Рішення № 14698588, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/50-11/32812.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Євроізол-Геосинтетикс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд”

простягнення

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЗапальська Р.В. –представник

від відповідачаЩербатий П.П. –представник Рішення прийняте 12.10.2009, оскільки 28.09.2009 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.10.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроізол-Геосинтетикс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд” про стягнення 4629 075,04 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 1157-0808 від 05.08.2008, у тому числі: основний борг у розмірі 3 763 475,64 грн. та штрафні санкції в розмірі 865 599,40 грн.

В подальшому позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв’язку з тим, що відповідачем було частково погашено суму заборгованості в розмірі 1 100 000,00 грн., просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2 663 475,64 грн., штрафних санкцій в розмірі 865 599,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 у справі № 39/50 припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1100 000,00 грн. у зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 2 663 475,64 грн. основного боргу та 865 599,40 грн. штрафних санкцій.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 у справі № 39/50 скасовано частково, стягнуто з відповідача 2 663 475,64 грн. основного боргу та судові витрати, в решті позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 в частині стягнення штрафних санкцій та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 у справі № 39/50 в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва скасовано, в цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення та постанову залишено без змін.

Під час нового розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроізол-Геосинтетикс” подало уточнений розрахунок штрафних санкцій (пені) та просить стягнути з відповідача 666580,86 грн. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд” не погоджується з розрахунком пені позивача та зазначає, що при розрахунку пені позивачем не було враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також, що в 2008 році було 366 днів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

05.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євроізол-Геосинтетикс” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд” (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 1157-0808 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов’язався протягом дії Договору передати покупцеві товар –будівельні матеріали окремими партіями, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним Договором.

Згідно з 4.1 Договору розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України –гривні, шляхом перерахування покупцем грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту передання товару покупцеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 у справі № 39/50, яке в цій частині залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2009, встановлено, що відповідач отримав товар, але зобов’язання по оплаті поставленого товару у встановлені Договором терміни та дату прийняття рішення і постанови не виконав.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі порушення покупцем строку платежу, визначеного п. 4.1, 4.2 Договору, покупець зобов’язаний, на вимогу продавця, сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки передбачений умовами договору розмір пені перевищує розмір пені, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу пеню відповідно до п. 7.5 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розмір якої, за розрахунком суду становить 374728,14 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроізол-Геосинтетикс” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд” 666580,86 грн. пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 374728,14 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроізол-Геосинтетикс” в частині стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд” (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3 (літ. Б), офіс 197, ідентифікаційний код 34575984, р/р 2600201302300 в ТОВ “Укрпромбанк”, МФО 321228, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроізол-Геосинтетикс” (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7, ідентифікаційний код 24373042, р/р 260000001314861 в ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) пеню у розмірі 374728 (триста сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 14 коп., державне мито у розмірі 3747 (три тисячі сімсот сорок сім) грн. 28 коп., 33 (тридцять три) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 19.10.2009