Рішення № 14696720, 06.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/8506.04.11 За позовомОСОБА_1

До 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф

Девелопмент Інвестмент»

2) ОСОБА_2

3) Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації

Треті особи на стороні відповідача 1, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1) товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційний

центр «Сігма»

2) ОСОБА_3

Провизнання недійсними рішення загальних зборів учасників,

визнання недійсним статуту, зобовязання скасувати державну

реєстрацію статуту

Суддя Удалова О. Г.

Представники учасників процесу:

Від позивачаОСОБА_1.

Від третьої особи-1 Голіщенко С.О. (директор)

Від інших учасників процесуне зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Девелопмент Інвестмент»(відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача 1, про виключення позивача з числа учасників відповідача 1, оформленого протоколом загальних зборів учасників;

- визнання недійсним Статуту (нова редакція) відповідача 1, затвердженого після виключення позивача із числа учасників відповідача 1;

- зобовязання Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації скасувати державну реєстрацію Статуту (нова редакція) відповідача 1, затвердженого після виключення позивача із числа учасників відповідача 1;

- зобовязання Голосіївської міської державної адміністрації поновити позивача у складі учасників відповідача 1.

Ухвалу суду від 19.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/85 та залучено до участі у справі як іншого відповідача (відповідача-3) Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію.

У судовому засіданні 28.02.2011 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій уточнено заявлені позивачем при зверненні до суду позовні вимоги, а саме: вказано номери протоколів, якими оформлювались рішення, визнання недійсним яких є предметом розгляду в даній справі, вказано дату державної реєстрації Статуту (нова редакція), який позивач також просить визнати недійсним.

Проте, окрім заявлених вище позовних вимог, заявлено вимоги також про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача 1, оформлених протоколами № 6 від 14.10.2010 року, № 8 від 18.10.2010 року;

- визнання недійсними Статутів відповідача 1 (нові редакції), затверджених рішеннями загальних зборів учасників відповідача 1, оформлених протоколами № 6 від 14.10.2010 року, № 8 від 18.10.2010 року;

- зобовязання відповідача 3 скасувати державну реєстрацію вказаних вище Статутів відповідача 1;

- зобовязання відповідача 3 анулювати на титульній сторінці Статуту (нова редакція) відповідача 1 всі відмітки про проведення державної реєстрації змін до установчих документів, проставлені державним реєстратором після 07.04.2010 р., та вилучити з титульних сторінок Статуту (нова редакція) відповідача 1 відмітки: «Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено»;

- зобовязання відповідача 3 повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення таких записів.

Проте, зазначена заява в частині збільшення розміру заявлених позовних вимог не може бути прийнята судом до розгляду з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

При цьому, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту З роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»), тобто, в даному випадку, визнання недійсними протоколів про виключення позивача зі складу учасників відповідача 1, визнання недійсними Статуту, який затверджено зазначеним (ними) протоколом (ами) та зобовязання відповідача 3 здійснити державну реєстрацію змін, повязаних з визнанням таких документів недійсними.

У той же час, позивачем у зазначеній заяві заявлено нові позовні вимоги, а саме: визнання недійсними інших рішень загальних зборів учасників відповідача 1, оформлених протоколами № 6 від 14.10.2010 року, № 8 від 18.10.2010 року, визнання недійсними Статутів відповідача 1 (нові редакції), затверджених зазначеними рішеннями загальних зборів учасників відповідача 1, оформлених протоколами № 6 від 14.10.2010 року, № 8 від 18.10.2010 року, зобовязання відповідача 3 анулювати на титульній сторінці Статуту позивача певні відмітки, що не може вважатися збільшенням позовних вимог в розуміння ч. 4 ст. 22 ГПК України, а є фактично заявленням нових позовних вимог, порядок звернення з якими, передбачений розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України, має бути обовязково дотриманий.

