Ухвала суду № 1474937, 11.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11.12.2007№К-8099/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого), 

БившевоїЛ.І.,  Костенка М.І., СтепашкаО.І., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників позивача: КривенькоїЗ.Є, ЧевилюкЗ.А. та

відповідача: МартинюкаА.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на рішення Господарського суду Хмельницької області від27.07.2004 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від04.01.2005 посправі№16/181-Н

за позовом    Відкритого акціонерного товариства «Подільська телефонна компанія «Мітел»

до                    Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

про                             визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги (з уточненням) про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від01.06.2004 №0000182303/2/4203 в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 7847грн., яке було прийнято після оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від20.02.2004 №0000182303/0/1282, винесеного на підставі Акту перевірки правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ за грудень2003року від17.02.2004 №413/233-21322854, в якому зазначено, що у позивача в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по податкових накладних, які не відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону на загальну суму ПДВ 135923грн., в т.ч. по податковій накладній від30.10.2003 №32. на загальну суму 47082грн., в т.ч. ПДВ 7847грн. (в податковій накладній відсутня кількість (об'єм, обсяг) продукції.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від27.07.2004 залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від04.01.2005 посправі№16/181-Н – позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від01.06.2004 №0000182303/2/4203 в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 7847грн. на підставі норм пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому судами досліджені наступні договори:

договір оренди земельної ділянки від19.12.2003 №23, за умовами якого орендодавець (Хмельницька міська Рада) на підставі рішення №17 тринадцятої сесії міської ради від17.09.2003 надає орендареві (позивачу) у платне володіння і користування земельну ділянку по вул.Рибалка,16, загальною площею 132кв.м. для будівництва автоматичної телефонної станції та абонентського відділу на умовах благоустрою прилеглої території та її освітлення;

договір підряду від16.08.2003 №97, за умовами якого підрядник (ППВП"Архбудпроект") приймає на себе виконання робіт по відведенню зазначеної земельної ділянки;

договір підряду від12.08.2003 №65, за умовами якого підрядник (ПМП"Круз") бере на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву прибудови приміщень під АТС ВАТ ПТК«Мітел» по вул.Рибалка,16, м.Хмельницький.

Відповідно в грудні2003року позивачем перераховано кошти за виконані будівельно-монтажні роботи ПМП"Круз" згідно договору на виконання робіт по будівництву прибудови приміщень в сумі 47082грн., в т.ч. ПДВ – 7847грн. та віднесено зазначену суму ПДВ до податкового кредиту по податковій накладній від30.10.2003 №32.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від27.07.2004 та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від04.01.2005 посправі№16/181-Н, відповідач (ДПІ у м.Хмельницькому) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і судами не прийнято до уваги норму пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Також зазначивши пп.8.1.1, пп.8.2.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на думку скаржника, якщо платник податку придбаває товарно-матеріальні цінності для спорудження основних фондів, то відповідно до вимог пп.7.4.1, пп.7.4.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - право платника податку на включення  до складу податкового кредиту сплачених сум ПДВ при віднесення таких витрат виникає лише після визнання споруджуваного об’єкта основним фондом.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судовому засіданні проти скарги заперечив та просив судові рішення залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від03.04.1998 №168/98-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного, періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також й від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

І як правомірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій – позивач ВАТПТК«Мітел», маючи намір використовувати об'єкт, що споруджується, як основні фонди про що свідчать: договір оренди земельної ділянки від19.12.2003 №23, договір підряду від12.08.2003 №654 та договір на виконання проектних робіт від10.08.2003 №97, відповідно має право у порядку пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включати суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту цього самого звітного періоду. І відповідно до діючого податкового законодавства України, а саме Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», такіматеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, слід віднести до основних фондів.

Таким чином правомірним є обґрунтування судового рішення пп.8.1.1, пп.8.2.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначено, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. А під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від01.06.2004 №0000182303/2/4203 в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 7847грн. винесено з порушенням вимог податкового законодавства, а тому рішення Господарського суду Хмельницької області від27.07.2004 та постанова Житомирського апеляційного господарського суду від04.01.2005 посправі№16/181-Н скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від27.07.2004 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від04.01.2005 посправі№16/181-Н залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         Л.І.Бившева

                                                                                  М.І.Костенко

                                                                                  О.І.Степашко

                                                                                  М.О.Федоров