Постанова № 14697559, 08.04.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.04.2011 р. справа №20/5/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.

При секретарі: Братченко Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №20/5/11 (суддя Гандюкова Л.П.)

за позовом Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області м. Запоріжжя

до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області м. Запоріжжя

про стягнення 6 121,39грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області м. Запоріжжя, про стягнення 6 121,39грн. заборгованості з відшкодування витрат на виконання комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території.

Заявою від 12.01.2011р. 315-15/56-375 позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги у зв’язку з частковою оплатою заборгованості в сумі 3 770,65грн. та просив суд стягнути з відповідача 2 350,74грн. заборгованості з відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою послуг за охорону приміщення у вересні 2010р.

В свою чергу відповідач подав до місцевого господарського суду клопотання 308-04/287 від 11.02.2011р., в якому просив суд надати ТУ ДСА в Запорізькій області відстрочку виконання рішення суду до 01.07.2011р. у зв’язку з відсутністю затвердженого кошторису на 2011р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. позов задоволено повністю, стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області м. Запоріжжя на користь Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області м. Запоріжжя суму 2 350,74грн. заборгованості з відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою послуг на охорону приміщення у вересні 2010р., та відстрочено виконання рішення до 01.07.2011р.

Висновок щодо задоволення позовних вимог господарський суд обґрунтував, посилаючись на приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України, крім того, на підставі п.6 ст. 83 ГПК України відстрочив виконання рішення до 01.07.2011р, оскільки на даний час у відповідача немає затвердженого кошторису на 2011р. та відсутні грошові кошти для сплати заборгованості, що об’єктивно ускладнює виконання рішення суду на даний час і робить його неможливим у невідкладному порядку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати частково в частині надання відстрочки виконання рішення до 01.07.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу у задоволенні клопотання щодо надання відстрочки виконання рішення.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що відповідач обґрунтував своє клопотання тим, що заборгованість стосовно відшкодування витрат, пов’язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі, виникла у зв’язку з не затвердженням кошторису на 2011р. та знаходженням відповідача у скрутному матеріальному становищі внаслідок недофінансування. Проте, судом першої інстанції не був врахований той факт, що предметом спору є відшкодування витрат, пов’язаних з наданням послуг охорони відповідачу за вересень 2010р. Факт не затвердження кошторису відповідача на 2011р. неповинен був, на думку скаржника, братися судом до уваги, оскільки кошторисом відповідача на 2010р. повинно бути передбачено асигнування щодо відшкодування в 2010р. витрат, пов’язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі. Крім іншого, позивач в апеляційній скарзі просить розглядати справу за його відсутності.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить Донецький апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки відповідач як державна установа, що фінансується за рахунок Державного бюджету України, не завжди має можливості вчасно відшкодовувати витрати за деякі послуги. У зв’язку з викладеним, на думку відповідача, неможливість будь-яким чином впливати на виділення коштів з Державного бюджету України не робить Територіальне управління винним у невчасному відшкодуванні витрат, пов’язаних з утриманням будівлі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №12392018.

За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції за відсутності сторін не фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Запорізькій області (орендар) укладено договори №1670/д та №1671/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Управління державного казначейства у Запорізькій області, згідно за умовами яких орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, вбудовані у восьмий та дев’ятий поверхи адміністративного будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 168.

Зазначено майно передано відповідачу за актами прийому-передачі від 15.11.2005р.

Сторонами укладалися договори про зміни, якими в тому числі вносилися зміни щодо розміру орендованих площ та підписувалися відповідні акти прийому-передачі, а також до п.10.1 щодо строку дії договорів оренди. Так, згідно з договором про зміни №5 від 09.12.2009р. до договору №1670д/д та договором про зміни №4 від 09.12.2009р. до договору №1671д/д термін їх дії продовжений до 31.10.2011р.

Згідно з пунктами 1.5 вказаних договорів оренди, вони є підставою для укладення угоди з балансоутримувачем орендованого майна про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території.

Крім того, 14.11.2005р. між Управлінням державного казначейства у Запорізькій області (далі-позивач) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Запорізькій області (далі-відповідач) укладено договір №161 про відшкодування витрат на використання комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території, до якого сторонами укладались додаткові угоди №1 від 10.10.2006р., №2 від 09.11.2006р., №3 від 01.03.2007р., №4 від 01.12.2008р., №5 від 25.11.2010р.

Предметом договору про відшкодування витрат є забезпечення з боку позивача виконання комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням, утриманням будівлі та прибудинкової території, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 168 та належить позивачу (технічне обслуговування електрообладнання, обслуговування ліфтів, відшкодування плати за користування земельною ділянкою, витрати пов’язані з енергопостачанням сходів, місць загального користування, ліфтів тощо) пропорційно до площі загального користування та займаємої площі на підставі наданих рахунків.

Згідно з п.6.1 в редакції додаткової угоди №2, договір набирає чинності з моменту укладення відповідачем з регіональним відділенням Фонду державного майна договору оренди державного нерухомого майна і діє протягом терміну фактичного користування державним нерухомим майном.

Відповідно до п.п.2.2.5, 3.1., 3.3., 3.4 договору відповідач зобов’язався відшкодовувати позивачу фактичні витрати, пов’язані з капітальним та поточним ремонтом даху, приміщень і місць загального користування та ремонтом систем протипожежної сигналізації, комунікацій і механізмів будівлі протягом одного місяця з моменту надання рахунку та актів виконаних робіт, витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням електрообладнання, обслуговуванням ліфтів, ремонтом ліфтів, системи кондиціонування, енергопостачанням сходів, місць загального користування, ліфтів, насосів і двигунів опалення та холодної води, дезінфекцією, дератизацією, оплатою податку на землю - не пізніше 25 числа кожного місяця на підставі наданого рахунку та актів виконаних робіт.

23.07.2010р. Головним управлінням Державного казначейства України у Запорізькій області було укладено договір №70 з Приватним підприємством “Спеціальний підрозділ “Радар” (виконавець) про цілодобову охорону об’єктів та споруд, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 168, відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3 якого позивач зобов’язався здійснювати оплату за надані послуги на підставі рахунку виконавця і підписаного акту виконаних робіт за місяць, що минув.

30.09.2010р. між вказаними сторонами було підписано акт 30/9 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2010р. загальною вартістю 15 234,44 грн., 30.09.2010р. виконавцем виставлений позивачу рахунок №190 на оплату послуг охорони у вересні 2010р. на суму 15 234,44грн., який позивачем оплачений платіжними дорученнями №540 від 30.09.2010р. на суму 11 982,27грн. та №541 від 30.09.2010р. на суму 3 252,17грн.

Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, в свою чергу, на підставі договору №161 від 14.11.2005р. виставило відповідачу рахунки №299 від 14.10.2010р. за охорону приміщення на суму 2 350,74 грн., №281 від 14.10.2010р. на суму 422,28грн., №297 від 14.10.2010р. на суму 3 155,83грн., №300 від 14.10.2010р. на суму 192,54грн. Вручення відповідачу вказаних рахунків, а також актів виконаних робіт підтверджується супровідним листом від 14.10.2010р. №13.1-06/331-9069 з вхідною відміткою теруправління ДСА в Запорізькій області.

Відповідно до виписок зі спеціального реєстраційного рахунку від 28.12.2010р. відповідачем частково сплачено вищезазначені рахунки, в результаті чого сума заборгованості зменшилась до 2 350,74грн. та відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення), в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні положення містить ст.193 ГК України.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та у зв’язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 2 350,74грн., судова колегія вважає уточнені позовні вимоги такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню, а рішення господарського суду в цій частині законним та обґрунтованим.

Разом з тим, відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення. Згідно з ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2011р. відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області із клопотанням №08-04/287, в якому фактично визнав суму існуючої заборгованості та, посилаючись на фінансування з держбюджету, просив суд першої інстанції надати відстрочку виконання рішення до 01.07.2011р.

Судова колегія вважає заяву відповідача про відстрочку виконання рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки затвердження кошторису з відповідною статтею видатків не є пов’язаним з необхідністю виконання зобов’язань за діючим договором, а надана відповідачем копія таблиці щодо стану фінансування із загального фонду бюджету станом на 07.02.2011р. не є доказом виняткового випадку, в якому господарський суд може відстрочити виконання судового рішення.

Крім того, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом спосіб. Відповідно до п.2 Роз’яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 (зі змінами та доповненнями), господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Судова колегія не вважає припущення відповідача винятковими, тому не знаходить достатніх та обґрунтованих підстав для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду до 01 липня 2011р. та залишає вказану заяву без задоволення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду в цій частині не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду - зміні в частині надання відстрочки виконання рішення до 01.07.2011р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст. 104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №20/5/11 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №20/5/11 змінити в частині надання Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Запорізькій області м. Запоріжжя відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №20/5/11 до 01.07.2011р.

Виключити з абзаців 2,3,4 резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №20/5/11 речення: “Відстрочити виконання рішення до 01 липня 2011р.”.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 168, код ЄДРПОУ 26316700) на користь Державного бюджету України 51,00грн. витрат на сплату державного мита за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: Н.В. Акулова

Т.Д. Геза

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС