Рішення № 14696577, 01.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/13001.04.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»

Про: стягнення боргу за договором поставки в сумі 28387 грн. 15 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:Діденко А.О. –дов. № б/н від 11.03.2011; Відповідача:не з’явився

У судовому засіданні 01.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»про стягнення боргу за договором поставки в сумі 28387 грн. 15 коп.

          Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару (частини до маркуючого обладнання), при чому позивач свої зобов’язання з поставки виконав належним чином, в той час як відповідач плату за поставлений товар за договором у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість, стягнення якої разом із пенею, 3 відсотками річних та збитків від інфляції і є предметом даного спору.

          Ухвалою суду від 09.03.2011 порушено провадження у справі № 61/130 та призначено її розгляд на 01.04.2011.

          Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 25.03.2011 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою також надано суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2011.

У судове засідання 01.04.2011 представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.03.2011.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          06.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінанта»(надалі також – позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»(надалі також –відповідач, покупець) укладено договір № 39 (надалі також –договір) згідно з пунктом 1.1. якого продавець зобов’язався передати (поставити), а покупець прийняти та сплатити певну грошову суму за частини, найменування, кількість і асортимент яких зазначено в специфікації поставки (надалі також - товар).

          Відповідно до п. 3.1. договору, загальна сума договору складає 32312 грн. 47 коп., у т.ч. ПДВ 5385 грн. 41 коп.

          Пунктом 5.1. встановлено обов’язок покупця зробити оплату товару згідно пп. 7.1. договору, відповідно до якого покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця передоплату в розмірі 9693 грн. 74 коп., а також суму, що залишилася, відповідно до графіку оплат, а саме, 06.11.2009 –966 Євро (за курсом НБУ, що в перерахунку на національну валюту складає 11309 грн. 36 коп.), 06.12.2009 –966 Євро (за курсом НБУ, що в перерахунку на національну валюту складає 11309 грн. 36 коп.).

          Згідно з п. 8.1. договору встановлено строк поставки товару (додаток № 1 до договору) –протягом 5-ти календарних днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок продавця. Пунктом 8.3. встановлено, що під датою приймання-передачі товару розуміється дата видаткової накладної, підписаної представниками сторін даного договору.

          У відповідності до п. 9.2. договору, у випадку порушення строків оплати по п. 7 даного договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

          Додатком № 1 до договору визначена специфікація поставки, згідно з якою вказано, що частина до маркуючого обладнання V серії (комплект) у кількості 1 шт. має ціну 26927 грн. 06 коп., з ПДВ –32312 грн. 47 коп. Специфікація підписана сторонами, підписи завірені печатками позивача та відповідача.

          Судом встановлено, що 07.10.2009 на підставі рахунку-фактури позивача № СФ-0001048 від 07.10.2009 на суму 9693 грн. 73 коп. згідно виписки з банківського рахунку відповідачем було сплачену позивачу передплату за товар в сумі 9693 грн. 73 коп.

          08.10.2009 на передбачених договором умовах позивачем було передано, а повноважним представником відповідача прийнято частину до маркуючого обладнання V серії (комплект) загальною вартістю 32312 грн. 47 коп. з урахуванням ПДВ на підставі видаткової накладної № РН-0004304 від 08.10.2009.

          Отже, матеріалами справи підтверджується, що 08.10.2009 позивачем було виконано належним чином зобов’язання з поставки товару перед відповідачем.

          Разом з цим, доказів оплати поставленої продукції у відповідності до графіку виплат, передбаченого договором, відповідачем суду не надано.

          Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання відповідача в частині не перерахування у повному обсязі у встановлений договором строк грошових коштів за поставлений на його адресу товар. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 22618 грн. 72 коп.

          Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

          Судом також встановлено, що в зв’язку з несплатою вартості товару в повному обсязі позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату заборгованості. Так, відповідачеві було направлено лист-вимогу від 02.11.2010 № 333, яку було отримано відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відправлення. Проте матеріали справи не містять доказів, що підтверджують дії відповідача, спрямовані на розгляд та задоволення цієї вимоги.

          Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (22618 грн. 73 коп.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

          Стосовно стягнення заявленої суми пені у розмірі 2305 грн. 71 коп., суд зазначає наступне.

Виконання зобов’язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договоромабо актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за видатковою накладною № РН-0004304 від 08.10.2009 за період з 07.11.2009 по 06.05.2010 (сума зобов’язання 11309 грн. 36 коп.) та з 07.12.2009 по 06.06.2010 (сума зобов’язання 11309 грн. 36 коп.) в розмірі 2305 грн. 71 коп.

          Судом підтверджується, що розрахунок пені здійснений у відповідності із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та в межах періоду, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

          Отже сума розрахованої пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідача перед позивачем підлягає задоволенню в розмірі 2305 грн. 71 коп.

          Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати у повному обсязі поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних задовольняє повністю в розмірі 862 грн. 61 коп.

          З наданим розрахунком інфляційних витрат суд також погоджується з позивачем та задовольняє зазначену грошову вимогу в розмірі 2657 грн. 70 коп.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позивачем належним чином доведено порушення його прав зі сторони відповідача.

          Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю як законні та обґрунтовані.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»(03680, м. Київ, вул. Козацька, 122; код ЄДРПОУ 31368043) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17/21, код ЄДРПОУ 32211939) основний борг в сумі - 22618 (двадцять дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 72 коп., пеню в сумі - 2305 (дві тисячі триста п’ять) грн. 71 коп., три відсотки річних в сумі 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 61 коп., інфляційні в сумі - 2657 (дві тисячі шістсот п’ятдесят сім) грн. 70 коп., витрати з оплати державного мита в сумі - 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 06.04.2011