Рішення № 14696808, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/428.03.11                               

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут "Київенерго"

До Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв"

Простягнення 140714,39 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЦурка Н.О.- представник за довіреністю від 25.06.2010 р.

Марковська В.В.- представник за довіреністю від 29.12.2010 р.

Від відповідача Фоменко М.Ю.- голова правління

Сукач Н.О.- представник за довіреністю від 28.03.2011 р. 28.03.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут "Київенерго" звернулася до суду з позовом про стягнення з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв"128751,19 грн. заборгованості з оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором від 01.10.2009 р. № 9246004, 9132,25 грн. інфляційної складової боргу та 2830,95 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/4 від 17.01.2011 р., яку призначено до розгляду на 11.02.2011 р.

11.02.2011 р. та 07.03.2011 р. розгляд справи відкладався.

18.03.2011 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні штрафних санкцій, проти боргу у сумі 128751,19 грн. відповідач також заперечив посилаючись на часткове погашення боргу.

В судовому засіданні 18.03.2011 р. оголошувалася перерва.

04.03.2011 р. від позивача до суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв’язку з вихідним днем на підприємстві.

У судове засідання, призначене на 28.03.2011 р., з’явилися представники сторін, які надали суду пояснення по справі. Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Відповідач проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009 р. Акціонерна енергетична компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” та Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв"уклали договір № 9246004, за умовами якого та відповідно до чинного законодавства України позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно п. 3 звернення-доручення до даного договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом, згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку).

Виходячи з додатку № 2 до договору розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Згідно з п. 9 додатку № 2 до договору відповідач зобов’язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Сплату вартості теплової енергії відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 10 додатку № 2 до договору).

За твердженнями позивача, станом на 01.12.2010 р. заборгованість відповідача за договором від 01.10.2009 р. становила 128751,19 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з 01.10.2009 р. по 01.12.2010 р., розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на суму 128751,19 грн.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, що відбулося 18.03.2010 р., представник відповідача подав до суду платіжні доручення на оплату за тепло та водопостачання за договором 01.10.2009 р. на суму 15899,41 грн.

Проте, зазначені платіжні доручення судом як доказ погашення заборгованості не приймаються оскільки в графі «призначення платежу»зазначено: оплата за тепло та водопостачання, згідно договору № 9246004 від 01.10.2009 р., тобто не вказано за який період заборгованості здійснено оплату.

Крім того, за твердженнями позивача, платежі без зазначення періоду прострочення зараховуються на погашення поточної заборгованості, а з наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію за період з грудня 2010 р. по лютий 2011 р. не вбачається надходження зазначених відповідачем коштів в рахунок погашення боргу за період 01.10.2009 р. по 01.12.2010 р.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем відповідачеві теплової енергії за договором № 9246004 від 01.10.2009 р. у сумі 128751,19 грн. підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 9132,25 грн. інфляційної складової боргу та 2830,95 грн. 3 % річних.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, який суд визнає як належний, суд дійшов висновку що стягненню підлягають 9132,25 грн. інфляційної складової боргу та 2830,95 грн. 3 % річних.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв" (03083, м. Київ, пр.-т. Науки, 94/5, ідентифікаційний код 36375804) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187764) 128751 (сто двадцять вісім тисяч сімсот п’ятдесят одну) грн. 19 коп. боргу, 9132 (дев’ять тисяч сто тридцять дві) грн. 25 грн. інфляційної складової боргу, 2830 (дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 95 коп. 3 % річних, 1 407 (одну тисячу чотириста сім) грн. 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 04.04.11