Рішення № 14698701, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/3223.03.11 За позовомВідритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ «Укртелеком»

пДо

ПроНаціонального технічного Університету України «Київський політехнічний інститут»

стягнення 1584,99 грн.

Суддя Бондаренко Г.П. Представники: Від позивача Від відповідача- Чернявська Н.М., дов. від 23.04.11р. - Домбругов М.Р.,дов.б/н від21.02.11р. В судовому засіданні 23.03.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолювну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ «Укртелеком»(далі по тексту - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного технічного Університету України «Київський Політехнічний інститут»(далі по тексу - Відповідач) про стягнення 1584,99 грн. заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг з бронювання місця в каналі кабальної каналізації №38 від 25.01.2010 року, з яких 1479,14 грн. основного боргу, 30,41 грн. пені, інфляція 55,75 грн. та 3% річних 19,69 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011 року (суддя Іванова Л.Б.) порушено провадження у справі № 5/32, призначено розгляд справи на 22.02.2011 року.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.03.11р. для надання сторонами додаткових пояснень у справі.

Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Кривенко О.М. №04-1/236 від 11.03.2011 року у зв’язку з призначенням судді Іванової Л.Б. на посаду судді Вищого господарського суду України, призначено повторний автоматичний розподіл справи №5/32.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 11.03.2011 року, справу № 5/32 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2011р. було прийнято справу №5/32 до свого провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2011 р.

В судовому засіданні 23.03.2011 р. представником Позивача надано усні пояснення по суті позовної заяви, відповідно до яких позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. Позовні вимоги обгрунтовані ст.ст. 17, 33, 36, 57, 66, 75 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 526623, 625 ЦК України.

Представник Відповідача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду виконав, надав додаткові матеріали по справі, а також пояснення по суті відзиву на позовну заяву, який був поданий через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 03.02.2011 р., відповідно до якого Відповідач визнає позовні вимоги частково, в розмірі 212,18 грн., з них 209,04 грн. основного боргу та 3,77 грн. пені, виходячи з того, що позивачем здійснено розрахунок абонентної плати на послугу з бронювання місця в каналі кабельної каналізації без застосування до тарифу коефіцієнту зменшення (Кзм) 0,2 для юридичних осіб, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ «Укртелеком»та Національним технічним Університетом України «Київський Пполітехнічний інститут»було укладено договір про надання послуг з бронювання місця в каналі кабельної каналізації № 38 (надалі - Договір).

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач за плату бронює відповідачу місце в каналі кабельної каналізації у м. Черкаси згідно технічних даних, зазначених в додатку № 1 до договору, а відповідач зобов’язався оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість послуги з бронювання місця в каналі кабельної каналізації позивачу визначається відповідно до його діючих тарифів.

У додатку № 2 до Договору, зазначена вартість послуги, що розрахована на підставі діючих на момент підписання договору тарифів. Тарифи та вартість послуги з бронювання місця в каналі кабельної каналізації позивач має право змінювати в односторонньому порядку відповідно до п. 2.2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору, відповідач зобов’язався щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого до 10-го числа поточного місяця оплачувати надані послуги. У рахунку зазначається вартість послуг, яка включає податок на додану вартість за ставкою, діючою на момент виставлення рахунку.

Таким чином, відповідно ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»та пунктом 3.3 Договору, надана послуга з бронювання місця в каналі кабельної каналізації підлягає оплаті.

Однак, в порушення зазначених вимог Відповідач свої обов’язки по оплаті послуг з лютого 2010 року не виконав, у зв’язку з чим, як зазначає Позивач, на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 1479,14 грн.

Позивач взяті на себе зобов’язання виконав, за період з лютого 2010 року по листопад 2010 року, надав відповідачу послуги на загальну суму 1479,14 грн., що підтверджується, рахунками.