За таких обставин, зазначена заява позивача в частині збільшення розміру заявлених позовних вимог до розгляду судом не приймається, в рамках даної справи розгляду підлягають позовні вимоги про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача 1, оформлених протоколами № 3, № 3 та № 4 від 19.05.2010 р.;

- визнання недійсним Статуту (нова редакція) відповідача 1, затвердженого рішенням загальних зборів учасників відповідача 1, оформленого протоколом № 4 від 19.05.2010 р. та зареєстрованого 22.09.2010 р., № запису 1068105000202456;

- зобовязання відповідача 3 скасувати державну реєстрацію вказаного вище Статуту відповідача 1;

- зобовязання відповідача 3 поновити позивача у складі учасників відповідача 1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 1 при проведенні загальних зборів, рішення яких є предметом оскарження в даній справі, порушено вимоги закону та приписи статуту щодо процедури повідомлення позивача як учасника відповідача про їх проведення.

Також позивач зазначає, що рішення про його виключення зі складу учасників відповідача 1 мотивоване тим, що позивач діє всупереч інтересам відповідача 1, що завдає останньому шкоди та погіршує його діловий імідж, в той час як жодних доказів зазначених фактів відповідачем 1 не наведено.

Відповідач 1 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що спірні загальні збори 19.05.2010 р. були проведені саме на задоволення вимоги позивача.

Також відповідач 1 зазначає, що згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується, а враховуючи, що частка позивача в статутному капіталі відповідача 1 становила 35%, та те, що відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»рішення про виключення учасника з товариства приймається учасниками, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, а учасник, щодо виключення якого приймається рішення, у голосуванні участі не бере, відсутність позивача на спірних загальних зборах жодним чином не вплинула на прийняті на них рішення.

Відповідач 2 та відповідач 3 письмових пояснень по суті спору не надали.

Ухвалою суду від 19.01.2011 р. порушене провадження у справі №17/85.

Розгляд справи відкладався, у судовому засідання оголошувалась перерва.

03.02.2011 р. до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача ОСОБА_6. на належного відповідача ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент», проте зазначене клопотання судом до уваги не приймається, оскільки позивач під час розгляду справи зазначив про відмову від вказаного клопотання.

Заяви позивача від 18.02.2011 р. та від 11.03.2011 р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 3 вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються юридичної особи відповідача 1, та накладення арешту на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: провулок Черовноармійській, 14 в. м. Києві, загальною площею 4447,80 кв. м., задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.05.2010 р. були проведені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Девелопмент Інвестмент»(далі Товариство), оформлені протоколами № 3, № 3 та № 4, з наступним порядком денним:

1. Протокол № 3 (далі - Протокол № 3-1):

- про виключення з учасників Товариства ОСОБА_1.;

- про прийом нових членів до Товариства;

- про внесення змін до Статуту Товариства;

- кадрові питання.

2 Протокол № 3 (далі - Протокол № 3-2):

- про примусове виключення з учасників Товариства ОСОБА_1.

3. Протокол № 4:

- про виключення з учасників Товариства ОСОБА_1. на підставі протоколу № 3 загальних зборів учасників Товариства від 19.05.2010 року;

- про перерозподіл часток в Товаристві;

- про внесення змін в Статут Товариства;

- кадрові питання.

При цьому Товариство до відзиву на позов додало копію Протоколу № 3-2, у той час як в матеріалах реєстраційної справи Товариства наявний також і Протокол № 3-1.

Як слідує зі змісту спірних протоколів, загальні збори проводились за участю учасника Товариства ОСОБА_6. (відповідач 2), яка володіє 65% у статутному фонді Товариства.

Зі змісту Протоколу № 3-1 слідує, що за наслідками проведення загальних зборів вирішено:

- керуючись нормами чинного законодавства та п. 9.1. Статуту Товариства, виключити позивача з учасників Товариства, головному бухгалтеру Товариства ОСОБА_5. провести розрахунок з позивачем відповідно до діючого законодавства;

- прийняти Соскову Л.М. в члени Товариства з часткою 35% статутного фонду Товариства;

- внести зміни в Статут Товариства та затвердити його в новій редакції, вчинення дій по затвердженню Статуту в новій редакції та зміни учасників Товариства в органах державної реєстрації доручено відповідачу 2;

- затверджено штатний розпис Товариства відповідно до внесених змін у Статут, Генеральним директором Товариства призначено Соскову Л. М.

Зі змісту Протоколу № 3-2 слідує, що за наслідками проведення загальних зборів вирішено:

- керуючись нормами чинного законодавства, ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»та п. 9.1 Статуту товариства, виключити позивача з учасників Товариства, головному бухгалтеру Товариства ОСОБА_5. провести розрахунок з позивачем відповідно до діючого законодавства, в строк до 12 місяців з дня виключення.

Зі змісту Протоколу № 4 слідує, що за наслідками проведення загальних зборів вирішено:

- виключити позивача з учасників Товариства, головному бухгалтеру Товариства ОСОБА_5. провести розрахунок з позивачем відповідно до діючого законодавства;

- щоб не зменшувати статутний капітал, частку в розмірі 35% статутного капіталу передати відповідачу 2, кошти в сумі 21875 грн. відповідачу 2 внести на рахунок Товариства згідно чинного законодавства;

- внести зміни в Статут Товариства та затвердити його в новій редакції, вчинення дій по затвердженню Статуту в новій редакції та зміни учасників Товариства в органах державної реєстрації доручено відповідачу 2;

- затверджено штатний розпис Товариства відповідно до внесених змін у Статут, Генеральним директором Товариства призначено Соскову Л. М.

Отже, як слідує зі змісту Протоколів № 3-1 та № 3-2, вони відрізняються тим, що Протоколом № 3-1 вирішено прийняти Соскову Л.М. в члени Товариства з часткою 35% статутного фонду Товариства, в той час як Протоколом № 3-2 частку в розмірі 35% статутного капіталу передано відповідачу 2.

Як слідує з матеріалів реєстраційної справи, Товариством 02.07.2010 року з заявою від 23.06.2010 року для реєстрації змін до Статуту подано Протокол № 3-1, проте відповідно до повідомлення державного реєстратора № 02-1448 від 05.07.2010 року зазначені зміни зареєстровані не були в звязку з тим, що документи були подані не в повному обсязі.

У подальшому, для проведення реєстраційних дій 22.09.2010 року відповідачем 2 подано Протоколи № 3-2 та № 4 та Статут Товариства (нова редакція), який державним реєстратором зареєстровано 22.09.2010 року, номер запису 1068105000202456.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства, які оформлені Протоколами № 3-1, 3-2 та 4, з посиланням на те, що Товариством при проведенні загальних зборів, рішення яких є предметом оскарження в даній справі, порушено вимоги закону та приписи статуту щодо процедури повідомлення позивача як учасника відповідача про їх проведення.

Також, позивач зазначає, що рішення про його виключення зі складу учасників Товариства мотивоване тим, що позивач діє всупереч інтересам Товариства, що завдає останньому шкоди та погіршує його діловий імідж, в той час як жодних доказів зазначених фактів відповідачем 1 не наведено.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою позивач відноситься до товариств.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно зі ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління Товариства визначається Статутом Товариства.

Як слідує зі Статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів засновників Товариства (протокол № 1/2009 від 06.04.2009 р.) та зареєстрованого 07.04.2009 р., номер запису 10681020000024256 (далі - Статут Товариства), учасниками Товариства є позивач з часткою в статутному капіталі 35% та відповідач 2 з часткою в статутному капіталі 65 %.

Отже, станом на дату проведення спірних загальних зборів позивач був учасником Товариства з часткою в статутному капіталі 35%.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно з п. 8.1 Статуту Товариства вищім органом Товариства є загальні збори учасників. У зборах приймають участь учасники Товариства або призначені ним представники.

Пунктами 2, 7 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, в тому числі, й внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу та виключення учасника з товариства.

