Рішення № 14696310, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/6316.03.11 За позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Клов»

До                    товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»

Про                    стягнення 20990485,23 грн.

           Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Макаренко О.І. (за дов. б/н від 30.11.2010 р.)

Від відповідача           не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Клов»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»21544703,81 грн. заборгованості за договорами уступки права вимоги від 01.06.2010 р. та від 30.08.2010 р., договором № 07/-05-10 В-Кл від 07.05.2010 р. безпроцентної поворотної фінансової допомоги, договором поставки № 12/04-1 від 12.04.2010 р., а також за поставлений згідно з накладними товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2011 р. порушено провадження у справі № 17/63 та призначено її до розгляду на 24.01.2011 р..

Ухвалами суду від 24.01.2011 р. та 09.02.2011 р. розгляд справи було відкладено у зв’язку з неявкою представників відповідача та необхідністю витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2011р. розгляд справи відкладався на 23.02.2011р., у зв’язку неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Позивач звернувся до суду із заявою про зменшення суми позовних вимог на 508010,04 грн. та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 21036692,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. розгляд справи відкладався на 16.03.2011 р., у зв’язку з неявкою відповідача по справі.

Позивач у судовому засіданні звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 20990485,23 грн.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Враховуючи те, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення 21544703,81 грн. заборгованості за договорами уступки права вимоги від 01.06.2010р. та від 30.08.2010 р., договором № 07/-05-10 В-Кл від 07.05.2010 р. безпроцентної поворотної фінансової допомоги, договором поставки № 12/04-1 від 12.04.2010 р., а також за поставлений згідно з накладними товар, суд вважає за необхідне дослідити та встановити розмір заборгованості по кожній підставі окремо.

За твердженням позивача, між ним, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було досягнуто усної домовленості про купівлю-продаж товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України). Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 704435,62 грн., що підтверджується видатковими накладними від 24.11.2009 р. № РН-0000592, № РН-0000590, № РН-0000591, № РН-0000589, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач виставив відповідачеві рахунки від 24.11.2009 р. № СФ-0000579, № СФ-0000578, № СФ-0000577, № СФ-0000576 для оплати поставленого товару, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач здійснив оплату поставки товару в сумі 158000,00 грн., на підтвердження чого надав банківську виписку, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи, після чого залишилась заборгованість в сумі 546435,62 грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 546435,62 грн. за поставлений товар за видатковими накладними від 24.11.2009 р. № РН-0000592, № РН-0000590, № РН-0000591, № РН-0000589 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Крім того, як встановлено судом, 12.04.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Плюс»(покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Клов»(постачальником) укладено договір поставки № 12/04-1 (далі – Договір поставки).

Відповідно до умов вказаного Договору поставки (пункт 1.1.) позивач зобов’язався систематично постачати та передавати у власність покупця товар згідно з асортиментом, зазначеним у додатку 1 до Договору, а відповідач зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно оплачувати його вартість.

Пунктом 2.1. Договору поставки визначено, що асортимент, кількість та ціна товару визначається в накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Вартість товару, що зазначена в накладних, є підставою для проведення розрахунків між сторонами.

Пунктом 3.1. Договору поставки визначено, що загальна вартість окремої партії товару та ціна кожного виду товару зазначаються в накладній на товар.

Оплата за товар здійснюється частинами, які узгоджуються сторонами додатково, в тому числі й засобами електронної пошти, протягом дії даного Договору (пункт 3.2. Договору).

Судом встановлено, що до вказаного Договору сторони уклали додаток № 1 «Асортимент товару».

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 289 981,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000278 від 20.04.2010 р., № РН-0000296 від 22.04.2010 р., № РН-0000301 від 26.04.2010 р., № РН-0000307 від 28.04.2010 р., № РН-0000318 від 30.04.2010 р., № РН-0000363 від 07.05.2010 р., № РН-0000374 від 14.05.2010 р., № РН-0000384 від 19.05.2010 р., № РН-0000422 від 25.05.2010 р., № РН-0000474 від 28.05.2010 р., № РН-0000477 від 02.06.2010 р., № РН-0000487 від 07.06.2010 р., № РН-0000493 від 09.06.2010 р., № РН-0000518 від 15.06.2010 р., підписаними повноважними представниками позивача та відповідача по справі, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 4375,72 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 1285606,16 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого договірного зобов’язання по оплаті товару, суду не надав.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1285606,16 грн. за поставлений товар за Договором поставки № 12/04-1 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

01.06.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ів Трейд»(первісним кредитором), товариством з обмеженою відповідальністю «Клов» (новим кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»(боржником) укладено договір про уступку права вимоги (далі –Угода-1).

Відповідно до пункту 1.1. Угоди-1 первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові та стає кредитором за договором поставки № 01/01-05 В-ІТ від 01.01.2005 р., укладеним між первісним кредитором та боржником.

Згідно з пунктом 1.2. Угоди-1 позивач одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в пункті 2.1. цієї Угоди.

До нового кредитора не переходить право на стягнення санкцій, у тому числі збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконання зобов’язань боржником (пункт 1.3. Угоди-1).

          Згідно з пунктом 2.1. Угоди-1 уступка права вимоги, передбачена цією угодою, за зобов’язанням боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначена сторонами в сумі 5154006,74 грн.

          Судом встановлено, що 01.01.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»(покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ів Трейд» (продавцем) укладено договір поставки № 01/01-05 В-ІТ, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався систематично постачати і передавати у власність Покупця товар, а покупець зобов'язувався приймати цей Товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах, викладених у даному Договорі.

