Постанова № 14697750, 30.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2011                                                                                           № 56/399

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача - Строгуш О.І. ( довір. №1.23-14 від 09.02.11р.);

Від відповідача - Корогодіна В.О.( довір. №44-01/09/1б-11 від 10.01.11);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.01.2011

у справі № 56/399 ( .....)

за позовом                               Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до                                                   Державної адміністрації повітряного транспорту

про                                                   стягнення 50720.01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2011р. у справі №56/399 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що оскільки позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем відповідного бюджетного фінансування видатків на оплату послуг, наданих позивачем згідно укладеного між сторонами договору №362/Т/2009 „Про надання телекомунікаційних послуг”, та направлення відповідачу вимоги про сплату вартості наданих послуг у розмірі 50720,01 грн. станом на момент звернення позивача до суду, тому, як зазначає суд, відсутні підстави вважати наявним порушення відповідачем прав позивача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2011р. та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що строк сплати вказувався у рахунках фактурах, а рахунки щомісячно отримувались відповідачем власноручно під розпис або надсилались поштою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.

02.02.2009р. між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, як виконавцем (позивач) та Державною адміністрацією автомобільного транспорту, як споживачем (відповідач) укладено договір №362/Т/2009 "Про надання телекомунікаційних послуг", відповідно до умов якого виконавець надає послуги фіксованого місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв‘язку згідно з переліком телефонних номерів у пункті 1 додатку № 1 до даного договору.

На виконання умов договору, позивач за період з квітня 2009р. по грудень 2009р. надав відповідачу послуги на загальну суму 50720,01грн., які були прийняті відповідачем, що підтверджується підписаними актами, копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, позивачем направлялись на адресу відповідача рахунки на оплату послуг, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відмовляючи в позові Державному підприємству обслуговування повітряного руху України місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки позивачем не надано доказів отримання відповідачем відповідного бюджетного фінансування видатків на оплату послуг, наданих позивачем, та направлення відповідачу вимоги про сплату вартості наданих послуг у розмірі 50720,01 грн. тому відсутнє порушення відповідачем прав позивача.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим з огляду на наступне.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Пунктом 2.2.6 договору сторони погодили, що відповідач зобов’язаний в строк, що обумовлений у п.3.3 договору вносити плату за телекомунікаційні послуги по рахунках, наданих позивачем (виконавцем).

Відповідно до п.3.3 договору оплата телекомунікаційних послуг проводиться відповідачем (споживачем) щомісячно за рахунками та актами надання телекомунікаційних послуг, що надає позивач (виконавець).

Так, позивачем направлялись на адресу відповідача рахунки на оплату послуг, докази чого наявні в матеріалах справи. Строк сплати вказувався у рахунках-фактурах, а саме, не пізніше 10 календарних днів від дня отримання рахунку.

Рахунки, за період надання послуг з квітня 2009р. по грудень 2009р., щомісячно отримувались відповідачем власноручно або надсилались поштою та отримувались відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.          

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання належним чином, а тому позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 50720, 01 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки матеріалами справи підтверджено надання послуг позивачем, споживання їх відповідачем та погодження сторонами строку оплати за надані послуги, колегія суддів вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не сплачено вартість телекомунікаційних послуг на суму 50720,01 грн. на умовах та в строки, визначених сторонами у договорі №362/Т/2009 „Про надання телекомунікаційних послуг”.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду – підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

          Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2011р. у справі № 56/399 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державної адміністрації повітряного транспорту ( 01135,м.Київ, пр-т Перемоги,14; код ЄДРПОУ 36175219) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область м. Бориспіль, Аеропорт; код ЄДРПОУ 19477064) 50720,01 (п’ятдесят тисяч сімсот двадцять) грн. 01коп. боргу, 507 грн. державного мита за подачу позовної заяви, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державної адміністрації повітряного транспорту ( 01135, м.Київ, пр-т Перемоги,14; код ЄДРПОУ 36175219) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область м. Бориспіль, Аеропорт; код ЄДРПОУ 19477064) 253,60 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5 . Матеріали справи № 56/399 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

05.04.11 (відправлено)