Зазначене також встановлено п. 9.1. Статуту Товариства та ст. 59 Закону України «Про господарські товариства»(далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Зазначене також встановлено п. 10.1 Статуту Товариства.

Як слідує з матеріалів справи, на спірних загальних зборах був присутній відповідач 2, який володів на дату їх проведення 65% голосів.

За результатами проведення зазначених загальних зборів прийнято рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства з посиланням на п. 9.1 Статуту Товариства та ст. 64 Закону.

Статтею 64 Закону визначено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Пунктом 25.11. Статуту Товариства визначено, що учасник може бути виключений з Товариства у випадках, коли він систематично не виконує, або неналежним чином виконує обвязки як учасника Товариства, перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства.

У пункті 25.12. Статуту Товариства встановлений порядок виключення учасника з Товариства, а саме: перед прийняттям рішення щодо виключення учасника, зборам викладаються обставини і докази, якими підтверджується існування підстав для виключення учасника, а також заслуховується і сам учасник, щодо якого приймається рішення про його виключення (у випадку його присутності і наміру дати пояснення), заслуховуються інші особи. У випадку відсутності на зборах учасника, щодо якого приймається рішення про його виключення, за вимогою будь-якого іншого учасника відповідні збори повинні бути відкладені не більше одного разу на строк від одного до двох місяців, якщо цей учасник надасть дані про місцезнаходження учасника, який виключається, відмінне від того, за яким було надіслано повідомлення про проведення поточних зборів. Виконавчій орган повинен надіслати повідомлення про наступні збори з урахуванням нових даних місцезнаходження учасника.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду корпоративних спорів»при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Зазначене кореспондується з п. 3.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», яким, серед іншого, також визначено, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Зі змісту Протоколів № 3-1, 3-2 та 4 слідує, що підставою для виключення позивача з учасників Товариства було порушення позивачем прав відповідача 2 як співзасновника Товариства, передбачених Статутом, невиконання рішення загальних зборів Товариства, що призводить до збитків та унеможливлює досягнення статутних цілей Товариства.

При цьому для вирішення питання виключення позивача з учасників Товариства, тобто для встановлення фактів порушення позивачем прав відповідача 2 як співзасновника Товариства, передбачених Статутом, невиконання рішення загальних зборів Товариства, слухали ОСОБА_4., який пояснив, що позивач діє всупереч інтересам Товариства фактично визнає в господарському суді безпідставні вимоги ПАТ «Концерн Фреш Ап»про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, що може призвести до збитків та фактичної ліквідації Товариства. Крім того, позивач розголошує конфіденційну інформацію про діяльність Товариства, що завдає шкоди Товариству та погіршує його діловий імідж.

Матеріали справи не містять жодних доказів фактів:

- порушення позивачем прав відповідача 2, як співзасновника Товариства;

- невиконання рішення загальних зборів Товариства, що призводить до збитків та унеможливлює досягнення статутних цілей Товариства;

- розголошення конфіденційної інформації про діяльність Товариства, що завдає шкоди Товариству та погіршує його діловий імідж.

У той же час, як слідує з наявних матеріалах справи доказів, факт визнання позивачем позовних вимог ПАТ «Концерн Фреш Ап»про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, посилання на що містять спірні протоколи, полягав у поданні позивачем як директором Товариства в рамках даної справи зустрічного позову про визнання договору купівлі-продажу майнового комплексу недійсним.

Доказів того, що вказане завдало шкоди Товариству, матеріали справи не містять, в той же час, суд зауважує Товариству, що при вчиненні зазначених дій позивач діяв як керівник Товариства, а не його засновник, а отже, навіть у випадку завдання вказаними діями шкоди Товариству, вказане є підставою для звільнення позивача з посади директора Товариства, а не виключення його з учасників.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 61 Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 11.5. Статуту Товариства встановлено, що учасники повинні бути повідомлені в письмовому вигляді (формі) не пізніше як за 30 днів до запланованої дати загальних зборів учасників про факт, дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів.

