Рішення № 14698589, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/33012.10.09

За позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР"

простягнення 2 409 000,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР"

доПідприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна"

простягнення 472336,40 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники (за первісним позовом):

від позивача Орел П.В. –представник

від відповідача Шабрат В.І. –представник Рішення прийняте 12.10.2009, оскільки 08.09.2009 та 25.09.2009 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.10.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємством з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" заявлені вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" 2409 000,00 грн. вартості проведеного ремонту в орендованому приміщенні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, відповідно до п. 4.1.4 договору суборенди, зобов’язаний компенсувати позивачу вартість проведеного ремонту приміщення, у зв’язку з розірванням договору з ініціативи відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що договір суборенди є чинним, сторони не дійшли згоди щодо його розірвання, приміщення використовується позивачем, тому у позивача відсутні підстави для отримання компенсації проведеного ремонту. Також відповідач зазначає, що позивач в порушення п. 4.3.5 договору не узгодив з відповідачем кошторис ремонтних робіт.

В межах справи № 11/330 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" звернулось з зустрічним позовом про стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" заборгованості по орендній платі у розмірі 421467,30 грн., пені у розмірі 37 628,73 грн., інфляційних втрат у розмірі 8 597,60 грн. 3% річних у розмірі 4642,77 грн. (з урахуванням заяв про уточнення розміру позовних вимог).

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору суборенди відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

Підприємство з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що сторонами врегульовано питання щодо припинення договору суборенди, у зв’язку з чим договір є розірваним. Відповідач за зустрічним позовом вказує, що заборгованість з квітня по травень 2009 року сплаті не підлягає, оскільки в цей період договір не діяв. Також відповідач не погоджується з розрахунком пені, 3% річних та індексу інфляції.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

По первісному позову.

20.09.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" (орендодавець) та Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" (орендар) укладено договір суборенди № 2007-01/12 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає у платне користування (суборенду) – нежитлове приміщення, площею 317 кв.м., яке розташоване на підвальному поверсі нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 1-3/2 А (далі – приміщення, об’єкт оренди).

21.09.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 1.4 Договору даний Договір укладається строком на 10 місяців, починаючи від дати його підписання, та діє до відповідної дати 2008 року.

01.09.2008 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до Договору, в якій погодили, що Договір пролонгується з 01.09.2008 та діє до 01.08.2009.

16.02.2009 орендодавець направив орендарю претензію №8, в якій вимагав сплатити 129176,58 грн. заборгованості по орендній платі, та попередив про можливість застосування оперативно-господарських санкцій, передбачених п.п. 4.2.3 та 4.2.5 Договору, в разі несплати боргу.

В свою чергу, орендар пропонував орендодавцю переглянути розмір орендної плати у зв’язку з фінансовою кризою та скороченням продаж.

Листом № 92 від 05.03.2009 орендодавець повідомив орендаря про неможливість зміни умов Договору та встановлення орендної плати нижче собівартості оренди, яку сплачує Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР", і запропонував здійснити оплату у відповідності з умовами Договору або розірвати Договір і повернути орендодавцю приміщення за Актом приймання-передачі з 16.03.2009.

Згоди щодо зменшення розміру орендної плати сторони не дійшли.

Листом № 24 від 17.03.2009 орендар повідомив орендодавця про прийняття пропозиції про розірвання Договору суборенди та з посиланням на п. 4.1.4 Договору просив компенсувати вартість проведеного орендарем ремонту орендованого приміщення в розмірі 2044800 грн.

Пунктом 4.1.4 Договору, у зв’язку із застосуванням якого між сторонами виник спір, передбачено, що у випадку дострокового розірвання даного Договору з ініціативи орендодавця, але не внаслідок застосування оперативно-господарських санкцій відповідно до умов п. 4.2.3 даного Договору, орендодавець компенсує орендарю вартість проведеного орендарем ремонту приміщення.

Згідно з ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється

Відповідно до п. 2.3 Договору після закінчення строку дії Договору чи в разі його дострокового розірвання або припинення, орендар повинен протягом 10 днів повернути орендодавцю приміщення в належному стані з урахуванням нормального зносу. Приміщення вважається повернутим орендодавцю після укладання та підписання Акту приймання-передачі.

Згідно з п. 8.1 Договору зміни та доповнення до даного Договору є чинними, якщо вони складені в письмовій формі та підписані обома сторонами.

Позивач за первісним позовом вказує, що мало місце розірвання Договору з ініціативи орендодавця, і як наслідок, орендодавець повинен компенсувати вартість здійснених орендарем ремонтних робіт.

Однак, викладене орендодавцем в листі №92 попередження про можливість розірвання Договору в разі несплати заборгованості не може бути розцінене судом як відмова наймодавця від Договору та свідчити про припинення договірних відносин між сторонами. Станом на момент розгляду справи угода про розірвання Договору суборенди сторонами, як це передбачено п. 8.1 Договору, не підписана; орендовані приміщення орендарем орендодавцю не передані. У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що сторонами не було погоджено розірвання Договору суборенди № 2007-01/12 від 20.09.2007, і вказаний Договір діяв до 01.08.2009, як було погоджено у Додатковій угоді № 4. Відповідно, відсутні підстави для застосування положень п. 4.1.4 Договору щодо компенсації вартості проведених орендарем ремонтних робіт внаслідок дострокового розірвання Договору з ініціативи орендодавця.

Крім того, згідно з положеннями п. 4.3.5 Договору орендар зобов’язується не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, перепланування, реконструкцію, переоснащення та проводити невідокремлювані поліпшення приміщення. До проведення ремонтних робіт їх кошторис повинен бути узгоджений з орендодавцем.

Відповідно до п. 4.4.2 Договору орендар має право за згодою орендодавця проводити в разі необхідності в приміщенні поточний та капітальний ремонт.

Згідно зі ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна", яке мало довести факт погодження з орендодавцем проведення ремонтних робіт у орендованому приміщенні та узгодження їх кошторису.

Доказів на підтвердження зазначених обставин Підприємством з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" суду не надано.

Оскільки компенсація орендодавцем вартості проведеного орендарем ремонту приміщення у відповідності з п. 4.1.4 Договору можлива лише у разі дострокового розірвання Договору з ініціативи орендодавця та за умови погодження з орендодавцем проведення ремонтних робіт та їх кошторису, а судом встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо дострокового розірвання Договору, Договір суборенди є чинним і проведення ремонтних робіт з орендодавцем не погоджувалось, позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" 2409 000,00 грн. вартості проведеного ремонту в орендованому приміщенні є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також не підлягає задоволенню клопотання позивача за первісним позовом про призначення експертизи вартості здійснених орендарем поліпшень.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки судом встановлено відсутність погодження з орендодавцем проведення ремонтних робіт (поліпшень), необхідність встановлення їх вартості відсутня. Тому висновок експерта, на думку суду, не буде мати значення для справи.

У зв’язку з відмовою у первісному позові відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

По зустрічному позову.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата на місяць складає 60000,00 грн. включаючи ПДВ.

У п. 3.7 Договору визначено, що при зростанні протягом дії даного Договору встановленого НБУ курсу долара США відносно того, що був на момент його підписання, сума орендної плати в гривнях збільшується пропорційно такому зростанню.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата вноситься орендарем кожний місяць протягом строку дії договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендна плата за кожний наступний місяць сплачується орендарем не пізніше 15 числа поточного місяця.

У відповідності з п. 4.3.4 Договору орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за приміщення.

Орендодавцем були виставлені орендарю рахунки-фактури на сплату орендної плати за березень, квітень, травень та липень 2009 року.

Підприємство з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" свої зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати виконало неналежним чином та несвоєчасно (згідно банківських виписок 22.05.2009, 09.06.2009 та 11.06.2009) і не в повному обсязі (всього 34141,79 грн.) здійснило оплату орендної плати за березень 2009 року та взагалі не сплатило орендну плату за квітень, травень, червень і липень 2009 року.

У зв’язку з несплатою орендної плати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" неодноразово зверталось до орендаря з претензіями про погашення суми заборгованості (належним чином засвідчені копії претензій містяться в матеріалах справи).

Проте Підприємство з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" заборгованість не сплатило, натомість направило позивачу за зустрічним позовом лист з пропозицією зменшити розмір орендної плати.

Як свідчать матеріали справи, сторони не дійшли згоди щодо зменшення розміру орендної плати та відповідної Додаткової угоди не уклали.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Як встановлено судом, дострокового розірвання Договору не відбулося. Тому умови Договору були обов’язковими для сторін протягом усього строку його дії.

За таких обставин, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості по орендній платі у розмірі 421467,30 грн. підлягають задоволенню.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" також заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 37 628,73 грн., інфляційних втрат у розмірі 8 597,60 грн. 3% річних у розмірі 4642,77 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3.1 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування орендної плати та інших платежів за даним договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно Листа Національного банку України від 16.02.2009 № 14-011/778-2395 з 16.02.2009 встановлено розмір облікової ставки на рівні 12,0 % річних.

Згідно Постанови Національного банку України від 12.06.2009 № 343 з 15.06.2009 встановлено розмір облікової ставки на рівні 11,0 % річних.

Згідно Постанови Національного банку України від 10.08.2009 № 468 з 12.08.2009 встановлено розмір облікової ставки на рівні 10,25 % річних.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо сплати орендної плати відповідач за зустрічним позовом виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу за зустрічним позовом, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.3.1 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розмір якої за розрахунком суду становить 33667,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                               Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем за зустрічним позовом грошового зобов’язання встановлений судом та по суті відповідачем за зустрічним позовом не спростований, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 4 576,07 грн. –3% річних та 7333,84 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.

Клопотання Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" про призначення експертизи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) виконаних робіт не підлягає задоволенню, оскільки орендарем не заперечувався факт користування орендованими приміщеннями, а також умовами Договору суборенди не передбачено обов’язкового складання сторонами актів здачі-прийняття наданих послуг оренди. Тому висновок експерта щодо того, чи належною особою було підписано та проставлено печатки на вказаних актах, на думку суду, не буде мати значення для справи.

Судові витрати по зустрічному позову покладаються на сторони згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. У первісному позові відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" (01006, м. Київ, вул. Тельмана, 5, ідентифікаційний код 25408854, п/р 260023970201 в ЗАТ "Банк Петрокомерц-Україна", МФО 300120, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" (04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 9-А, ідентифікаційний код 33059721, п/р 26004012602001 в АТ "Укрінбанк", МФО 300142) заборгованість по орендній платі у розмірі 421467 (чотириста двадцять одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 30 коп., пеню у розмірі 33667 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 4576 (чотири тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 7333 (сім тисяч триста тридцять три) грн. 84 коп., державне мито у розмірі 4670 (чотири тисячі шістсот сімдесят) грн. 45 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 15.10.2009