Постанова № 14735327, 06.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2a-1670/813/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представників позивача - Кузьменко Т.Г., Куцуха В.Б.,

представників відповідача - Гриценко Ю.В., Кінаш Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.01.2011 № 0000022305/0.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що висновок акту позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року від 05.01.2011 № 31/23-8/00222373 щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 379315 грн. є необґрунтованим та неправомірним, оскільки ним не було порушено вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В звязку з чим просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 19.01.2011 № 0000022305/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 379315 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Крім доводів, які викладені в позовній заяві, представники позивача в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що стосовно сум відємного значення за серпень та вересень 2007 року заяви щодо бюджетного відшкодування подані в межах 1095 днів; стосовно сум відємного значення за лютий, квітень, серпень, вересень 2007 року заяви щодо бюджетного відшкодування згідно чинного на той момент законодавства можна було подати лише з 03.06.1998, в звязку з чим строк 1095 днів необхідно обчислювати лише з 03.06.1998, а тому граничний строк для подачі заяви про бюджетне відшкодування минає в червні 2011 року; згідно Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 із змінами, внесеними наказом ДПА України від 17.03.2008 № 159, право на застосування строку 1095 днів до періодів виникнення залишку відємного значення, як моменту виникнення права на бюджетне відшкодування, можливо лише до періодів виникнення залишку відємного значення, які слідують після 19.03.2008, тобто з квітня 2008 року.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач послався на порушення позивачем вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого Державною податковою інспекцією у м. Полтаві правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2011 № 0000022305/0.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" (далі позивач, ВАТ "Елемент Шість") (ідентифікаційний код 00222373) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.08.1993, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 711159, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23995128.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі відповідач, ДПІ у м. Полтаві) проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Елемент Шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємних значень з ПДВ, що декларувались за лютий 2007 року, липень-вересень 2007 року, серпень 2010 року, результати якої оформлено актом від 05.01.2011 № 31/23-8/00222373.

Вказаною перевіркою встановлено, що підприємством позивача у вересні 2007 року заявлено до відшкодування суму ПДВ, яка частково сформована за рахунок відємних значень, що виникли в лютому 2007 року в сумі 93211 грн, квітні 2007 року в сумі 96099 грн, серпні 2007 року в сумі 5953 грн, вересні 2007 року в сумі 184052 грн.

Посилаючись на положення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган дійшов висновку, що підприємством завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів на 379315 грн, оскільки вказана сума заявлена до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів після спливу 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2011 № 0000022305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 379315,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 94828,75 грн.

Перевіряючи обґрунтованість вказаного висновку відповідача та прийнятого на його підставі спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Перевіркою встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що позивачем 19.10.2010 подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій позивач заявив до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів 464760 грн (рядок № 25.2).

Вказана сума податку на додану вартість частково сформована за рахунок відємних значень, що виникли в лютому 2007 року в сумі 93211 грн, квітні 2007 року в сумі 96099 грн, серпні 2007 року в сумі 5953 грн, вересні 2007 року в сумі 184052 грн.

В обґрунтування правомірності заявлення до бюджетного відшкодування відємних значень, що виникли в лютому 2007 року в сумі 93211 грн та квітні 2007 року в сумі 96099 грн позивач вказує на те, що залишки відємних значень утворились у звязку з тим, що оплата податкового кредиту була зроблена раніше ніж надійшли податкові накладні по цих постачальниках, або сплата була здійснена після тримання товару (послуг), то відповідно підприємство не мало права на включення цих сум до бюджетного відшкодування. На підтвердження своїх доводів позивачем надано реєстри отриманих податкових накладних за лютий, квітень 2007 року, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, які підтверджують дати отримання податкових накладних та дати сплати сум податку на додану вартість.

Зокрема, позивач вказує на те, що по періоду лютий 2007 року: по контрагенту ЗАТ «Полтавський алмазний інструмент»податкові накладні отримано в лютому 2007 року (№ 208 від 14.02.2007, № 183 від 09.02.2007), однак оплата отриманого товару (послуг) відбувалась в березні 2007 року (платіжне доручення № 4383 від 15.03.2007); по контрагенту ДП «ПромСИЗ-Центр»податкові накладні № 1349, 1350, 1351 отримані 14.02.2007, оплата товару здійснена в березні 2007 року (платіжне доручення № 4598 від 26.03.2007); по ТОВ «Транспортні мережі»податкову накладну № 162 отримано 23.02.2007, оплата товару проведена платіжним дорученням № 4512 від 22.03.2007; по ТОВ «Сталь Тек»податкову накладну № 104 отримано 19.02.2007 оплата в березні 2007 (платіжні доручення № 4473 від 21.02.2007, № 4329 від 07.03.2007, № 4321 від 07.03.2007); по ТОВ «Рось-1»податкова накладна № 000279 отримана в лютому 2007 року, а оплата проведена платіжним дорученням від 12.03.2007 № 4346; вантажна митна декларація № 0084 від 06.02.2007, товар отримано в лютому 2007 року, сплату податку здійснено згідно платіжних доручень від 25.01.2007 № 3631, від 29.01.2007 № 3704 від 01.02.2007 № 3738.

По періоду квітень 2007 року неможливість включення сум податку на додану вартість, сплачених після отримання товару, позивач також підтверджує реєстром отриманих податкових накладних, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, що маються в матеріалах справи.