Як слідує з матеріалів справи, Товариство листом від 12.04.2010 р. повідомило позивача про проведення спірних загальних зборів 13.05.2010 р. о 10 годині.

Листом від 21.04.2010 р. позивач повідомив Товариство про отримання листа від 12.04.2010 р. тільки 19.04.2010 р., тобто менш, ніж за 30 днів до запланованої дати проведення зборів, та просив збори провести 19.05.2010 р. о 10 годині.

Як слідує з матеріалів справи, збори були проведені 19.05.2010 р., проте жодних доказів того, що Товариство повідомило про це позивача, матеріали справи не містять, що також є додатковою підставою для задоволення вимог позивача.

При цьому, та обставина, що саме позивач просив перенести загальні збори не звільняє відповідача 1 від обовязку повідомити учасника про зміну дати проведення загальних зборів у порядку та строки, встановлені Законом і Статутом.

Статтею 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи здійснюється через її органи, що мають діяти відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що рішення загальних зборів учасників Товариства від 19.05.2010 р., оформлені протоколами № 3, № 3 та № 4 від 19.05.2010 р., суперечать положенням Статут Товариства та вимогам законодавства України, а тому підлягають визнанню недійсними, а позов в цій частині - задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог в частині визнання недійсними Протоколів №№ 3-1, 3-2 та 4, задоволенню підлягають і вимоги позивача про визнання недійсним Статуту (нова редакція) відповідача 1, затвердженого рішенням загальних зборів учасників відповідача 1, оформленого протоколом № 4 від 19.05.2010 р. та зареєстрованого 22.09.2010 року, № запису 1068105000202456.

Щодо вимог позивача про зобовязання відповідача 3 скасувати державну реєстрацію вказаного вище Статуту відповідача 1 та поновити позивача у складі учасників відповідача 1 слід зазначити наступне.

Статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, що:

- у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

- державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства державний реєстратор після винесення відповідного судового рішення, яким скасовано зміни до установчих документів юридичної особи, має обовязок внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру, проте вказаний обовязок виникав у нього саме після набрання таким рішенням законної сили.

У той же час, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто зі змісту ст. 1 ГПК України слідує, що права позивача відповідачем мають бути порушені саме на дату звернення з позовом до суду, в той час як відповідач 3 на зазначену дату жодних прав позивача не порушив, оскільки обовязок внести до Єдиного державного реєстру певні відомості виникає у відповідача 3 саме з набранням рішенням суду законної сили.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він не буде позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом у випадку не вчинення державним реєстратором у встановлений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»строк дій по внесенню запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства.

З огляду на викладені вище обставини, у задоволенні вимог позивача до відповідача 3 про зобовязання останнього скасувати державну реєстрацію вказаного вище Статуту відповідача 1 та поновити позивача у складі учасників відповідача 1, суд відмовляє.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав, з огляду на що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1.

Крім того, слід зазначити наступне.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93 встановлені ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів в таких розмірах:

- із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- із заяв немайнового характеру у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду заявлені позовні вимоги немайнового характеру, державне мито мало бути сплачено в сумі 85 грн.

Позивач при зверненні до суду сплатив 340 грн. державного мита.

За таких обставин, державне мито в сумі 255 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Девелопмент Інвестмент»(03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, код 36377178) від 19.05.2010 року, оформлені протоколами № 3, № 3 та № 4 від 19.05.2010 року.

Визнати недійсним Статут (нова редакція) товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Девелопмент Інвестмент»(03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, код 36377178), затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Девелопмент Інвестмент», оформленим протоколом № 4 від 19.05.2010 року, зареєстровано 22.09.2010 р., № запису 1068105000202456.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Девелопмент Інвестмент»(03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, код 36377178) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 255 (двісті пятдесят пять) грн., перераховане квитанціями № 278, № 279 та № 280 від 13.01.2011 року, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Видати наказ.

Суддя О.Г. Удалова