Як стверджує відповідач, в Договорі невірно застосовані тарифи без урахування до тарифу коефіцієнту зменшення (Кзм) 0,2 для юридичних осіб, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів та відповідає статусу відповідача. Таким чином, виставлені рахунки позивача за вересень, жовтень та листопад 2010 року є необґрунтованими, розрахунок боргу здійснено виходячи із загальної довжини траси кабелю по ТУ 04-01 від 02.11.2009 року (4,168 км), а не з довжини каналу існуючої кабельної каналізації, в якому згідно з договором № 38 зберігається місце протягом строку дії ТУ (2,459 км.) та визнаючи необхідність сплати пені згідно з ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про телекомунікації»не визнає вимоги щодо сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 57 та ч. 2 ст. 66 Закону України «Про телекомунікації»тарифи вказані в Договорі підпадають під дію регулювання Національної комісії з питань регулювання зв’язку, згідно з п. 5 ч.1 ст. 38 Закону оператору телекомунікацій не надається права на встановлення свого тарифу на послуги, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, при укладанні Договору сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідач погодився з умовами Договору, підписав та скріпив його печаткою університету. Таким чином, Договір був укладений належним чином та є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, відповідач не звертався до позивача належним чином та у встановленому законодавством порядку з пропозицією щодо внесення змін до договору з вказаного питання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо невірності застосування тарифів без застосування до тарифу коефіцієнту зменшення (Кзм) 0,2 для юридичних осіб, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів та відповідає статусу відповідача, є помилковим.

Разом з тим, згідно з додатком № 2 до Договору розмір оплати за бронювання місця в каналі кабельної каналізації становить 144,65 грн. За таких обставин, твердження відповідача щодо неправильності розрахунку абонплати виходячи із загальної довжини траси кабелю по ТУ 04-01 від 02.11.2009 року (4,168 км), а не з довжини каналу існуючої кабельної каналізації, в якому згідно з Договором зберігається місце протягом строку дії ТУ (2,459 км.) є безпідставними.

Відповідно до п. 8.3 Договору його дія припиняється достроково у разі відмови позивача від Договору відповідно до п. 2.2.1 цього договору.

Відповідно до п. 8.4 Договору закінчення строку дії договору або його дострокове припинення не звільняє відповідача від виконання грошових зобов’язань, які виникли під час дії договору.

В ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. (ч. ч. 2, 3, 5 ст. 653 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 188 ГК України передбачено, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Можливість відмовитись від Договору в односторонньому порядку у разі несплати Замовником рахунку протягом трьох місяців передбачено положеннями п. 2.2.1 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 14-23-1125 від 29.10.2010 року повідомив відповідача про дострокове припинення дії договору № 38 від 25.01.2010 року на підставі п. 2.2.1 Договору в зв’язку з невиконанням відповідачем пункту 2.3.1 цього Договору.

Таким чином Договір припинив свою дію з 29.10.2010 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не враховано ту обставину, що Договір достроково припинив свою дію з 29 жовтня 2010 року, та надано розрахунок суми основного боргу за період з лютого 2010 року по листопад 2010 року.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині основного боргу частково, без рахунку за листопад 2010 року.

За таких обставин, основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 1334,49 грн., яка підлягає задоволенню.

Також, Позивачем заявлена вимога щодо стягнення з Відповідача 30,41 грн. пені, 1969 грн. 3 % річних, 55,75 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення чинного законодавства, здійснивши перерахунок розміру заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача пені в заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом частково задоволена сума основного боргу, то в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого розмір 3% річних по заборгованості Відповідача перед Позивачем, станом на 11.01.2011 року становить 17,02 грн., а розмір суми інфляційних втрат за час несплати Відповідачем заборгованості станом на 11.01.2011 року, становить 43,93 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення в частині 1334,49 грн. основного боргу, 30,41 грн. пені, 17,02 грн. 3% річних, 43,93 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»(03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37; код ЄДРПОУ 02070921, поточний рахунок 35227023000199, МФО 820019 УДК у м. Києві) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ «Укртелеком»(18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 34; код ЄДРПОУ 01181877; р/р 26007147 в ЧОД Райффайзен Банк «Аваль», МФО 354411) 1334 (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. 49 коп. основного боргу, 30 (тридцять) грн. 41 коп. пені, 17 (сімнадцять) грн. 02 коп. 3% річних, 43 (сорок три) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 91 (дев’яносто одна) грн. 76 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 28.03.2011 року