Тобто при фактичній сплаті податкового кредиту за лютий та квітень 2007 року в розрахунок бюджетного відшкодування ці оплати включені не були з огляду на положення підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції до внесення змін Законом України від 03.06.2008 № 309-VI), яким дозволялось заявляти до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Позивач вважає, що тільки після внесення змін Законом України від 03.06.2008 № 309-VI до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, яким надано право заявляти до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), підприємству надано право на включення таких сум, які були сплачені в інших періодах, ніж в періоді створення відємних значень по ПДВ.

Тому дата з якої виникає право на таке відшкодування, за твердженням позивача, є дата внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, 03.06.1998, а відтак підприємством не порушено граничний строк для подачі заяви про бюджетне відшкодування, встановлений підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Такі доводи позивача суд оцінює критично, оскільки дату внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість»(03.06.1998) ним безпідставно ототожнено з датою отримання позивачем права на відшкодування податку на додану вартість.

В звязку з тим, що суми податку на додану вартість, з яких утворені залишки відємних значень за лютий, квітень 2007 року, були фактично сплачені ВАТ «Елемент Шість»в січні, лютому, березні, травні 2007 року, то вказані суми повинні були бути заявленими позивачем в межах строку, визначеного підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(1095 днів).

Оскільки відємне значення, що виникло в лютому 2007 року в сумі 93211 грн та в квітні 2007 року в сумі 96099 грн, заявлено до відшкодування в декларації за вересень 2010 року, яку подано податковому органу 19.10.2010, то відповідно позивачем пропущено граничний строк подання заяви на відшкодування вказаних сум.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво визначено як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, статтею 44 вказаного Кодексу передбачено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Позивач при здійсненні господарської діяльності в лютому, квітні 2007 року був ознайомлений з вимогами чинного на той час законодавства, зокрема положеннями підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо обмеження можливості заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), однак діючи на власний ризик допускав здійснення сплати податку на додану вартість після отримання податкових накладних.

Стосовно правомірності заявлення до бюджетного відшкодування суми відємного значення, яка утворена в серпні 2007 року в розмірі 5953 грн, суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума відємного значення, утворена в серпні 2007 року була відображена позивачем як відємне значення поточного періоду в декларації за серпень 2007 року. Крім того, ця сума, як і передбачено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, в наступній декларації - за вересень 2007 року відображається як залишок відємного значення, на який можна заявляти бюджетне відшкодування.

В звязку з тим, що залишок відємного значення, на який можна заявляти бюджетне відшкодування, було відображено в декларації за вересень 2007 року, то граничним терміном подання заяви про бюджетне відшкодування був вересень 2010 року. Разом з тим, сума відємного значення, утворена в серпні 2007 року, заявлена позивачем до відшкодування шляхом подачі декларації з ПДВ за вересень 2010 року у жовтні 2010 року, тобто з пропуском строку, передбаченого підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Аналогічно позивачем згідно вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»була відображена сума відємного значення, утворена у вересні 2007 року, як відємне значення поточного податкового періоду в декларації за вересень 2007 року. В наступній декларації за жовтень 2007 року вказана сума відображена як залишок відємного значення, на який можна заявляти бюджетне відшкодування. Тобто, сума відємного значення, утворена у вересні 2007 року, мала бути заявлена до відшкодування не пізніше жовтня 2010 року.

Перевіркою встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що відємне значення за вересень 2007 року в розмірі 184052 грн заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у податковій декларації за вересень 2010 року, яку подано до податкового органу 19.10.2010.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем не пропущено граничний строк звернення із заявою про бюджетне відшкодування відємного значення, утвореного у вересні 2007 року в розмірі 184052 грн. А відтак суд доходить висновку, що відповідачем неправомірно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування у вказаному розмірі.

З огляду на викладене, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 184052 грн.

Крім того, спірним податковим повідомленням-рішенням від 19.01.2011 № 0000022305/0 до позивача на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 94828,75 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню в частині застосування штрафних санкцій, суд виходить з наступного.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 2 розділу XIX "Перехідних положень" Кодексу з 01.01.2011 втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого до 01.01.2011 застосовувались штрафні (фінансові) санкції за актами перевірок з питань дотримання податкового законодавства.

У зв'язку з цим у разі встановлення порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011, за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення по яких прийняті після 01.01.2011, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Кодексу.

Зокрема, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Разом з тим при застосуванні вищенаведених штрафних санкцій необхідно враховувати приписи частини другої статті 58 Конституції України у частині того, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто за порушення, вчинені у попередніх періодах, та виявлені після дати набрання чинності Кодексом, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011 (у разі встановлення завищення суми задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованої суми від'ємного значення ПДВ, а також завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодована).

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011, не було передбачено відповідальності платника податків в разі виявлення контролюючим органом завищення заявленої таким платником до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодована. А відтак застосування до ВАТ "Елемент Шість" відповідальності, передбаченої пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у вигляді штрафної санкції в сумі 94828,75 грн податковим повідомленням-рішення від 19.01.2011 № 0000022305/0 за завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року, яка на момент перевірки не відшкодована, є неправомірним, оскільки вказане нарахування суперечить приписам частини другої статті 58 Конституції України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.01.2011 № 0000022305/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 184052 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 94828,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" (ідентифікаційний код 00222373) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2011 року.

СуддяО.В. Гіглава