00 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі готівкових коштів, що вказана у денному звіті РРО у розмірі 115,29 грн. постанова суду від 24.09.2009р. сторонами по справі не оскаржується.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова № 0006582303 від 12.11.2010 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2710,50 грн. з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, Державна податкова адміністрація в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011р. по справі№2а-14843/10/2070 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0006582303 від 12.11.2010 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2710,50 грн., та прийняти в цій частині нову постанову про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Три А" в задоволенні даних позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст постанови виготовлений 15.03.2011 р.