Рішення № 14698590, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/29620.10.09 За позовомКомунального підприємства «Міській інформаційний центр»

До

Про Закритого акціонерного товариства «Германос Телеком Україна»

стягнення 15317,31 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача не зявились

не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Міській інформаційний центр»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Германос Телеком Україна»пені за прострочення повернення місця за договором № 6894 від 26.05.2008 за період з 03.09.2008 по 10.06.2009 у розмірі 15317,31 грн.; про зобовязання відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому передачі місце за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 41/43.

Позивач заявою від 22.09.2009 уточнив позовні вимоги та просить додатково до судових витрат у вигляді державного мита у розмірі 154,00 грн. + 85,00 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. стягнути витрати, повязані з розглядом справи, у розмірі 17,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 6894 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, не повернув місце позивачу, у звязку з чим з нього підлягає стягненню пеня у розмірі 15317,31 грн.

Позивач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, проте подав витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, яке судом було задоволено.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 11/268 не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів. У процесі розгляду справи зясувалось, що відповідач змінив місцезнаходження, у звязку з чим розгляд справи було відкладено, а ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корпус 25, поверх 4. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання повноважних представників не направив, відзиву на позовну заяву не надав, позовних вимог не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

26.05.2008 між Комунальним підприємством «Міський інформаційний центр»(далі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Германос Телеком Україна»(далі відповідач) укладено договір № 6894 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (далі Договір), відповідно до умов якого позивач надає відповідачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (далі місця), згідно Додатку № 1, який є невідємною частиною Договору.

Місця передаються відповідачу строком з 26.05.2008 по 31.12.2008. (п. 1.4 Договору).

Договір укладений строком до 31.12.2008 та може бути пролонгований на тих самих умовах тільки за письмовою угодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди (п. 2.1, п. 2.2 Договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв місця для розміщення спеціальних конструкцій, що підтверджується відповідним актом від 26.05.2008.

Згідно додатку № 1 до Договору відповідачу було передано місце для розміщення спеціальних конструкцій за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 41/43.

12.05.2008 між позивачем та відповідачем складено акт встановлення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами, відповідно до якого відповідач 24.04.2008 встановив спеціальну конструкцію типу - щит на фасаді за адресою : м. Харків, проспект Леніна, 41/43.

На підставі довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 26.05.2008 відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції - щита на фасаді за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 41/43 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

Відповідно до п.п. 8.1.5 Договору якщо відповідач не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим Договором протягом строку на який було встановлено пріоритет, то договір припиняє свою дію.

Відповідно до абз. 3 п. 8.2 Договору у разі припинення дії цього договору з підстав, передбачених п.п. 8.1.5, договір вважається таким, що припинив свою дію з дня наступного за закінченням строку, на який було укладено пріоритет.

Листом від 26.08.2008 відділом реклами управління містобудування та архітектури повідомлено відповідача про скасування пріоритету на місце розташування встановлений за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 41/43.

Доказів отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місці за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 41/43 у строк до 26.08.2008, відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що Договір припинив свою дію 26.08.2008.

Відповідно до п. 5.1 Договору протягом 7 календарних днів після припинення дії Договору на будь яких підставах, передбачених п. 8.1, 8.3 відповідач зобовязаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення місць, наданих у користування, здійснюється відповідачем на підставі актів прийому передачі, які складаються відповідачем та підписуються позивачем.

10.12.2008 на адресу відповідача було направлено повідомлення № 6408 з вимогою повернути протягом 2 днів за актом прийому передачі місце, що було надано у користування по Договору. Вказане повідомлення відповідач отримав 23.12.2008, що підтверджується повідомлення про вручення поштової кореспонденції. Проте, відповідач зазначені вимоги позивача залишив без відповіді та виконання.

Станом на день вирішення спору доказів про повернення по акту наданого місця для користування відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2 Договору у разі прострочення повернення місць, наданих в користування, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 7% від суми передбаченої п. 4.1 цього Договору, за кожен день прострочення виконання зобовязання щодо повернення місць за цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим Договором, складає 648,90 грн. (без ПДВ) на місяць: ПДВ -20% складає: 129,78 грн., загальний розмір плати 778,68 грн.(з ПДВ).

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені за невиконання відповідачем зобовязання щодо повернення місця, наданого у користування, є правомірними.

Однак, суд не погоджується з розміром пені, заявленим позивачем до стягнення.

Строк виконання відповідачем зобовязання щодо повернення місця позивачу настав 01.09.2008. І хоча у п. 6.6 Договору сторони погодили, що у випадках, передбачених пунктами 6.1-6.5 Договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобовязання повинно бути виконано, не припиняється, строк нарахування штрафних санкцій, визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, є присікальним. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення повернення місця підлягають задоволенню частково за шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. За розрахунком суду розмір пені становить 9975,33 грн.

Як встановлено судом, строк дії Договору припинився. Відповідно, правові підстави для користування переданим за Договором місцем у відповідача відсутні.

Оскільки в порушення умов Договору місце користування відповідачем позивачу за актом не передане, позовні вимоги про зобовязання відповідача повернути позивачу на підставі акту прийому передачі місце за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 41/43, підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявленого клопотання про стягнення з відповідача суми 17,00 грн., як витрат, які позивач поніс при отриманні довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд відзначає наступне.

В абзаці другому пункту 1 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 Господарського процесуального кодексу України).

Довідку, у звязку з отриманням якої позивачем понесені витрати в розмірі 17 грн., позивач зобовязаний був надати на вимоги ухвали суду. Звернення до суду є правом, а не обовязком позивача, а виконання вимог суду обумовлене положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно, понесення зазначених позивачем витрат обумовлено, насамперед, необхідністю доведення обставин, на які зроблені посилання, і такі витрати не можуть бути покладені на відповідача. Вказані витрати не є іншими витратами у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Германос Телеком Україна»(код 33192856; м. Київ, Вікентія Хвойки, 18/14, корпус 25, поверх 4, р/р 260020102258980 в ЗАТ «ПроКредитБанк»м. Київ, МФО 320984, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства «Міській інформаційний центр»(61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р 2600030114375 в АКБ «Золоті Ворота»м. Харків, МФО 351931, код 32135675) пеню за прострочення повернення місця у розмірі 9975 (девять тисяч девятсот сімдесят пять) грн. 33 коп., 185 (сто вісімдесят пять) грн. 28 грн. державного мита та 203 (двісті три) грн. 50 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобовязати Закрите акціонерне товариство «Германос Телеком Україна»(код 33192856; м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корпус 25, поверх 4) повернути Комунальному підприємству «Міській інформаційний центр»(61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, код 32135675) на підставі акту прийому передачі місце за адресою: м. Харків, вул. проспект Леніна, 41/43.

4. В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 23.10.2009