Рішення № 14696237, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/2504.04.11 За позовомПриватного акціонерного товариства СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»

ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

Простягнення 4196, 72 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Петренко Д.М., дов. № 77/2010 від 02.12.2010 р.

Від відповідача: Білокриницький О.В., дов. № 0110-424 від 31.12.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»про стягнення 4196, 72 грн. матеріальної шкоди (в порядку регресу), завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2691/001/4/009 від 29.05.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 власнику автомобіля Outback», державний номер НОМЕР_2, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу 530», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/9804760), а тому позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 04.02.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/25 та призначено її розгляд на 28.02.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 16.02.2011 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку тим, що ним не було отримано від позивача копії позовної заяви та доданих до неї документів, та про зобовязання позивача надіслати вищевказані документи на адресу відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що, відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, вимога щодо направлення копії позовної заяви відповідачу позивачем була виконана при поданні позовної заяви до Господарського суду міста Києва, що підтверджується описом вкладення та квитанцією з УДППЗ «Укрпошта»від 02.02.2011 р.

Проте, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 04.02.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 28.02.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 14.03.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2011 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у позові відмовити, та копію звіту № 20606 від 09.06.2010 р. про оцінку автомобіля Outback», державний номер НОМЕР_2.

З метою витребування додаткових доказів у справі, ухвалою суду від 14.03.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 23.03.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.03.2011 р. надав оригінал звіту автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, замовленого ПАТ СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ», для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 23.03.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 04.04.2011 р.

У судовому засіданні 04.04.2011 р. представник позивача позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та надав суду статутні документи, які долучаються до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2010 р. на вул. Стеценка у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля Outback», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, та автомобіля 530», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1.

ОСОБА_1. при перестроюванні з крайньої лівої смуги в середню смугу руху не впевнився, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю Outback», державний номер НОМЕР_2, який рухався у середній смузі руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з зазначеним автомобілем. Порушення Правил дорожнього руху призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, видана Відділом ДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва, та постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2010 року в адміністративній справі № 3-7602, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн. на користь держави.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2010 року в адміністративній справі № 3-7602, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_1. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль aru Outback», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2691/001/4/009 від 29.05.2009 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, використанням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки Outback», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 1.7.1. договору добровільного страхування наземного транспорту № 2691/001/4/009 від 29.05.2009 р. визначено, що страховим ризиком, зокрема, є дорожньо-транспортна пригода.

31.05.2010 р. ОСОБА_2. письмово повідомив Приватному акціонерному товариству СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»про виникнення страхового випадку, у звязку з чим 03.06.2010 р. позивачем було оглянуто пошкоджений в результаті ДТП автомобіль Outback», державний номер НОМЕР_2 та складено протокол № 06/10-09 огляду транспортного засобу.

Позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Outback», державний номер НОМЕР_2, замовив у Субєкта підприємницької діяльності Калиновського Сергія Юрійовича, що діє на підставі сертифіката субєкта оціночної діяльності № 6444/08, виданого Фондом державного майна України 16.01.2008 р., проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу.

Відповідно до звіту ОСОБА_4. № 6/10-09 від 09.06.2010р., складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки ubaru Outback», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 становить 14725, 72 грн.

09.06.2010 р. ОСОБА_2. надав позивачу заяву про виплату страхового відшкодування у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 2691/001/4/009 від 29.05.2009 р., у якій зазначив, що у звязку з прийнятим ним рішенням просить здійснити ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО «Автодом».

На підставі рахунку-фактури СТО «Автодом»(постачальник Субєкт підприємницької діяльності-Фізична особа ОСОБА_3) № 376 від 02.06.2010 р. на суму 16273, 00 грн. Приватним акціонерним товариством СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»було складено розрахунок суми страхового відшкодування та визначено, що виплаті підлягає сума в розмірі 16273, 00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності до акту службового розслідування (страховий акт) № 345/10-ТР від 16.08.2010 р., дорожньо-транспортна пригода, що сталася 29.05.2010 р.,в результаті якої було пошкоджено застрахований автомобіль Outback», державний номер НОМЕР_2, відповідає умовам страхування і є страховим випадком. На підставі наказу № 193 від 16.08.2010 р. Приватним акціонерним товариством СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»платіжним дорученням № 1883 від 16.08.2010 р. було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 16273, 00 грн. шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_3.

Враховуючи те, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2010 року в адміністративній справі № 3-7602 ОСОБА_1, який керував автомобілем 530», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки Outback», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Outback», державний номер НОМЕР_2.

Відповідальність власника транспортного засобу 530», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВС/9804760.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2691/001/4/009 від 29.05.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 власнику автомобіля Outback», державний номер НОМЕР_2, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1, - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», у звязку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 695/10 від 18.08.2010 р. про відшкодування шкоди в розмірі 16273, 00 грн. (в порядку регресу).

Позивач повідомив, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»суму відшкодування шкоди було оплачено частково, в розмірі 11566, 28 грн.

Відповідачем було направлено на адресу позивача лист-відповідь вих. № 03/14633 від 20.10.2010 р., в якому він повідомив, що ним з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ubaru Outback», державний номер НОМЕР_2, було замовлено у Субєкта оціночної діяльності ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги»проведення оцінки зазначеного транспортного засобу, у відповідності до якого вартість матеріального збитку складає 14491, 54 грн., в т.ч. ПДВ 2415, 26 грн. Відповідач у своєму листі пояснив, що з відрахуванням розміру ПДВ в розмірі 2415, 26 грн. та франшизи, передбаченої полісом № ВС/9804760, яка становить 510, 00 грн., сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 11566, 28 грн.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»про стягнення 4196, 72 грн. матеріальної шкоди (в порядку регресу), завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

Відповідно до звіту № 20606 від 09.06.2010 р., замовленого відповідачем у Субєкта оціночної діяльності ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги», виконання якого доручено оцінювачу Гачківському Олександру Едуардовичу (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4419 від 15.02.2006 р.), складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Outback», державний номер НОМЕР_2, становить 14491, 54 грн.

Відтак, відшкодуванню винною особою ОСОБА_1, цивільна відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група», підлягають 14491, 54 грн., що є сумою вартості матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля Outback», державний номер НОМЕР_2.

Підпунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи те, що розмір франшизи у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9804760 становить 510, 00 грн., сума страхового відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу) становить 13981, 54 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем на виконання умов договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/9804760) з метою відшкодування шкоди (в порядку регресу) було перераховано на рахунок Приватного акціонерного товариства СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»суму в розмірі 11566, 28 грн.

З огляду на вищенаведене, стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»підлягає сума в розмірі 2415, 26 грн. (14491, 54 грн. сума вартості матеріального збитку 510, 00 грн. франшизи 11566, 28 грн. суми, сплаченої відповідачем як відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу).

За таких обставин, позов Приватного акціонерного товариства СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(вул. Федорова, буд. 32-А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства СТРАХОВИЙ ДІМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СВІТ»(вул. Фрунзе, буд. 47, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 25285050) суму завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 2 415 (дві тисячі чотириста пятнадцять) грн. 26 коп., 58 (пятдесят вісім) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 135 (сто тридцять пять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.