Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011 р.Справа № 2-а-11083/09/2170 Категорія:5.1.1Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Джабурія О.В.
суддів Крусяна А.В.
Шляхтицького О.І.
при секретарі Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Високопільської райдержадміністрації Херсонської області про визнання рішення незаконним та зобовязання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом до Високопільської райдержадміністрації Херсонської області про визнання незаконним рішення Високопільської райдержадміністрації про зняття з державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності фермерське господарство «Ольвія», зобовязання поновити в державному реєстрі державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фермерське господарство «Ольвія».
Позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що після смерті сина ОСОБА_5 відкрилася спадщина на все майно, яке йому належало, в тому числі і фермерське господарство «Ольвія». Спадкоємцями за законом були батьки позивачі по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, дружина померлого ОСОБА_4, та онук позивачів ОСОБА_6 Позивачі звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але у її прийнятті їм було відмовлено. Ця відмова оскаржуються в Апостолівському районному суді Дніпропетровської області.
В березні 2009 року позивачам стало відомо, що 09 березня 2003 року розпорядженням Високопільської райдержадміністрації скасована реєстрація субєкта підприємницької діяльності юридичну особу фермерське господарство «Ольвія». Позивачі вважають зазначене розпорядження незаконним, оскільки законодавством України не передбачено припинення діяльності фермерського господарства в звязку зі смертю. У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року адміністративний позов був задоволений повністю, визнано незаконним рішення Високопільської райдержадміністрації Херсонської області про зняття з державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності фермерське господарство «Ольвія», зобовязано Високопільську райдержадміністрацію Херсонської області поновити в державному реєстрі державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фермерське господарство «Ольвія».
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з таким рішенням суду не погодилися, звернулися з апеляційною скаргою на зазначену постанову в якій просять змінити постанову в частині визнання рішення Високопільської райдержадміністрації Херсонської області незаконним.
Апелянти вказують на те, що єдиним документом Високопільської райдержадміністрації при ухваленні рішення про ліквідацію фермерського господарства, було повідомлення про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності. Тобто у Високопільської райдержадміністрації рішення про зняття з реєстрації фермерського господарства «Ольвія»немає. При цьому в повідомленні про зняття з реєстрації фермерського господарства «Ольвія»відсутній номер рішення про зняття з реєстрації, а також дата прийняття рішення, не зазначений ідентифікаційний номер.
ОСОБА_4 не погоджуючись з постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом при розгляді справи неповно зясовано обставини справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не відповідають дійсності. Винесене судове рішення зачіпає права та інтереси апелянта у звязку з чим він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в визнанні рішення Високопільської райдержадміністрації від 09.03.2003р. незаконним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ОСОБА_5, який був засновником та власником сільського (фермерського) господарства «Ольвія», розташованого в Херсонська область, АДРЕСА_1.
Після його смерті, його дружина ОСОБА_4 звернулась до голови Високопільської районної державної адміністрації з заявою проханням припинити діяльність фермерського господарства «Ольвія», в звязку зі смертю чоловіка, ОСОБА_5, та відсутністю бажання вести подальшу діяльність фермерського господарства «Ольвія». Інші спадкоємці аналогічних заяв не надавали. Відповідно до повідомлення про відміну державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, 09.09.2003р. розпорядженням Високопілської районної державної адміністрації скасовано державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Ольвія».
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами п. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених Законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимоги ст. 36 Закону України "Про фермерське господарство" передбачають спеціальний порядок припинення діяльності фермерського господарства, в т.ч. рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом.
У відповідності з вимогами абз. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Як вбачається із матеріалів справи фермерське господарство «Ольвія»код ЄДРПОУ 21272205 станом на 03.09.2003р. не має заборгованості по платежам до бюджету, знято з обліку як платник податків, що підтверджується довідкою в.о. начальника ДПА №171 від 03.09.2003 року, а також відкритих рахунків в установі банку.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог та суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо задоволення його вимог.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про незалучення до участі у справі, то судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки згідно із ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. Оскільки позивачі не заявляли вимог про залучення до участі у справі іншої особи, або інших позовних вимог, вирішення яких може вплинути на їх права та обовязки, суд першої інстанції обґрунтовано не залучив до участі у справі в якості співвідповідача чи третьої особи без самостійних вимог.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 28.03.2011 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький
Судове рішення № 14755993, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-11083/09/2170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: