Рішення № 14696321, 17.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/33817.03.11

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-лізинг»

про стягнення заборгованості за договором кредиту

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Присяжнюк Т.М. - представник

від відповідача: не зявились

17.03.2011р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Євробанк»(далі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-лізинг»(далі відповідач) заборгованості за договором кредиту у розмірі 823043,53 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Євробанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-Лізинг»був укладений договір кредиту № ЮЛ-07/2008-К. За договором позивач надав відповідачу грошові кошти у тимчасове користування в розмірі 1279760,00 грн., строком до 22.02.2013р., зі сплатою 25% річних та комісій, графіком погашення суми основної заборгованості згідно додатку № 1 до договору кредиту.

Правонаступником по всіх правах та зобовязаннях товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «ЄВРОБАНК»виступає публічне акціонерне товариство “ЄВРОБАНК”.

На виконання зобовязань за договором кредиту, 25.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «ЄВРОБАНК»та товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-Лізинг»був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрований в реєстрі за № 353.

Відповідно до п. 2.1. договору застави, з метою забезпечення зобовязань по кредитному договору заставодавець передає у заставу заставодержателю, наступне майно:

- марка КРАЗ, модель 65053 КС 55712, рік випуску 2008, шасі (кузов, рама) номер НОМЕР_1 128, НОМЕР_2, реєстраційний (державний) номер НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року та належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_5, виданого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року,

- марка КРАЗ, модель 65053 КС 55712, рік випуску 2007, шасі (кузов, рама) номер НОМЕР_2 127, НОМЕР_2, реєстраційний (державний) номер НОМЕР_4, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року та належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_6, виданого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року, надалі вказане майно разом предмет застави.

Відповідно до п. 6.1. договору застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов цього та кредитного договору.

Відповідач порушив умови договору кредиту та станом на 30.07.2010 року прострочена заборгованість по основному боргу становить 577944,59 грн., прострочена заборгованість по процентах становить 131276,92 грн., пеня по договору кредиту від 25.02.2008р. становить 113822,02 грн.

У звязку з порушенням відповідачем умов договору кредиту 20.01.2010 року позивач направив відповідачеві претензію вих. № 01-25.1/79 з вимогою виконати зобовязання за кредитним договором, яку відповідач отримав 25.01.2010 року. Претензія залишилась без відповіді та без задоволення.

Ухвалою від 14.09.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.0.2010р.

Ухвалою від 27.09.2010р. розгляд справи відкладено на 18.10.2010р.

В судовому засіданні 18.10.2010р. оголошено перерву до 21.20.2010р. та до 08.11.2010р. відповідно, про що сторони повідомлені належним чином, під розписку.

Ухвалою від 08.11.2010р. провадження у справі було зупинено до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 10/418 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-Лізинг»до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк»про визнання додаткової угоди № 1 від 30.05.2008 року до договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року, договору про внесення змін № 1 від 17.11.2008 року до договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року, договору про внесення змін № 2 від 24.12.2008 року до договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року недійсними та набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду.

Київський апеляційний господарський суд Постановою від 14.12.2010р. ухвалу від 08.11.2010р. скасував. Постановою від 16.02.2011р. Вищий господарський суд України, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010р. у справі 10/338 залишено без змін.

Ухвалою від 28.02.2011р. розгляд справи призначено на 17.03.2011р. Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

Від відповідача 16.03.2011р. надійшла телеграма в якій останній просить суд відкласти розгляд справи у звязку з відрядженням представника. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що надійшло до відділу діловодства суду, судом визнано необґрунтованим, оскільки сторонами у справі являються підприємства, а не представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Окрім того суд обмежений двомісячним строком для вирішення спору, що встановлено ст.69 ГПК України.

03.11.2010р. позивач подав до суду уточнення позовних вимог, де позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення пені, та просить суд стягнути з відповідача 853516,30 грн. Із поданої заяви не вбачається можливим визначити періоди нарахування позивачем пені та розмір суми заборгованості на яку останній нараховував штрафні санкції. Також позивачем не надано суду належних обґрунтувань щодо збільшення позовних вимог, а тому вказана заява судом не може бути прийнята до розгляду.

Відповідач вимог ухвал суду від 14.09.2010р., 27.09.2010р. не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2008р. між ТОВ комерційний банк «Євробанк»(кредитор) та ТОВ «Полісся-Лізинг»(позичальник) був укладений договір кредиту № ЮЛ-07/2008-К.

Правонаступником по всіх правах та зобовязаннях товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “ЄВРОБАНК” виступає публічне акціонерне товариство “ЄВРОБАНК”.

Відповідно до п. 1.1. договору кредиту, що був змінений договором про внесення змін № 2 від 24.12.2008 року до договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року, кредитор зобовязується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом “кредит” в сумі 1279760,00 грн. строком до 22 лютого 2013 року, зі сплатою 25% процентів річних та комісій згідно з п.2.7. та п.2.8. договору, графіком погашення суми основної заборгованості згідно додатку 1 до цього договору, на умовах, визначених цим договором.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30.05.2008 року сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року. Згідно п.1 якої, у відповідності до умов п.2.11. договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року починаючи з 30.05.2008 р. встановити плату за кредит в розмірі 19,5 процентів річних.

Відповідно до договору про внесення змін № 3 від 30.03.2009 року до договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року, сторони дійшли згоди внести зміни до “графіка погашення заборгованості по кредиту” до договору кредиту № ЮЛ-07/2008-К від 25.02.2008 року (надалі “кредитний договір”) та встановити строк сплати платежу за березень 2009 року у сумі 22662,00 грн. в квітні 2009 року.

Відповідно до п. 1.2. договору кредиту кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання спеціальної техніки (автокранів КС 55712 в кількості 2 од.) для подальшої передачі в фінансовий лізинг.

Відповідно до п. 2.1. договору кредиту, видача кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору, проводиться після підписання договору шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 265060143101, відкритому в ТОВ КБ “ЄВРОБАНК”, м. Київ, МФО 380355 з позичкового рахунку № 206320143101.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредитні кошти, що підтверджується випискою із особового рахунку.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п.2.4. договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в один з трьох останніх робочих днів поточного місяця за поточний календарний місяць, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно п. 2.5. договору кредиту сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно останнього робочого дня поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок № 206870143101 в ТОВ КБ “ЄВРОБАНК”, МФО 380355.

Відповідно до п. 3.3.5. договору кредиту позичальник зобовязаний сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1. цього договору та комісії в розмірах і в порядку, визначеному п.п. 2.5., 2.7., 2.8., 2.9., 2.10. цього договору.

Відповідно до п.3.3.7. договору кредиту позичальник зобовязаний повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п. 1.1. цього договору.

Відповідач порушив умови договору та станом на 30.07.2010 року строкова заборгованість за кредитом становить 464634,59 гривень, прострочена заборгованість за кредитом становить 113310,00 гривень, заборгованість по процентам становить 131276,92 гривень (з них: прострочені проценти 16395,50 грн., прострочені проценти більше 31 дня 102439,56 грн., нараховані проценти за липень 2010 р. за період з 01.07.2010 року по 30.07.2010 року включно 12441,86 грн.), що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно частини 2 стаття 1050 Цивільного кодексі України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частити позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до стаття 1048 цього Кодексу.

На виконання зобовязань за договором кредиту, 25.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк “ЄВРОБАНК” та товариством з обмеженою відповідальністю “Полісся-Лізинг” був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрований в реєстрі за № 353.

Згідно статті 1 Закону України “Про заставу” застава це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 11 Закону України “Про заставу” передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше вставлено законом (право застави).

Відповідно до п. 2.1. договору застави, з метою забезпечення зобовязань по кредитному договору заставодавець передає у заставу заставодержателю, наступне майно:

- марка КРАЗ, модель 65053 КС 55712, рік випуску 2008, шасі (кузов, рама) номер НОМЕР_1 128, НОМЕР_2, реєстраційний (державний) номер НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року та належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_5, виданого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року,

- марка КРАЗ, модель 65053 КС 55712, рік випуску 2007, шасі (кузов, рама) номер НОМЕР_2 127, НОМЕР_2, реєстраційний (державний) номер НОМЕР_4, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року та належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_6, виданого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 25 лютого 2008 року, надалі вказане майно разом предмет застави.

У звязку з порушенням відповідачем умов договору кредиту 19.05.2009 року позивач направив відповідачеві претензію вих. № 01-13.1/4282 з вимогою виконати зобовязання за кредитним договором, яку відповідач отримав 20.05.2009 року. Претензія залишилась без відповіді та без задоволення.

У звязку з порушенням умов договору кредиту позивач 20.01.2010р. звернувся до відповідача з претензією №01-25.1/79 про сплату заборгованості у розмірі 1449295,49 грн. протягом десяти днів.

Згідно статті 19 ЗУ “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 статті 20 ЗУ “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

02.06.2010р. між відповідачем та ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»був укладений біржовий договір (угоду) за реєстраційним №89/958, згідно умов якого відповідач продав, а ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»купив транспортний засіб марки КРАЗ, Модель 65053 КС 55712, кузов № 127, номерний знак НОМЕР_7, рік випуску 2007, шассі№ НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_7, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.02.2008р., що належав відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_6, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.02.2008р., який перебував в заставі позивача відповідно до договору застави від 25.02.2008р.

Вказаний транспортний засіб був проданий за 420000,00 грн., про що свідчить біржовий договір від 02.06.2010р. Вказана сума перерахована позивачем в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 25.02.2008р.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 30.07.2010 року факт наявності строкової заборгованості за кредитом у сумі 577944,59 гривень та заборгованості по процентам у сумі 131276,92 гривень, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нарахував пеню за несвоєчасно сплачену суму кредиту (52273,59 грн.) та за несвоєчасно сплачену суму процентів (61548,43 грн.) за період з 01.12.2008р. по 29.07.2010р. у розмірі 113822,02 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 4.2. договору кредиту передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів визначених цим договором комісій, визначених п.2.7. та п.2.8., а також позичальником строків повернення кредиту, визначеному п.1.1., 2.11.3., 3.2.4., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 процент, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобовязань за цим договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за неналежне виконання умов договору кредиту у сумі 113822,02 гривень визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся-Лізинг” (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, фактична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52-в, 04050 , м. Київ, вул. Глибочицька, 17, оф. 213, код 35210367, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства “ЄВРОБАНК” (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 35, код 33305163, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 577944,59 грн. (пятсот сімдесят сім тисяч девятсот сорок чотири гривні 59 копійок) заборгованість по кредиту, 131276,92 грн. (сто тридцять одна тисяча двісті сімдесят шість гривень 92 копійки) заборгованість по процентах, 113822,02 грн. (сто тринадцять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 02 копійки) пені, 8230,44 грн. (вісім тисяч двісті тридцять гривень 44 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 04.04.2011р.