Рішення № 14696214, 01.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/10801.04.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«ІнтерТрансПоліс»

про стягнення коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Рогульська Ю.С. (довіреність № 16 від 10.01.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 01.04.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі ПАТ «СК «Уніка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(надалі ЗАТ АСК «ІнтерТрансПоліс», відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 19310, 86 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «Уніка»на підставі договору № 00052212/1 від 08.10.2010р. добровільного комплексного страхування на транспорті внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ211010, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ АСК «ІнтерТрансПоліс»позивачем було направлено останньому претензію про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 19310, 86 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 21.03.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 16.03.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.03.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором № 00052212/1 від 08.10.2010р. добровільного комплексного страхування на транспорті у ЗАТ «СК «Кредо-класик», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль ВАЗ211010, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_3, вигодонабувачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно інформації № 8687495 про дорожньо-транспортну пригоду 12.09.2010р. в м. Сімферополі по вул. Кечкеметській 1 сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1. та ВАЗ211010, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2..

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог пункту 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України якого піддано адміністративному стягненню постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 12.10.2010р., справа 3-3543/10.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ211010, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту серії SL № 13727 про оцінку колісного транспортного засобу складеного 18.09.2010р. суб'єктом оціночної діяльності ПП «Експертна компанія «Укравтоекспертиза»(сертифікат субєкта оціночної діяльності № 8042/08), складає 20120, 86 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 12.09.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00052212/1 від 08.10.2010р. по договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 00052212/1 від 08.10.2010р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 19820, 85 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 028168 від 14.10.2010р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ 211010, державний номер НОМЕР_1, прийнятий на страхування ЗАТ АСК «ІнтерТрансПоліс»що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/0513996.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2 підтверджується Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 12.10.2010р..

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ЗАТ АСК «ІнтерТрансПоліс»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/0513996).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ 211010, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/0513996), а до ПАТ «Страхова компанія «Уніка»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 00052212/1 від 08.10.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ АСК «ІнтерТрансПоліс»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

В силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/0513996) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн..

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ЗАТ АСК «ІнтерТрансПоліс»розмір збитків у сумі 19310, 86 грн. (19820, 85 грн. 510 грн. франшиза) є обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно предявленої позивачем претензії за вих. 200 від 10.11.2010р. відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 193, 11 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(юрид. адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 13Є, р/р 26509001126 в АБ «Експресбанк», МФО 322059, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01601, м. Київ, вул. Рейтарська 37, п/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 300335, ідент. код 20033533) 19310, 86 грн. (девятнадцять тисяч триста десять гривень 86 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 193, 11 грн. (сто девяносто три гривні 11 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 05.04.2011