Рішення № 14699150, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/48102.03.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райдуга” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стіомі –Холдінг”про стягнення 84 961, 35 грн., за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –Комарінського Ю.П., довіреність № б/н від 28.12.2010р.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 84 961, 35 грн. заборгованості зі сплати вартості товару, отриманого за договором купівлі-продажу № 1103/09 від 11.03.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.01.2011 року.

В зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.02.2011р.

07.02.2011 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву про уточнення предмету позову та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 68069, 08 грн. заборгованості, 5784, 11 грн. інфляційної складової боргу, 2150, 28 грн. –3 % річних та 6747, 92 грн. пені.

В судовому засіданні 10.02.2011 року оголошено перерву до 02.03.2011р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2011 року продовжено строк вирішення спору у справі № 52/481 за клопотанням відповідача.

25.02.2011 року через канцелярію суду надійшла повторна заява про уточнення предмету позову та зменшення розміру позовних вимог, в зв’язку з неточністю розрахунків у попередній заяві. Відповідної до даної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 68069, 08 грн. заборгованості, 2633, 82 грн. інфляційної складової боргу, 8756, 69 грн. –3 % річних та 4 694, 71 грн. пені, всього 84154, 30 грн.

Представник позивача в судове засідання 02.03.2011 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райдуга»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1103/09, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Позивачем було передано відповідачеві товар на загальну суму 763940, 58 грн. на виконання умов договору купівлі-продажу та на підставі видаткових накладних, що залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.4. договору покупець зобов’язаний здійснити оплату поставленого товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару від постачальника.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості товару у відповідності до умов договору та в повному обсязі не виконав.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів відповідач частково погасив заборгованість перед відповідачем шляхом укладення угод про залік взаємних вимог від 31.12.2009р., 30.04.2009р., 31.03.2009р., 28.02.2009р., 31.01.2009р. та 31.01.2010р. на загальну суму 690871, 50 грн. та сплативши 5000 грн. заборгованості, що підтверджується випискою з рахунку позивача.

Тобто, відповідачем оплачено вартість отриманого товару на загальну суму 695871, 50 грн., а отже, заборгованість відповідача становить 68069, 08 грн. (763940, 58 грн. –695871, 50 грн.), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 18.11.2010р.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Статтями 525 та 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 68069, 08 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідачем при погашенні боргу не було вказано конкретного призначення платежу (за якою видатковою накладною погашається заборгованість), позивачем оплату було зараховано в порядку черговості виникнення заборгованості, тобто, за датою складення конкретної видаткової накладної.

Таким чином, на даний час неоплаченими залишаються видаткові накладні № РН-01002 від 27.08.2009р. на суму 18546, 16 грн. (в зв’язку з частковою сплатою боргу), № РН-01076 від 14.09.2009р. на суму 13057, 92 грн. та № РН –01209 від 28.01.2010р. на суму 36465, 00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначену правову норму позивач просить суд стягнути з відповідача 2633, 82 грн. –3% річних та 8756, 69 грн. інфляційної складової боргу.

Враховуючи, що розрахунок 3 % річних та інфляційної складової боргу здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на підставі вимог статті 625 ЦК України 2633, 82 грн. –3% річних та 8756, 69 грн. інфляційної складової боргу.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.2., 7.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підставі умов договору позивачем нараховано пеню у розмірі 4694, 71 грн.

Однак, розрахунок позивача здійснений без дотримання вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 896, 69 грн. за уточненим розрахунком суду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Райдуга” підлягають частковому задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з врахуванням зменшення позивачем позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стіомі –Холдінг” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 32827667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райдуга” (79071, м. Львів, вул. Наукова, буд. 114, кв. 2, код 239684861) 68069 (шістдесят вісім тисяч шістдесят дев’ять) грн. 08 коп. основного боргу, 2633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 82 коп. –3% річних та 8756 (вісім тисяч сімсот п’ятдесят шість) грн. 69 коп. інфляційної складової боргу, 1896 (одна тисяча вісімсот дев’яносто шість) грн. 69 коп. пені, 813 (вісімсот тринадцять) грн. 56 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                     С.Чебикіна