Рішення № 14696584, 05.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/9-20/6605.04.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційна компанія «Аргумент»

про стягнення 6976,03 грн.

Суддя В.В. Палій

Представники сторін:

Від позивача Шевченко Т.О.- директор

Від відповідача Пекар Є.Д.- директор

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український імідж»звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційна компанія «Аргумент»про стягнення (згідно збільшених позовних вимог) 6976,03грн. здійсненої оплати за послуги, що не були надані відповідачем, а також, 102,00грн. - державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, зазначаючи, що зобов’язання по проведенню виставки та забезпечення участі у ній позивача виконані відповідачем у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2010р. у справі №59/9 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010р. у справі №59/9 рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2010р. у справі №59/9 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011р. у справі №59/9 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж»задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010р. у справі №59/9 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2010р. у справі №59/9 скасовано, а справу передано на новий розгляд у іншому складі суддів.

04.03.2011р. матеріали справи №59/9 передано для розгляду судді Палію В.В.

У зв’язку з наведеним, ухвалою від 09.03.2011р. справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., справі присвоєно номер 59/9-20/66, розгляд справи призначено на 22.03.2011р.

У судовому засіданні 22.03.2011р. представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову та письмові поясненні з приводу участі позивача у виставці.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про витребування у хостінг провайдера hvosting.ua відомостей про власника доменного імені ubr.kiev.ua. У клопотанні зазначається, що у випадку, якщо власником вказаного доменного імені буде позивач, зазначене буде доказом того, що позивач надав інформацію до каталогу виставки «Бізнес освіта. Тренінги.2007».

Клопотання судом не задоволено, у зв’язку з тим, що розміщення інформації у каталозі виставки «Бізнес освіта. Тренінги.2007»не входить до обсягу зобов’язань відповідача перед позивачем згідно рахунку-фактури №021 від 27.09.2007р. та відповідно, не входить до предмету доказування у межах даної справи.

З метою ознайомлення із додатково наданими відповідачем доказами, розгляд справи 22.03.2011р. відкладено.

29.03.2011р. судом одержано додаткові письмові пояснення по справі від позивача.

У судовому засіданні 05.04.2011р. представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі виставлених відповідачем рахунків-фактури № 021 від 27.09.2007р. та №054 від 26.10.2007р. позивач здійснив оплату на загальну суму 6845,89грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 120 від 28.09.2007р.. та банківською випискою з рахунку позивача від 23.11.2007р., належним чином завірені копії якого містяться в матеріалах справи. У призначеннях платежів вказано – оплата за участь у виставці зг. рах. №021 від 27.09.2007р. та оплата за участь у виставці зг. рах. №054 від 26.10.2007р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач взятих на себе зобов’язань з надання послуг із забезпечення участі позивача у виставці не виконав.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 6976,03грн. основного боргу, а саме, здійсненої оплати за послуги, що не були надані відповідачем.

          У заперечені на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до взятих на себе зобов’язань відповідач провів виставку «Біснес-освіта. Тренінги-2007»за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 40-Б. При цьому, відповідачем забезпечено фактичну участь позивача у виставці.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з п. п. 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що правовідносини між позивачем та відповідачем мають цивільно-правову природу договору про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, закон пов’язує виникнення у замовника обов’язку з оплати за договором про надання послуг з фактичним наданням послуги згідно з таким договором.

Як вбачається із рахунку-фактури №021, обсяг зобов’язань відповідача перед позивачем полягав у наданні виставкової площі, організації презентації – тренінгу щодо позивача, розповсюдженні рекламних матеріалів позивача.

На підтвердження надання перелічених у рахунку-фактурі №021 послуг під час проведення виставки «Бізнес-освіта. Тренінги-2007» відповідачем надано суду Акти виконаних робіт про надання приміщення для проведення виставки, Акт про надання послуг з обладнання виставки, договір від 27.09.2007р. про надання послуг з проектування, монтажу, художнього оформлення та демонтажу обладнання для облаштування приміщень, каталог виставки, заявку про вкладання запрошень на виставку в газету «Бізнес»№42, Акти виконаних робіт про розміщення реклами, підписані між відповідачем та Видавництвом «Бліц-Інформ», посилання Інтернет ресурсів на результати виставки, Акт виконаних робіт від 08.11.2007р. підписаний між відповідачем та ТОВ «Бренд Тренінг», лист КПУП «Ключевые решения»від 21.03.2011р.

Проте, надані відповідачем докази не підтверджують виконання зобов’язань перед позивачем, які перелічені у рахунку –фактурі №021 від 27.09.2007р. Так, у зазначених документах відсутні докази надання відповідачем позивачу виставкової площі, організації презентації –тренінгу щодо позивача, розповсюдженні рекламних матеріалів позивача. Більше того, у матеріалах справи відсутні докази того, що вказані послуги повинні бути надані саме під час проведення виставки «Бізнес-освіта. Тренінги-2007», а не іншого заходу.

При цьому суд зазначає, що при наданні послуг з боку виконавця вчиняються певні дії або здійснюється певна діяльність, які не мають матеріального результату. Тому за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, а вчинені виконавцем дії. Ця обставина вимагає від виконавця послуг при складенні акта виконання –приймання наданих послуг надавати докази про фактичне виконання певних дій по наданню послуг, оскільки товаром при оплаті послуг є саме такі дії. Підтвердженням отримання цих послуг з боку замовника можуть бути дії, які визначені договором, зокрема, підписання акта приймання-передачі.

Лист КПУП «Ключевые решения»від 21.03.2011р. про участь у виставці «Бізнес-освіта. Тренінги-2007»у рамках спільного проекту з компанією «Український імідж» не підтверджує факту надання визначених у рахунку послуг саме позивачу, оскільки листом підтверджується факт надання послуг на користь КПУП «Ключевые решения». Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що між позивачем та КПУП «Ключевые решения»існували договірні відносини, спрямовані на просування послуг КПУП «Ключевые решения»на території України та докази того, що послуги, які були замовлені та оплачені позивачем на користь відповідача безпосередньо були спрямовані на виконання таких договірних відносин із КПУП «Ключевые решения».

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог; відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ним зобов’язань з надання послуг, визначених у рахунку –фактурі №021.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6976,03рн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційна компанія «Аргумент» (м. Київ, вул. Солом’янська, 1, оф. 706; м. Київ, пров. Ярославський, 3-Б, код ЄДРПОУ 33639224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український імідж»(м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, а/с 10; м. Київ, вул. Саперне поле, 5, код ЄДРПОУ 34048244) 6976,03грн. –основного боргу, 102,00грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій