Ухвала суду № 14755819, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6118/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Костюк Л.О.

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.,

при секретарі: Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 2» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2009 року № 0016201530/0, від 24.12.2009 року № 0016201530/0, від 26.02.2010 року № 0016201530/2, -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство № 2»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2009 року № 0016201530/0, від 24.12.2009 року № 0016201530/0, від 26.02.2010 року № 0016201530/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 02.09.2009 р. № 0016201530/0. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 24.12.09 р. № 0016201530/0. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 26.02.10 р. № 0016201530/2.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство № 2»зареєстровано Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 21.10.1998 р.

За результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) податковим органом було складено акт № 787/15-30/04012520 від 31.07.2009 р., яким зафіксовано заниження позивачем земельного податку за квітень-червень 2009 року на 14440,00 грн.

Відповідно, податковим органом згідно пп. «в»підпункту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»розраховано суму податкового зобов’язання та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0016201530/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з земельного податку в розмірі 14440,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 722,00 грн.

Зазначене податкове-повідомлення рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.12.09 р. № 0016201530/0 та від 26.02.10 р. № 0016201530/2.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначає Закон України «Про плату за землю».

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 вказаного Закону ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Проаналізувавши вищезазначене положення, колегія суддів приходить до висновку, що сільські, селищні та міські ради наділені правом затверджувати ставки земельного податку.

Так, рішенням Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року було встановлено ставку земельного податку для суб'єктів господарської діяльності, які використовують земельні ділянки на території м. Києва за видами юридичних осіб, які оформили право власності або права користування земельними ділянками та які в установленому законодавством порядку не оформили права власності або права користування земельними ділянками.

У відповідності до п. 2 вказаного рішення з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Разом із тим, відповідно до ст. 4 Закону України «Про плату за землю», розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Грошова оцінка земель у м. Києві встановлена згідно рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення».

Як зазначено позивачем, 27.01.2009 року ним було подало до податкової інспекції розрахунок земельного податку, що у подальшому сплачувався ним щомісячно у розмірі, визначеному Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 510-XII органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено правомірності прийнятого рішення щодо донарахування позивачу податкового зобов’язання із земельного податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 30 березня 2011 року.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 30.03.11.