Рішення № 14696368, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/2828.03.11

За позовомБілоцерківського районного заготівельно-виробничого підприємства "Хутровик"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Окма Строй"

Простягнення 76 580,54 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаКацалап А.А.- представник за довіреністю від 14.02.2011 р.

Від відповідача не з’явився 28.03.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Білоцерківське заготівельно-виробниче підприємство “Хутровик” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Окма Строй” 66413,50 грн. заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором поставки від 08.06.2010 р. № 08/06/10, 5 237,83 грн. пені, 3 785,57 грн. інфляційної складової боргу та 1143,64 грн. 3% річних з простроченої суми.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/28 від 03.02.2011 р., яку призначено до розгляду на 28.02.2011 р.

25.02.2011 р. від відповідача надійшла телеграма з вимогою перенесення судового засідання у зв’язку з відрядженням керівника.

28.02.2011 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 28.03.2011 р., з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010 р. Білоцерківське заготівельно-виробниче підприємство “Хутровик” в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Окма Строй” в якості покупця уклали договір поставки № 08/6/10 (надалі —договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність і оплатити товар в кількості відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється автотранспортом покупця після складання замовлення покупцем і узгодження його.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна на товар, який поставляється по цьому договору, вказується в накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору загальна вартість договору є сума вартості усього товару, що зафіксована у накладних.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар вартістю 66413,50 грн., що підтверджується видатковою накладною від 08.06.2010 р. № ХТ-0000059.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата за товар покупцем здійснюється протягом 22-х календарних днів після поставки товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Проте, відповідач у передбачені строки розрахунок за отриманий товар не здійснив, чим порушив умови договору і його борг перед позивачем складає 66413,50 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 66413,50 грн. за договором поставки від 08.06.2010 р. № 08/06/10 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу позивач, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, також просить стягнути з відповідача 5 237,83 грн. пені, 3 785,57 грн. інфляційної складової боргу та 1143,64 грн. 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку прострочення платежу покупець платить продавцю пеню в розмірі 0,5 % від вчасно не перерахованої суми коштів за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду розмір пені складає 5273,96 грн., розмір інфляційної складової боргу складає 3719,16 грн., розмір 3 % річних складає 1 151,77 грн.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд не може виходити за межі позовних вимог за відсутності на те клопотання заінтересованої сторони, судом задовольняється 5237,83 грн. пені та 1 143,64 грн. 3 % річних за розрахунком позивача, та 3719,16 грн. інфляційної складової боргу за розрахунком суду.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Окма Строй” (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 34-А, кв. 142, ідентифікаційний код 36619876) на користь Білоцерківського районного заготівельно-виробничого підприємства “Хутровик” Київського обласного товариства кролівників і звірників-любителів (09161, Київська обл., Білоцерківський район, м. Узин, вул. Б. Хмельницького, 2-Б, ідентифікаційний код 00443594) 66413 (шістдесят шість тисяч чотириста тринадцять) грн. 50 коп. боргу, 5237 (п’ять тисяч двісті тридцять сім) грн. 83 коп. пені, 1143 (одну тисячу сто сорок три) грн. 64 коп. 3 % річних, 3719 (три тисячі сімсот дев’ятнадцять) грн. 16 коп. інфляційної складової боргу, 765 (сімсот шістдесят п’ять) грн. 13 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 04.04.11