Рішення № 14698703, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/11504.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»

про стягнення 11 102 грн. 00 коп.          

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Собко Л.В. - дов. № б/н від 01.12.2010 Відповідача:не з’явився

У судовому засіданні 04.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000» про стягнення 11102 грн. 00 коп., із них: 11047 грн. 98 коп. –сума основного боргу; 33 грн. 14 коп. –інфляційні втрати; 20 грн. 88 коп. –3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 порушено провадження у справі № 61/115, розгляд справи призначено на 22.03.2011 о 15:00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2011 у зв’язку з неявкою відповідача, розгляд справи був відкладено на 04.04.2011 о 15:15.

У судовому засіданні 04.04.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

У судове засідання представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Ухвали відповідачу надсилались на адреси, що зазначені в позовній заяві та витязі з Єдиного Державного реєстру підприємств від 16.03.2011 (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 1).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000» (надалі –Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго Трейд»(надалі Постачальник) було укладено договір № 5.

Відповідно до умов якого Постачальник зобов’язувався поставити товар, а Покупець прийняти і оплатити його вартість на протязі десяти календарних днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару (п.1.).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України визначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме: № 4046 від 19.11.2010, № 4042 від 17.11.2010, № 4039 від 16.11.2010, № 4031 від 22.11.2010, № 4031 від 10.11.2010, № 4026 від 08.11.2010, № 4023 від 05.11.2010, № 4018 від 03.11.2010, № 4016 від 02.11.2010, № 4004 від 22.10.2010, № 3222 від 19.10.2010, № 3219 від 18.10.2010, № 3216 від 15.10.2010, № 3212 від 13.10.2010, № 3209 від 11.10.2010 позивач поставив відповідачу товар, визначений умовами договору № 5 на загальну суму 11 104 грн. 80 коп.

Відповідач товар отримав, однак частково виконав свої зобов’язання, сплативши кошти в сумі 56 грн. 82 коп., а 11047 грн. 98 коп. залишилися відповідачем несплаченими.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

08.12.2010 позивач направив відповідачу претензію № 1/08 з вимогою сплати заборгованість за товар.

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства станом на дату подання позову відповідач своїх зобов’язань повністю не виконав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 11047 грн. 98 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 33 грн. 14 коп. –інфляційних втрат та 20 грн. 88 коп. –3 % річних.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача 33 грн. 14 коп. –інфляційних втрат та 20 грн. 88 коп. –3 % річних визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго Трейд»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 28 грн. 98 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(02160, м. Київ, проспект Возз`єднання, буд. 1; ідентифікаційний код 31168778) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Трейд»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 704; ідентифікаційний код 25386199) 11047 (одинадцять тисяч сорок сім) грн. 98 коп. –сума основного боргу; 33 (тридцять три) грн. 14 коп. –інфляційні втрати; 20 (двадцять) грн. 88 коп. –3 % річних, 111 (сто одинадцять) грн. 02 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Арго Трейд»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 704; ідентифікаційний код 25386199) надлишково сплачене державне мито в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 98 коп., перераховане на підставі платіжного доручення № 129 від 31.01.2011.

Платіжне доручення № 129 від 31.01.2011 залишити в матеріалах справи № 61/115.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.М. Івченко Дата підписання рішення 06.04.2011