Єдиний державний реєстр судових рішень донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.04.2011 р. справа №5/105пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Шевкової Т.А.
суддівБойченко К.І., Чернота Л.Ф.
за участю представників сторін:
від прокуратури:
від позивача: не зявився
Доценко В.М.
від відповідача:
від третьої особи:Осьмак І.В.
Юрченко О.В. дов. № 1/10-2044 від 22.11.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Водолікарня»м.Старобільськ Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від19.01.2011р.
у справі№ 5/105пн (суддя Васильченко Т.В.)
за позовомЗаступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні м. Старобільськ Луганської області
до
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватного підприємства «Водолікарня»м.Старобільськ Луганської області
Луганська обласна рада м.Луганськ
про звільнення приміщення
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобовязання Приватного підприємства «Водолікарня»м.Старобільськ Луганської області звільнити комунальне майно - приміщення на 1 поверсі будівлі за адресою: м. Старобільськ, вул.Набережна, 3 та передати його по акту приймання - передачі Старобільській обласній фізіотерапевтичній лікарні, у звязку з закінченням строку дії договору оренди від 12.12.2006р. на умовах якого відповідач орендував спірне майно.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.11.2010 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Луганську обласну раду.
Заступник прокурора Луганської області подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що позовними вимогами є зобовязання відповідача звільнити комунальне майно - приміщення на 1 поверсі будівлі за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3 на користь Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні.
Господарський суд Луганської області рішенням від 19.01.2011 року у справі № 5/105пн позов задовольнив у повному обсязі, зобовязав Приватне підприємство «Водолікарня»м.Старобільськ Луганської області, вул. Набережна, 3, код 31874229 звільнити комунальне майно приміщення розташоване на 1 поверсі будівлі за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3 на користь Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, м. Старобільськ Луганської області, вул. Набережна, 3.
Господарський суд встановив, що договір оренди нежитлового приміщення від 12.12.2006 року, на підставі якого відповідач займав приміщення, загальною площею 53,6кв.м., яке розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3 є припиненим, позовні вимоги про зобовязання відповідача звільнити приміщення є обґрунтованими, доведеними належними та допустимим доказами.
Приватне підприємство «Водолікарня»м.Старобільськ Луганської області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 19.01.2011 року у справі № 5/105пн скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням ч.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так як орендодавець попередив орендаря про закінчення терміну дії договору з порушенням строків.
Крім того, заявник апеляційної скарги вважає, що договір оренди не може бути укладений менше ніж на 5 років, так як це визначено в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15.12.2009 року № 1759 VІ.
Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні повідомили, що вважають рішення господарського суду Луганської області від 19.01.2011 року у справі № 5/105пн законним та обґрунтованим, тому просили залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічним засобами складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.
Між Старобільською обласною фізіотерапевтичною лікарнею та приватним підприємством «Здоровя»12.12.2006 року укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, площею 53,6 кв.м., розміщене за адресою: вул. Набережна, 3, на першому поверсі будівлі, що знаходиться на балансі Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні.
В додаткові угоді від 12.12.2007 року змінено назву орендаря на Приватне підприємство «Водолікарня»м.Старобільськ Луганської області.
У пункті 1.1 даного договору сторони передбачили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене вище майно, з метою розміщення фізіотерапевтичних кабінетів.
Згідно п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.
Пунктом 7.1 договору визначено, що орендодавець зобовязується передати орендарю в оренду майно згідно з умовами договору по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з договором.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого майна залишається громада, а орендар користується ним протягом строку оренди.
У п.п.10.1, 10.8 договору сторони узгодили, що даний договір діє з 01.02.2007 року по 01.02.2010 року і його чинність припиняється внаслідок, закінчення строку, на який його було укладено.
За приписами п.10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
У розділі 13 договору «Додатки»визначені додатки, які є невідємними і складовими частинами цього договору, серед яких значиться і акт приймання-передачі орендованого майна, якій не надано суду.
Сторонами надані пояснення, що даний акт втрачено, однак фактичні дії відповідача по здійсненню орендних платежів та дії позивача по їх прийняттю свідчать про вступ сторін в орендні правовідносини на умовах договору оренди нерухомого майна від 12.12.2006р. Факт отримання в оренду нежитлового вбудованого приміщення площею 53,6 кв.м. розташованого на першому поверсі будинку, що знаходиться на балансі позивача підтвердив і відповідач у своїх поясненнях по справі б/н від 19.01.11р.
Як вбачається з матеріалів справи позивач листом №209 від 22.12.2009р. попередив відповідача про те, що після закінчення строку дії договору б/н від 12.12.2006 року він має намір використовувати приміщення, що є предметом оренди, для власних потреб лікувального закладу, а тому не має наміру продовжувати орендні правовідносини.
Відповідач у відповідь на даний лист направив позивачу лист №138 від 25.12.2009р. з проханням переглянути своє рішення та продовжити строк дії договору оренди від 12.12.2006р. з 01.02.2010р. по 01.02.2013р.
Позивач листом від 25.12.2009р. №211 повторно повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати строк договору оренди, у звязку з тим, що приміщення потрібні йому для здійснення своєї лікувальної діяльності.
Позивач листом № 27 від 01.02.2010р. предявив відповідачеві вимогу про повернення у строк до 05.02.2010р. орендованого приміщення площею 53,6 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Набережна, 3, на першому поверсі будинку, що знаходиться на балансі Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, у звязку з закінченням строку дії договору оренди від 12.12.2006р.
11.02.2010р. позивач листом №38 повторно звернувся до відповідача з листом про повернення приміщення, яке ним орендується.
Позивач, вважаючи, що відповідач після закінчення дії договору оренди, тобто після 01.02.2010 року продовжує користуватись спірним приміщенням, звернувся до господарського суду з позовом про зобовязання відповідача звільнити комунальне майно - приміщення на 1 поверсі будівлі за адресою: м. Старобільськ, вул.Набережна, 3, у звязку з закінченням строку дії договору оренди від 12.12.2006р. на умовах якого відповідач орендував спірне майно.
Правовідносини, що стосуються оренди державного та комунального майна врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України.
Відповідно до п.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи спірне нежитлове приміщення є комунальною власністю, тому відносини, повязані з передачею в оренду спірного майна та його поверненню регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Статтею 17 вказаного Закону визначено, що термін дії договору визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди впродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Дана норма кореспондується з приписами ст.764 ЦК України.
Із змісту вказаних статей слід, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий саме строк, на якій цей договір укладався за умови якщо проти цього не заперечує орендодавець.
За умовами договору оренди договір може вважатись продовженим у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця (п.10.6).
Спірний договір укладено зі строком дії з 01.02.2007 року по 01.02.2010 року.
Позивач (орендодавець) у відповідності до статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, листами №209 від 22.12.2009року, №211 від 25.12.2009 року, №29 від 03.02.2010 року повідомляв відповідача про те, що він не має наміру надалі здавати в оренду приміщення загальною площею 53,6кв.м., а має намір використовувати приміщення для власних потреб, і, відповідно, не буде продовжувати з відповідачем орендні відносини.
Листом №27 від 01.02.2010 позивач просив відповідача звільнити орендовані приміщення після закінчення строку дії договору. До того ж, позивач підпорядковується Луганській обласній раді, яка відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування»здійснює управління майном територіальної громади, і яка листом №1/12-264 від 11.02.2010р. також повідомила відповідача про те, що строк дії договору оренди не буде продовжуватись та зазначила про необхідність відповідачу виконати умови договору та повернути орендоване приміщення.
Згідно зі статтею 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Враховуючи те, що строк дії договоруоренди від12.12.2006 року закінчився 01.02.2010 року, в установленому законом та умовами договору порядку строк дії договору сторонами не продовжений, висновок господарського суду про те, що договір припинив свою дію є правильним.
Оскільки договір оренди нерухомого майна від 12.12.2006 року припинив свою дію 01.02.2010 року, а статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії орендар зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди, позивач, в установлений законом та умовами договору строк повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору, тому позовні вимоги про зобовязання звільнити орендоване приміщення визнаються такими, що підлягають задоволенню, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.
Доводи заявника скарги про те, що відповідно дост.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодоспрощення умов ведення бізнесу в Україні»строк дії договорує продовженим, не спростовують встановлених судом обставин справи стосовно припинення строку дії договору в звязку з його закінченням у встановленому порядку, відмовою позивача від наміру продовжувати строк дії договору.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 19.01.2011 року у справі № 5/105пн є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Водолікарня»м.Старобільськ Луганської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 19.01.2011 року у справі № 5/105пн залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
СуддіК.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надруковано 8 прим:
1, 2 прокуратура
3 позивачу, 4 - відповідачу
5 третій особі, 6 до справи
7 гос. суду Луганської області8 ДАГС
Судове рішення № 14697569, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 08.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/105пн. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: