Ухвала суду № 14755790, 28.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року справа №2а/0570/48/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

при секретарі Марциновському А.К.

за участю

представника позивачаСарбаш О.О. (за довіреністю)

представника відповідачаШевчунаса М.А. (за довіреністю)

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 р. у справі № 2а-0570/48/2011 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 17521 гривня,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 17521 гривня.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 р. у справі № 2а-0570/48/2011 позовні вимоги задоволені, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь державного бюджету (рахунок № 31110104700051, код платежу 3021080900) одержувач Державний бюджет м.Маріуполь, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694, штрафні (фінансові) санкції на суму 17521,70 грнивень.

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання. За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач, - Державна податкова інспекція у м. Маріуполі (Далі, - ДПІ у м. Маріуполі), - є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, - повноваження.

Судом встановлено, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ», є юридичною особою, знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Маріуполі.

29.07.2010 року, уповноваженими особами ДПІ у м. Маріуполі, у господарській одиниці, -магазині «Лагуна», де здійснює свою господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ», проведено перевірку, за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками проведеної перевірки 29.07.2010 року складено акт № 0121/05/19/23/032183383, яким з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» зокрема встановлені порушення вимог п. 1,2,5,6,10,12 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (а.с.7-8).

Уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» 29.07.2010 року було отримано акт перевірки.

16.08.2010 року позивачем, на підставі акту перевірки, було прийнято рішення № 0000762304 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» штрафних (фінансових) санкцій форми «С», яким до відповідача за порушення п.13,12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 17 521,70 гривень (а.с.9). Вказане рішення 19.08.2010 року було направлено на юридичну адресу відповідача та 23.08.2010 року отримано його уповноваженою особою, про що свідчить підпис на картці повідомлення про вручення поштового відправлення (а.сі 1).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, оскаржив його до Донецького окружного адміністративного суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року у справі № 2а-21721/10/0570 частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762304 від 16.08.2010 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 року у справі № 2а-21271/10/0570, скасовано Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року у справі № 2а-21271/10/0570, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762304 від 16.08.2010 року, - відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно п.п. 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що, оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 року у справі № 2а-21271/10/0570 набрала законної сили, відкриття касаційного провадження Вищим адміністративним судом України у даному випадку, не визначає податкове повідомлення-рішення як неузгоджене, у розумінні п.п. 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 67 розділу 2 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 1.6.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах; в інших випадках - за її податковою адресою.

Відповідно до п. 5.4.1 п.5.4. ст.5 цього ж Закону,- узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.10.1.1 п.10.1 ст.10 цього ж Закону визначено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на момент розгляду справи заборгованість, щодо якої предявлено позовні вимоги, не сплачена.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що оскільки судом апеляційної інстанції доведено правомірність прийняття податкового - повідомлення - рішення № 0000762304 від 16.08.2010 р., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 17521 гривня.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 р. у справі № 2а-0570/48/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 р. у справі № 2а-0570/48/2011 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 17521 гривня залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена та підписана 1 квітня 2011 року.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко