Постанова № 14699627, 30.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2011                                                                                           № 7/605

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача - Лазаренко Ю.Г. (довір. №7 від 28.12.2010р.);

Від відповідача - Бойченко В.М. ( довір. №45/151 від 20.01.2011р.);

Від третьої особи – Науменко С.В. ( довір. №02-1419 від 31.12.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Управління житлового господарства” Дарницького району міста Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2009

у справі № 7/605 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”

до                                                   Комунального підприємства „Управління житлового господарства” Дарницького району міста Києва

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:           Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації

про                                                   стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення - 1238045,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р. у справі №7/605 позов задоволень повністю. Стягнуто з Комунального підприємства „Управління житлового господарства” Дарницького району міста Києва на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київ водоканал” 1238045 грн. основного боргу, а також понесені ним по справі судові витрати – 12380,45 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що позивач послуги згідно умов договору виконав в повному обсязі за період з 01.11.2008р. по 01.02.2009р. надавши відповідачу послуг на суму 5057356,02грн. Відповідач взяті на себе зобов’язання по договору виконав частково, внаслідок чого у нього за період з 01.11.2008р. по 01.02.2009р. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1238045,00 грн. Відповідач, як зазначає суд, обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р. та прийняти нове рішення по даній справі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що між позивачем та відповідачем укладено договір №03910/2-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі. У розрахунках, як зазначає відповідач, позивач безпідставно виставляє для оплати позивачу вартість холодної води, яка йде на підігрів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010р. розгляд апеляційної скарги призначено на 12.05.2010р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2010р. у справі №7/605 призначено судово-бухгалтерську експертизу та зупинено апеляційне провадження до отримання експертного висновку.

27.01.2010р. Київський науково-дослідний інститутом судових експертиз повернув матеріали справи №7/605, ухвала залишена без виконання у зв’язку з тим, що попередня оплата вартості експертизи не здійснена.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. поновлено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 09.03.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р. розгляд апеляційної скарг відкладено на 30.03.2011р. у зв’язку з неявкою представника третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи колегія суддів встановила наступне.

Позивачем надано витяг з Статуту Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”(нова редакція), яка була зареєстрована Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією від 20.12.2010р. Згідно наданих документів Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”, створено відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20 липня 2001р. №359 шляхом перетворення Державного комунального об’єднання водопровідно-каналізаційного господарства „Київводоканал” у Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал”, яке є його правонаступником.

10.03.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №03910/2-02, відповідно до умов якого постачальник зобов’язувався надати абонентську послугу з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов’язувався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р. (Правила 1).

Правила 1 втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008 року, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі Правила 2).

Враховуючи, що заборгованість заявлена до стягнення з 01.11.2008р., підлягають застосування Правила 2, які відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (далі - Закон), є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Відповідно до ст. 22 Закону «Про питну воду та питне водопостачання», одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заявлена до стягнення сума основного боргу виникла внаслідок нарахування відповідачу плати за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води за період з 01 листопада 2008р. по 01 січня 2009 р.

Частиною 1 статті 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно п. 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Отже, приписами чинного законодавства передбачено виключно договірне формування відносин між Водоканалом та абонентом.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження укладення з відповідачем договорів водопостачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води, позивачем не надано.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст.14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За відсутності укладеного договору з надання протягом спірного періоду послуг з постачання води на підігрів позивачем не надано, з урахуванням сплати за надані послуги відповідачем в сумі 1453345,13грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1238045грн. задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, про безпідставність нарахування відповідачу заборгованості за оплату послуг з постачання води на підігрів вказує лист від 21.08.2008р. за №1986/12, направлений ВАТ „АК „Київводоканал” на адресу відповідача, в якому позивач зазначає про те, що з 15.08.2007р. по даний час фактично постачає холодну питну воду АК „Київенерго” для виготовлення гарячої.

В матеріалах справи також наявний примірник додаткової угоди до договору №03910/2-02 від 10.03.2004р. „Про визначення обсягів поставленої води, яка використовується абонентом для приготування гарячої” не підписаний з боку відповідача.

За відсутності укладеного договору між позивачем та відповідачем з надання протягом спірного періоду послуг з постачання води на підігрів у місцевого господарського суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому рішення у справі підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

          Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Управління житлового господарства” Дарницького району міста Києва задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р. у справі № 7/605 скасувати.

3. В позові відмовити.

4. Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Комунального підприємства „Управління житлового господарства” Дарницького району міста Києва ( 02091, м. Київ, шосе Харківське, 148-А, код ЄДРПОУ 31722755) державне мито за подачу апеляційної скарги у розмірі 6190,23 грн.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6 . Матеріали справи № 7/605 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.04.11 (відправлено)