Згідно з умовами вказаного Договору (п. 3.2.) оплата за товар здійснюється протягом тридцять календарних днів з дати отримання товару.

          Матеріалами справи підтверджується факт поставки товариством з обмеженою відповідальністю «Ів Трейд»товару відповідачеві згідно з видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні (ст. 517 ЦК України).

Враховуючи те, що за умовами Угоди-1 позивач одержав право замість первісного кредитора вимагати від відповідача сплати боргу в розмірі 5154006,74 грн., який виник за договором поставки № 01/01-05 В-ІТ від 01.01.2005 р., укладеним між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ів Трейд»(покупцем), позовні вимоги про стягнення з відповідача 5154006,74 грн. заборгованості за Угодою-1 підлягають задоволенню.

          30.08.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІМ»(первісним кредитором), товариством з обмеженою відповідальністю «Клов»(новим кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»(боржником) укладено договір про уступку права вимоги (далі –Угода-2).

Відповідно до пункту 1.1. Угоди-2 первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові та стає кредитором за договором поставки № 01/08/02 від 28.08.2002 р., укладеним між первісним кредитором та боржником.

Згідно з пунктом 1.2. Угоди-2 позивач одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в пункту 2.1. цієї Угоди.

До нового кредитора не переходить право на стягнення санкцій, у тому числі збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконання зобов’язань боржником (пункт 1.3. Угоди-2).

          Згідно з пунктом 2.1. Угоди-1 уступка права вимоги, передбачена цією угодою, за зобов’язанням боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначена сторонами в сумі 11957946,00 грн.

Судом встановлено, що 28.08.2002 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»(покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІМ» (продавцем) укладено договір купівлі-продажу № 01/08/02, відповідно до умов якого продавець зобов’язався відвантажити товар за видатковими накладними, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар строки, зазначені в Договорі.

Згідно з умовами вказаного Договору (пункт 3.2.) оплата за товар здійснюється протягом тридцять календарних днів з дати отримання товару за видатковими накладними.

          Матеріалами справи підтверджується факт поставки товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІМ»товару відповідачеві згідно з видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні (ст. 517 ЦК України).

Враховуючи те, що за умовами Угоди-2 позивач одержав право замість первісного кредитора вимагати від відповідача сплати боргу в розмірі 11 957946,00 грн., який виник за договором поставки № 01/08/02 від 28.08.2002 р., укладеним між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІМ»(покупцем), позовні вимоги про стягнення з відповідача 11957946,00 грн. заборгованості за Угодою-2 підлягають задоволенню.

07.05.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Плюс» (позичальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Клов»(позикодавцем) укладено договір безпроцентної поворотної фінансового допомоги № 07/-05-10 В-Кл (далі –Договір-2).

Відповідно до умов вказаного Договору-2 (пункт 1.1.) позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі, зазначеному у Договорі-2 на строк, визначений у останньому, яка не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими грошовими коштами.

Відповідач зобов'язався використовувати фінансову допомогу за цільовим призначенням, а саме: для ведення господарської діяльності, сплати податків та виплати заробітної плати та повернути її позивачу, у строк до 11.05.2011 р. (пункти 1.2., 4.1. Договору-2).

Згідно з пунктом 2.1. Договору-2 сума фінансової допомоги, яку позивач надав відповідачеві згідно з умовами даного Договору-2, становить 4900000,00 грн.

До вказаного Договору-2 сторони уклали додаткову угоду № 1 від 31.05.2010 р., за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору-2, виклавши пункт 4.1. Розділу 4 «Строк повернення поворотної фінансової допомоги»Договору-2 у новій редакції а саме: позичальник зобов’язався повернути грошові кошти, надані йому позикодавцем у розмірі, зазначеному у пункті 2.1. даного Договору-2 у строк до 01.12.2010 р..

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ст. 1049 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач перерахував відповідачеві кошти в сумі 4900003,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач частково повернув кошти в сумі 2758709,29 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.09.2010 р., від 08.09.2010 р., від 27.10.2010 р., від 02.11.2010 р., від 10.11.2010 р., 30.11.2010 р., які містяться в матеріалах справи, після чого залишилась заборгованість в сумі 2141290,71 грн.

Крім того, за твердженням позивача, відповідач здійснив повернення коштів за Договором-2 в сумі 63400,00 грн., 29500,00 грн., 1900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, після чого залишилась заборгованість в сумі 2046490,71 грн.

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань за Договором-2 не виконав, позику в повному обсязі до цього часу не повернув.

Відповідач будь-яких доказів в спростування таких тверджень позивача суду не надав.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неповернутої позики в розмірі 2046490,71 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 р. по 30.11.2010 р., підписаний повноважними представниками позивача та відповідача з прикладенням круглих печаток останніх, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договорами уступки права вимоги від 01.06.2010 р. та від 30.08.2010 р., договором поставки № 12/04-1 від 12.04.2010 р., а також за поставлений згідно з накладними товар становить 18943994,52 грн.

Крім того, між сторонами також складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 р. по 30.11.2010 р., підписаний повноважними представниками позивача та відповідача з прикладенням круглих печаток останніх, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 07/-05-10 В-Кл від 07.05.2010 р. безпроцентної поворотної фінансової допомоги становить 2141 290,71 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20990485,23 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Плюс»(03126, м. Київ, проспект Перемоги, 94/1; 03045, м. Київ, Столичне шосе, 100, код 32050576, рахунок 26008001308051 в АТ «ОТП «Банк», МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Клов»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кім. 505, код 31111564, рахунок 26004001306563 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) 20990485,23 грн. основного боргу, 25500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя           О.Г. Удалова

Рішення підписано 04.04.2011 р.