Рішення № 14696192, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/4504.04.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія»

Простягнення 4523,61 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Марковська В.В., дов. № Д07-2009/12/31-13 від 31.12.2009 р.

Цурка Н.О., дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 р

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія»стягнення 3977, 03 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергії, 39, 77 грн. інфляційної складової боргу та 18, 31 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 16.02.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/45 та призначено її розгляд на 23.03.2011 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представники позивача у судовому засіданні 23.03.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2011 р. надали витребувані судом документи частково, зокрема, не надали оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду у судовому засіданні, та підтримали подані ними через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 14.03.2011 р. заяву про зміну предмету позовних вимог та збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 4465,53 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергії, 39, 77 грн. інфляційної складової боргу та 18, 31 грн. трьох відсотків річних; 15.03.2011 р. - заяву про виправлення описки у позовній заяві, які судом були прийняті. Позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Розглянувши подану заяву про заяву про зміну предмету позовних вимог та збільшення позовних вимог, суд дану заяву задовольняє з наступних підстав.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», з наступними змінами і доповненнями). Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 16.02.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/45 до 04.04.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2010 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав витребувані судом документи.

Представник відповідача повторно у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2010 р. на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі –Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача був складений акт № 03579 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія», в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ, здійснило самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж АК «Київенерго»за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 47 (біотуалет), шляхом позаоблікового підключення струмоприймачів.

Також 23.12.2010 р. на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі –Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача був складений акт № 08012 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія», в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ, здійснило самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж АК «Київенерго»за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 47 (біотуалет), шляхом позаоблікового підключення струмоприймачів.

Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2010 р. представниками постачальника електричної енергії в присутності директора відповідача Астапова Євгена Анатолійовича виявлено самовільне, бездоговірне підключення струмоприймачів павільйону до електромереж АК «Київенерго»за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 47. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 03579 від 10.11.2010 року, який підписано представниками позивача та представником відповідача – директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія»Астаповим Євгеном Анатолійовичем.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 17.11.2010 р. в присутності представника відповідача проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 376 від 17.11.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень Правил користування електричною енергією № 03579 від 10.11.2010 року, за період з 11.11.2009 р.–10.11.2010 р. нарахування складає 3977,04 грн.

Протокол засідання комісії від 17.11.2010 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень ПКЕЕ № 03579 від 10.11.2010 року та рахунок № 97003579/11, виставлений для оплати недоврахованої електричної енергії, було отримано нарочно директором відповідача Астаповим Євгеном Анатолійовичем 17.11.2010 р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов’язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку до 17.12.2010 р. не перерахував.

Також 23.12.2010 р. представниками постачальника електричної енергії в присутності директора відповідача Астапова Євгена Анатолійовича виявлено самовільне, бездоговірне підключення струмоприймачів павільйону до електромереж АК «Київенерго»за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 47. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 08012 від 10.11.2010 року, який підписано представниками позивача та представником відповідача –директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія»Астаповим Євгеном Анатолійовичем.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 28.12.2010 р. проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 446 від 28.12.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень Правил користування електричною енергією № 08012 від 13.12.2010 року, за період з 11.11.2010 р.–23.12.2010 р. нарахування складає 488,50 грн.

Копія протоколу засідання комісії № 446 від 23.12.2010 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень ПКЕЕ № 08012 від 10.11.2010 року та рахунок № 97003579/12, виставленого для оплати недоврахованої електричної енергії, направлено відповідачу 05.01.2011 р., що підтверджується описом вкладення в цінний лист та поштовим чеком № 8737 від 05.01.2011 р.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов’язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку не перерахував.

Враховуючи наведене, Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія»про стягнення 4465,53 грн. основного боргу за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією за актами порушень № 03579 від 10.11.2010 р. та № 08012 від 23.12.2010 р., а саме, самовільного підключення до електричних мереж АК “Київенерго”, а також 18,31 грн. трьох відсотків річних та 39,77 грн. інфляційної складової боргу у зв’язку з самовільним підключенням до електричних мереж АК «Київенерго»та користування електричною енергією без укладання відповідного договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем були порушені ПКЕЕ, позивачем дані порушення були зафіксовані та проведені засідання комісії щодо їх розгляду, що оформлено відповідними протоколами, та видано відповідачу розрахункові документи для оплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 4465,53 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов в даній частині визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” просить суд також стягнути з відповідача за період з 17.12.2010 р. до 10.02.2010 р. 18,31 грн. трьох відсотків річних, та за період з 17.12.2010-10.02.2011 р. 39,77 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з простроченням сплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 147 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіоекологія»(03067, бул. Івана Лепсе, 6, м. Київ, ідентифікаційний номер 34617039) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) 4465 (чотири тисячі чотириста шістдесят п’ять) грн. 53 коп. основного боргу, 18 (вісімнадцять) грн. 31 коп. трьох відсотків річних, 39 (тридцять дев’ять) грн. 77 коп. інфляційної складової боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.