Рішення № 14696300, 01.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/8201.04.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних матеріалів «Союз»

Про: стягнення заборгованості та збитків у розмірі 729 267 грн. 32 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:не з’явився Відповідача:Марговська А.Д. –дов. № 29/03-1 від 29.03.2011 У судовому засіданні 01.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна»(надалі також –позивач, продавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних матеріалів «Союз»(надалі також –відповідач, покупець) про стягнення заборгованості та збитків у розмірі 729 267 грн. 32 коп.          

          Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу товару (поліетилен високого тиску), при чому позивач свої зобов’язання з поставки виконав належним чином, в той час як відповідач систематично не сплачував плату за поставлену продукцію за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, стягнення якої і є предметом даного спору.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2011 порушено провадження у справі № 61/82, розгляд справи призначено на 04.03.2011.

          У судове засідання 04.03.2011 з’явився представник позивача, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 04.02.2011. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав, в зв’язку з чим на підставі ст.ст. 77, 86 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.03.2011.

          Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 18.03.2011 позивачем подано заяву вих. № 38 від 17.03.2011 про забезпечення позову, якою останній в зв’язку з тим, що відповідач ухиляється від сплати боргу та не відповідає на спроби позивача вирішити питання у порядку досудового врегулювання спору, просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 729267 грн. 32 коп.

          У судове засідання 22.03.2011 представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Судом було розглянуто заяву позивача про забезпечення позову, у задоволенні якої відмовлено з наступних підстав.

          Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Враховуючи це, суд вважає, що позивачем не надано суду достатніх доказів в обгрунтування своїх припущень відносно зникнення коштів з рахунку відповідача, а отже відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України у суду відсутні підстави у задоволенні заяви про забезпечення позову. В зв’язку з неявкою відповідача, судом відкладено розгляд справи на 29.03.2011

          У судове засідання 29.03.2011 представник відповідача не з’явився, але через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки в дане судове засідання.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2011 розгляд справи було відкладено на 01.04.2011.

          В судове засідання 01.04.2011 представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.          

          Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          05.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних матеріалів «Союз»укладено договір № 307.10.03.05 (надалі також –договір) згідно з пунктом 1.1. якого продавець передає, а покупець приймає у власність товар в кількості та асортименті згідно зі специфікаціями або документами, вказаними у п. 5.6. цього договору, які є його невід’ємними частинами.

          Згідно з п. 3.1. договору ціна за одиницю товару, строки та умови здійснення оплати кожної замовленої покупцем партії товару, вказується у специфікаціях або документах, вказаних у п. 5.6. цього договору. А саме, у випадку, якщо для конкретної поставки строк оплати не встановлений у відповідній специфікації, то остаточний розрахунок за поставлену партію товару повинен відбутися у будь-якому випадку не пізніше, ніж через 15 (п’ятнадцять) календарних днів з моменту поставки. Датою поставки є дата підписання відповідної видаткової накладної.

          Відповідно до п. 4.1. договору покупець зобов’язується, зокрема, оплатити товар в порядку, передбаченому даним договором.

          Пунктом 5.6. договору передбачається, що при поставці товару продавець передає покупцеві наступні документи: рахунок, видаткова накладна та податкова накладна.

          Згідно з пунктом 7.5.-7.6. договору встановлена відповідальність покупця за невиконання грошових зобов’язань, а саме, (7.5.) «покупець, який прострочив обов’язок по оплаті, зобов’язаний на вимогу продавця сплатити суму боргу, а також 7% річних від простроченої суми за користування коштами»та (7.6.) «За прострочення платежу покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється незалежно від строку на який є прострочене виконання зобов’язання, і припиняється лише в момент повного виконання покупцем свого зобов’язання».

          Судом встановлено, що на передбачених договором умовах позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар: 07.04.2010 загальною вартістю 82200 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0000652 від 07.04.2010;           08.04.2010 загальною вартістю 82200 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0000659 від 08.04.2010; 14.04.2010 загальною вартістю 82200 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0000702 від 14.04.2010;           07.05.2010 загальною вартістю 145800 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0000872 від 07.05.2010; 11.05.2010 загальною вартістю 48 600 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0000890 від 11.05.2010; 21.05.2010 загальною вартістю 32 400 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0000964 від 21.05.2010; 11.08.2010 загальною вартістю 31 200 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0001555 від 11.08.2010; 11.08.2010 загальною вартістю 13 800 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0001556 від 11.08.2010; 02.09.2010 загальною вартістю 75 480 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0001669 від 02.09.2010; 14.09.2010 загальною вартістю 15 900 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0001752 від 14.09.2010; 15.09.2010 загальною вартістю 22 200 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0001762 від 15.09.2010; 20.10.2010 загальною вартістю 14 160 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0001993 від 20.10.2010; 22.10.2010 загальною вартістю 22 656 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0002011 від 22.10.2010; 26.10.2010 загальною вартістю 14 160 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0002027 від 26.10.2010; 29.10.2010 загальною вартістю 14 160 грн. 00 коп. на підставі видаткової накладної № РН-0002055 від 29.10.2010.

          Загальна вартість переданого позивачем та прийнятого відповідачем товару за вищевказаними податковими накладними становить 697116 грн. 00 коп.

          Відповідно до п. 3.1. договору, в кожній специфікації зазначений строк оплати поставленого товару, який складає 30 днів з дати рахунку.

          Отже, відповідач зобов’язаний був по відповідній накладній здійснити розрахунок до 07.05.2010, до 08.05.2010, до 14.05.2010, до 06.06.2010, до 10.06.2010, до 20.06.2010, до 10.09.2010, до 10.09.2010, до 02.10.2010, до 14.10.2010, до 15.10.2010, до 19.11.2010, до 21.11.2010, до 25.11.2010, до 28.11.2010 включно.

          Відповідно до виписки з банківського рахунку, що міститься у матеріалах справи, видаткова накладна №РН-0000652 від 07.04.2010 частково оплачена відповідачем у сумі 60756 грн. 72 коп. Інших доказів оплати поставленої продукції суду не надано.

          Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання відповідача в частині не перерахування у повному обсязі у встановлений договором строк грошових коштів за поставлений на його адресу товар. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 636359 грн. 28 коп.

          Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

          Судом також встановлено, що в зв’язку з несплатою вартості товару в повному обсязі позивач двічі звертався до відповідача з вимогами про оплату заборгованості. Так, відповідачеві було направлено претензію від 06.07.2010 № 1, претензію від 31.08.2010 № 2 та претензію від 13.10.2010 № 3, які були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення цих відправлень. Проте матеріали справи не містять доказів, що підтверджують дії відповідача, спрямовані на розгляд та задоволення цих претензій.

          Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (636359 грн. 28 коп.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

          Стосовно стягнення заявленої суми пені у розмірі 51014 грн. 42 коп., суд зазначає наступне.

          Виконання зобов’язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договоромабо актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за видатковою накладною № РН-0000652 за період з 08.05.2010 по 24.12.2010 в сумі 7188 грн. 65 коп., за видатковою накладною № РН-0000659 за період з 09.05.2010 по 24.12.2010 в сумі 8 714 грн. 33 коп., за видатковою накладною № РН-0000702 за період з 15.05.2010 по 24.12.2010 в сумі 8 437 грн. 32 коп., за видатковою накладною № РН-0000872 за період з 07.06.2010 по 24.12.2010 в сумі 13082 грн. 05 коп., за видатковою накладною № РН-0000890 за період з 11.06.2010 по 24.12.2010 в сумі 4257 грн. 49 коп., за видатковою накладною № РН-0000964 за період з 21.06.2010 по 24.12.2010 в сумі 2 669 грн. 67 коп., за видатковою накладною № РН-0001555 за період з 11.09.2010 по 24.12.2010 в сумі 1 391 грн. 18 коп., за видатковою накладною № РН-0001556 за період з 11.09.2010 по 24.12.2010 в сумі 615 грн. 33 коп., за видатковою накладною № РН-0001669 за період з 03.10.2010 по 24.12.2010 в сумі 2 660 грн. 41 коп., за видатковою накладною № РН-0001752 за період з 15.10.2010 по 24.12.2010 в сумі 479 грн. 40 коп., за видатковою накладною № РН-0001762 за період з 16.10.2010 по 24.12.2010 в сумі 659 грн. 92 коп., за видатковою накладною № РН-0001993 за період з 20.11.2010 по 24.12.2010 в сумі 210 грн. 46 коп., за видатковою накладною № РН-0002011 за період з 22.11.2010 по 24.12.2010 в сумі 317 грн. 49 коп., за видатковою накладною № РН-0002027 за період з 26.11.2010 по 24.12.2010 в сумі 174 грн. 38 коп., за видатковою накладною № РН-0002055 за період з 29.11.2010 по 24.12.2010 в сумі 156 грн. 34 коп.

          Пунктом 5.5 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків здійснення платежів по цьому договору (несплати, неповної оплати) покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється незалежно від строку на який буде прострочено виконання зобов’язання, і припиняється лише в момент повного виконання покупцем свого зобов’язання.

          Враховуючи, що сторонами погоджено строк нарахування пені (до повного виконання зобов’язань в частині оплати), суд вважає правомірним нарахування пені за період, визначений позивачем.

          Також судом приймається до уваги розрахунок пені відповідачем, здійснений з урахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме, останній зроблений з обмеженням нарахування пені подвійною обліковою ставкою від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

          Водночас, суд відмічає, що при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано положення чинного законодавства щодо порядку закінчення строків, а саме ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якого встановлюється, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          З огляду на вищенаведене, період прострочення за видатковою накладною № РН-0000652 слід визначити не з 08.05.2010 (вихідний день), а з 11.05.2010; за видатковою накладною № РН-0000659 не з 09.05.2010 (святковий день), а з 11.05.2010; за видатковою накладною № РН-0000702 не з 15.05.2010 (вихідний день), а з 17.05.2010; за видатковою накладною № РН-0001555 не з 11.09.2010 (вихідний день), а з 13.09.2010; за видатковою накладною № РН-0001556 не з 11.09.2010 (вихідний день), а з 13.09.2010; за видатковою накладною № РН-0001669 не з 03.10.2010 (вихідний день), а з 04.10.2010; за видатковою накладною № РН-0001762 не з 16.10.2010 (вихідний день), а з 18.10.2010; за видатковою накладною № РН-0001993 не з 20.11.2010 (вихідний день), а з 22.11.2010.

          Отже сума розрахованої пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідача перед позивачем підлягає задоволенню в розмірі 50 590 грн. 00 коп.

          Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Договором встановлено інший розмір процентів, а саме, відповідно до п. 7.5. договору покупець, який прострочив обов’язок по оплаті, зобов’язаний на вимогу продавця сплатити суму боргу, а також 7% річних від простроченої суми за користування коштами.

          У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України та п. 7.5. договору, у зв’язку з чим суд позовні вимоги позивача щодо стягнення 7 % річних задовольняє частково в розмірі 21561 грн. 06 коп. з огляду на помилку встановлення позивачем першого дня прострочки виконання зобов’язання (дати першого дня прострочки встановлені вище).

          З наданим розрахунком інфляційних витрат суд також погоджується з позивачем частково з огляду на наведені вище обставини та задовольняє зазначену грошову вимогу в розмірі 20031 грн. 55 коп.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Враховуючи те, що відповідач на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна»підтвердженими документально та такими, що підлягають задоволенню частково.

          Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних матеріалів «Союз»(03045, м. Київ, вул. Набережна-Корчуватська, 136, код ЄДРПОУ 32551563) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 52-Б, код ЄДРПОУ 34430779) кошти в сумі 636359 (шістсот тридцять шість тисяч триста п’ятдесят дев’ять) грн. 28 коп. - заборгованості, 50 590 (п’ятдесят тисяч п’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп. - пені, 21561 (двадцять одна тисяча п’ятсот шістдесят одна) грн. 06 коп. - 7 відсотків річних, 20031 (двадцять тисяч тридцять одна) грн. 55 коп. - інфляційних втрат, 7 285 (сім тисяч двісті вісімдесят п’ять) грн. 42 коп. - державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 77 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 05.03.2011