Рішення № 14696428, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/5023.03.11 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТЛ»

Про                               стягнення 40 007,24 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                                        - Кузь В.В. (дов. б/н від 10.01.2011р.)

Від відповідача                              - не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.03.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд»(далі по тексту –позивач або ТОВ «Євротрейд») звернулося з позовною заявою до господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТЛ»(далі по тексту –відповідач) про стягнення 40 007,24 грн. заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 29.01.10 від 29.01.2010 року, з яких 34018,64 грн. основного боргу за надані послуги, 691,67 грн. пені, інфляційні збитки – 2045,74 грн., 3% річних у розмірі 751,19 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат та витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 2500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/50, розгляд справи призначено на 23.03.2011 року.

В судове засідання 23.03.2011 року представник позивача надав додаткові матеріали по справі на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2011р, представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачеві поштової кореспонденції, зокрема ухвали суду про порушення провадження у справі, яка отримана уповноваженою особою відповідача 09.03.11р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

29.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УНТЛ»було укладено Договір № 29.01.10 про транспортно-експедиторське обслуговування вантажів (надалі-Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач (Перевізник за умовами договору) зобов’язується за дорученням Відповідача (Експедитор за умовами договору) здійснювати від власного імені та за рахунок Експедитора транспортно-експедиційне обслуговування вантажів із пункту відправлення у пункт призначення, зазначених Експедитором у заявках у відповідності з умовами Договору. Вартість послуг Позивача зазначається сторонами в заявках на перевезення.

Відповідач у відповідності до підп. 2.1.1. п. 2.1. ч. 2 Договору направив Позивачу для прийняття та виконання заявку № 001/04 на транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполучені від 08 квітня 2010 р.

Відповідно до заявки № 001/04 від 08 квітня 2010 р. Відповідач доручив Позивачу за маршрутом: Франкфурт на Майне (Німеччина) - Київ (Україна) перевести вантаж - фільтри для води, вагою: 20 т., обсягом: 80-90 м3 , видом упаковки: 33 палети. Вартість фрахту: 2000 євро по курсу НБУ на день вивантаження до 2 банк. днів. Митне оформлення сплачується за квитанцією. Оплата повинна бути здійснена протягом 3 (трьох) діб від дати отримання Відповідачем оригіналів документів.

Вищезазначена заявка № 001/04 від 08.04.2010 р. була прийнята перевізником - Позивачем до виконання, що підтверджується підписом та відтиском печатки підприємства на заявці.

Позивач здійснив перевезення вантажу згідно заявки № 001/04 від 08.04.2010 р., що підтверджується штампом одержувача вантажу - TOB «ВФС Lnd» на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 025136. Вантаж одержано 20.04.2010 р. Митне оформлення складає 150 євро, що підтверджується відповідною квитанцією.

27 квітня 2010 р. Позивач направив на адресу Відповідача документи, що підтверджують здійснення вищезазначеного перевезення, рахунок № 270 від 19 квітня 2010 р., попросив підписати акт прийому-передачі виконаних робіт та попросив розрахуватися за послуги перевезення. Документи отримані Відповідачем 30 квітня 2010р., що підтверджується повідомленням про вручення.

Відповідач частково розрахувався за послуги перевезення в розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 коп. 27.04.2010 р., що підтверджується банківською випискою по рахунку (копія додається).

У відповідності до п. 3.3 ч. З Договору Відповідач зобов'язаний був розрахуватися із Позивачем до 05 травня 2010р.

Відповідач акт прийому-передачі виконаних робіт не підписав, в порушення покладеного на нього обов'язку, кошти в повному обсязі за надані послуги не оплативю Борг по заявці № 001/04 від 08.04.2010р. складає 9060 (дев'ять тисяч шістдесят) гривень 00 коп.

Судом також встановлено, що Відповідач направив Позивачу для прийняття та виконання заявку № 002/04 на транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполучені від 21 квітня 2010 р. Відповідач доручив Позивачу за маршрутом: Франкфурт на Майне (Німеччина) - Київ (Україна) перевести вантаж - фільтри для води, вагою: 20 т., обсягом: 80-90 м3, видом упаковки: 33 палети. Вартість фрахту: 2200 євро по курсу НБУ на день вивантаження до 2 банк, днів. Митне оформлення сплачується за квитанцією. Оплата повинна бути здійснена протягом 3 (трьох) діб від дати отримання Відповідачем оригіналів документів.

Вищезазначена заявка № 002/04 від 21.04.2010 р. була прийнята перевізником - Позивачем до виконання, підтверджується підписом та відтиском печатки підприємства на заявці.

Позивач здійснив перевезення вантажу згідно заявки № 002/04 від 21.04.2010 р., що підтверджується штампом одержувача вантажу - TOB «ВФС Lnd» на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 025082 (копія додається). Вантаж одержано 07.05.2010 у.

