Рішення № 14696213, 24.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/7024.03.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Халяль»

про стягнення 1 448,37 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Швець О.Л. –представник за довіреністю б/н від 05.01.2011 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділпек»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Халяль»про стягнення 1448,37 грн., що складається з 1200,00 грн. основної заборгованості, 114,07 грн. пені, 98,40 грн. суми інфляційних нарахувань та 35,90 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати наданих рекламних послуг в повному обсязі за договором № 044-17/71 від 25.01.2010 р. про надання рекламних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. порушено провадження у справі № 8/70, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09.03.2011 р., зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 09.03.2011 р. представники сторін не з’явилися, вимог ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 24.03.2011 р.

В судове засідання 24.03.2011 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача, надав суду документи на виконання вимог ухвали, надав суду пояснення по суті позовних вимог.

В зв’язку з нез’явленням відповідача в судове засідання та неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

25.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділпек»(надалі –виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Халяль»(надалі –замовник, відповідач) був укладений договір про надання рекламних послуг № 044-17/71 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався за письмовим завданням відповідача (додаток № 1 до договору) надати рекламні послуги з розробки, виготовлення, розповсюдження (розсилання) флаєрів у фірмових конвертах, а також публікації реклами –розміщення на сайті, в об’ємі, в строки та за ціною, встановленими договором та додатком № 1 до договору, а відповідач зобов’язався вчасно і повністю прийняти і оплатити рекламні послуги згідно умов договору.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу рекламні послуги з розробки, виготовлення та друку флаєрів, а також роміщення реклами на сайті та рекламні послуги з розсилання видрукуваного тиражу флаєрів на загальну суму 1200,00 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг № ОУ-0000153 від 19.02.2010 р.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за послуги здійснюються замовником передоплатою –шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця 100% суми в строк 5 днів з дати отримання акту приймання-передачі наданих послуг.

За умовами договору відповідач мав розрахуватися за надані позивачем послуги на протязі 5 днів з дати отримання акту приймання-передачі, тобто до 24.02.2010 р.

Проте, в порушення положень договору, відповідачем не були виконані зобов’язання щодо оплати наданих послуг, не були перераховані грошові кошти в розмірі 1200,00 грн.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договору № 044-17/71 від 25.01.2010 р. щодо оплати наданих виконавцем послуг не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1 200,00 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1 200,00 грн. за договором документально підтверджується, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 114,07 грн. пені, 98,40 грн. інфляційних нарахувань та 35,90 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 4.3 договору, у випадку прострочення замовником встановлених строків оплати, неоплати, часткової оплати послуг виконавця, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не перерахував позивачу спірні грошові кошти, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 114,07 грн. пені, 98,40 грн. суми інфляційних нарахувань та 35,90 грн. трьох відсотків річних , зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми пені і відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 114,07 грн. пені, 98,40 грн. суми інфляційних нарахувань та 35,90 грн. –3% відсотків річних за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 614, 625, 626, 901 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 199, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Халяль»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код 31201411) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек»(98612, Автономна республіка Крим, м. Ялта, вул. Ленінградська, буд. 15, ідентифікаційний код 36331149) 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 114 (сто чотирнадцять) грн. 07 коп. пені, 98 (дев’яносто вісім) грн. 40 коп. збитків від інфляції, 35 (тридцять п’ять) грн. 90 коп. відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 04.04.11 р.