Митне оформлення складає 65 євро, що підтверджується відповідною квитанцією (копія додається). Також, з в'язку з простоєм зі сторони Відповідача у відповідності до п.2.1.8. ч.2 Договору, Відповідачу нараховані 100 євро по курсу НБУ в гривнях за кожний день простою.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач намагався вирішити даний спір в досудовому порядку звертаючись до Відповідача з метою сплати ним боргу за Договором: листом № 315 від 28.07.2010 р. та листом № 342 від 03.08.2010 р. На даний час Відповідач боргу не оплатив, на пропозицію про добровільну сплату боргу відповіді не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Доказів оплати послуг відповідачем не надано.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 34018,64 грн. основного боргу за Договором № 29.01.10 про транспортно-експедиторське обслуговування вантажів.

Таким чином, станом на час розгляду справи (23.03.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 34018,64 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить с тягнути з Відповідача штрафні санкції у вигляді пені у відповідності з п.4.3 ч. 4 Договору у розмірі 691,67 грн.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за порушення строків оплати наданих послуг Замовник сплачує штрафні санкції в розмірі 0,5% суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання (дане порушення з боку відповідача встановлено судом), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і сплата неустойки.

Як встановлено ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин 4, 6 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). При цьому статтею 3 вказаного закону, встановлено обмеження щодо розміру, зокрема вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд зазначає, що за загальним правилом, якщо законом визначено розмір штрафних санкцій, змінити його за погодженням сторін (угодою сторін) не можна, і такі зміни будуть вважатися нікчемними. Так, за невиконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ця пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що передбачений у п. п.4.3 ч. 4 Договору розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до норм українського законодавства.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ:

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9060.0006.05.2010- 07.06.20103310.2500 %0.056 %*167.92

9060.0008.06.2010- 07.07.2010309.5000 %0.052 %*141.48

9060.0008.07.2010- 09.08.2010338.5000 %0.047 %*139.25

9060.0010.08.2010- 04.11.2010877.7500 %0.042 %*334.72

Загальна сума пені за заявкою № 001/04 від 08.04.2010р. складає 783.38 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

24958.6431.05.2010- 07.06.2010810.2500 %0.056 %*112.14

24958.6408.06.2010- 07.07.2010309.5000 %0.052 %*389.77

24958.6408.07.2010- 09.08.2010338.5000 %0.047 %*383.61

24958.6410.08.2010- 29.11.20101127.7500 %0.042 %*1187.07

Загальна сума пені за заявкою № 002/04 від 21.04.2010 складає 2072.59 грн.

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 2855.97 грн.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення виконання зобов’язання, суд дійшов висновку, що розрахунок, здійснений Позивачем є помилковим.

Відповідно до ст. 63 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору тільки за наявності про це клопотання заінтересованої сторони.

На час розгляду справи, клопотання про зміну позовних вимог від позивача не надходило. Приймаючи до уваги вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені з Відповідача в розмірі 691,67 грн.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення інфляційних збитків та 3% річних, які також підлягають задоволенню, виходячи з норм ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем інфляційних збитків у розмірі 2045,74 грн. та 3% річних у розмірі 751,19 грн., суд приходить до висновку, що він здійснений вірно, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача додаткові витрати, у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 2 500 (дві тисячі п п’ятсот) грн. 00 коп. Як доказ понесених витрат суду надано копію договору про надання комерційних(юридичних) послуг між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Новатекс».

Проте, нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.

Стаття 28 ГПК, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, суд враховує, що за приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Позивач не надав докази отримання послуг адвоката, у зв’язку з цим, суд не задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача витрат на юридичні послуги в розмірі 2 500 (дві тисячі п’ятсот) грн. 00 коп.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 44, 49, 48, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТЛ» (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд.27-А, оф. 123, код ЄДРПОУ 35725021, р/р 26008194518 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 26-А; р/р 26004010691201 у ВАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 14325912) основний борг у розмірі 34018,64 грн. (тридцять чотири тисячі вісімнадцять гривень 64 коп.), пеню у розмірі 691 (шістсот дев’яносто одна) грн. 67 коп., інфляційні збитки у розмірі 2045 (дві тисячі сорок п’ять) гривень 74 коп., три проценти річних в розмірі 751 (сімсот п’ятдесят одну) гривню 19 коп., 375 (триста сімдесят п’ять) гривень 07 коп. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 26-А; р/р 26004010691201 у ВАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 14325912) надлишково слачене державне мито у розмірі 25,99 (двадцять п’ять) грн.. 99 коп. платіжним дорученням № 3923 від 14.02.2011р.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 28.03.2011 р.